- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •61. Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •81. Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •82. Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •83. Економічні стратегії розвинутих країн.
- •84. Специфіка економіч стратегій країн, що розвиваються.
- •85. Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •86. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •87. Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •88. Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •89. Проблема геополітичного вибору України.
- •90. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
Мвф: склад, завдання, мета та структура.
Міжнаро́дний валю́тний фонд, МВФ (англ. International Monetary Fund, IMF) — спеціальне агентство Організації Об'єднаних Націй (ООН), засноване 29-ма державами, з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті.[3] Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Має 188 країн-членів.
Функціонування МВФ регулюється Статтями Угоди – документом, що виконує роль Статуту. Статтями угоди закріплено такі цілі діяльності МВФ:
«сприяти міжнародній співпраці в валютно-фінансовій сфері»;
«сприяти розширенню і збалансованому росту міжнародної торгівлі» в інтересах розвитку виробничих ресурсів, досягнення високого рівня зайнятості і реальних доходів держав-членів;
«забезпечити стабільність валют, підтримувати упорядковані співвідношення валютної системи серед держав-членів» і не допускати «знецінення валют з метою отримання конкурентних переваг»;
надавати допомогу в створенні багатосторонньої системи розрахунків між державами-членами, а також в ліквідації валютних обмежень;
тимчасово надавати державам-членам кошти в іноземній валюті, з метою «виправлення порушення рівноваги їх платіжного балансу»
Тобто, МВФ у своїй діяльності виконує функції: сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці, розширення світової торгівлі, кредитування, стабілізація грошових обмінних курсів
Структура Фонду побудована таким чином, щоб забезпечити його ефективне функціонування. Вищим органом є Рада керуючих, куди входять представники всіх країн-членів. Вона збирається 1 раз на рік, обмежується, як правило, загальною дискусією, прийняттям лише таких рішень, які за Статутом не можуть бути передані іншому органу. Керуючими, як правило, є міністри фінансів або керівники центральних банків. Як вищий орган Рада визначає політику Фонду, вирішує головні, принципові питання.
Виконавчим органом Фонду, який керує всіма поточними справами, є Виконавча рада (директорат), до якої входять 24 виконавчих директори. Вибори проводяться 1 раз на два роки.
Система виборів досить складна, вона враховує вагу тих чи інших країн у формуванні ресурсів Фонду.
Ключова роль у структурі Фонду належить директору розпоряднику. Він призначається Виконавчою радою і не може бути ні керуючим, ні виконавчим директором. Директор розпорядник є головою директорату (Виконавчої ради) без права голосу за винятком таких випадків, коли голоси розподіляються порівну.
Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
Формування Групи Всесвітнього (Світового) банку було розпочато рішенням Бреттон-Вудської конференції водночас з МВФ. Ці два інститути тісно зв'язані між собою сферою діяльності, а також організаційно. Так, членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку може стати тільки учасник МВФ. Ці дві інституції входять до системи ООН.
Група Світового банку складається з п’яти основних інститутів:
1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку – головна складова групи ВБ, частіше всього його називають всесвітнім банком чи світовим банком, був заснований в 1944 році. Головною метою діяльності на початковому етапі (50-і – 60-і рр.) було фінансування економічного розвитку зруйнованих європейських країн; а пізніше фінансування країн, що розвиваються, шляхом надання середньострокових і довгострокових позик. Кредити як правило надаються на фінансування розвитку інфраструктурних галузей економіки.
2.Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК) була заснована у 1956 році за ініціативи США. Основною метою діяльності МФУ є фінансування приватних підприємств у менш розвинених країнах світу.
3.Міжнародна Асоціація Розвитку (МАР) була заснована у 1960 році, як філія МБРР. Метою діяльності є кредитування найбільш бідних держав світу. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) формально вважається незалежною від МБРР, оскільки має самостійний Статут і фінансову базу, проте фактично є фондом фінансових ресурсів, яким керує МБРР. МАР надає позики лише урядам найбідніших країн, що розвиваються, обсяг ВНП на одного мешканця яких не перевищує 1305 дол. СІЛА. Позики МАР є безвідсотковими і підлягають сплаті протягом 35-40 років. Ресурси, які позичає МАР, формуються за рахунок внесків від розвинутих країн, внесків, які надходять від доходів МБРР, а також за рахунок погашення наданих МАР кредитів.
4.Багатостороннє Агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) було засноване у 1988 році і налічує 134 країни-члени. Штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні. Метою діяльності є заохочення прямих іноземних інвестицій в менш розвинутих країнах світу шляхом надання гарантій від некомерційних ризиків. сприяння розробці проектів і забезпечення їх обґрунтованості з погляду потреб конкретної країни; надання технічної допомоги з метою стимулювання іноземних інвестицій у країни, що розвиваються;
5.Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС) був заснований у 1966 році. Цілями діяльності є сприяння зростанню приватних іноземних інвестицій шляхом надання послуг з арбітражного розгляду та врегулювання суперечок між урядами та іноземними інвесторами, надання консультацій, наукові дослідження, збирання інформації щодо інвестиційних законодавств у різних країнах.