62. Функціональні завдання міжнародної організації.

Для досягнення поставлених цілей МО виконує такі основні завдання:

· Розробка міжнародної політики та програм вирішення галузі у якій створена міжнародна організація

· Створення і прийняття міжнародних норм у вигляді конвенцій та рекомендацій задля здійснення цієї політики.

· Технічне співробітництво — допомога країнам-учасницям у вирішенні належних проблем.

· Розробка програм покращання умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки та гігієни праці, охорона та відновлення довкілля.

· Розробка заходів щодо захисту найвразливіших груп працівників (жінок, молоді, людей похилого віку, працівників-емігрантів) тощо.

· Зазначені вище завдання були й залишаються головними у діяльності МОП, а також є одночасно і методами її роботи, зокрема щодо розробки міжнародних трудових норм.

-вивчення та вживання заходів щодо найбільш важливих проблем МЕВ;

-забезпечення стабілізації валют;

-сприяння усуненню торговельних бар’єрів;

-забезпеченню широкого товарообороту між державами;

-прийняття резолюцій у сфері регулювання світових господарських зв’язків.

62. Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.

У міру швидкого розвитку економічних відносин та розгортання процесів глобалізації стає неможливим і недоцільним укладення лише двосторонніх договорів та угод. Чимало країн зацікавленні у розширенні співробітництва з ряду важливих загальних напрямів зовнішньоекономічної діяльності (торгівлі, науки та техніки, транспортних перевезень, будівництва тощо) на основі багатосторонніх міжнародних економічних відносин. Одним із ефективних шляхів побудови багатостороннього економічного співробітництва є створення міжнародних організацій, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, створювати міжнародні механізми з нагляду і контролю за їх виконанням, розробляти та встановлювати норми, спрямовані на правове регулювання міжнародних економічних відносин, та ін.  

Міжнародна економічна організація – об’єднання суверенних держав, інституціональний механізм, заснований на основі міждержавного договору і діє на постійній основі, що має постійні органи, наділений міжнародною правосуб’єктністю і функціонуючий для досягнення економічних цілей відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Особливості:

-більш динамічний розвиток;

-більш висока ступінь незалежності від держав-членів;

-яскравий прояв тенденцій до над національності;

-наявність розроблених механізмів участі в міжнародному правоутворюючому процесі, причому часто у формі самостійної правотворчості;

-наявність самовдосконалюючих мезанізмів вирішення міжнародних економічних спорів.

62. Сот: склад, завдання, мета та структура.

Згідно з Марракешською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто, утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ.

Цілі СОТ: підвищення життєвого рівня; забезпечення повної зайнятості; постійне зростання доходів і ефективного попиту; розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними; оптимальне використання світових ресурсів у відповідності з цілями сталого розвитку; захист і збереження навколишнього середовища; забезп для країн, що розвививаються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх ек розвитку.

Регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів

Основними принципами і правилами ГАТТ/СОТ є:

• торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження; регулювання торгівлі переважно тарифними методами; відмова від використання кількісних і інших обмежень; транспарентність торговельної політики; врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливішими функціями СОТ є: контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду; проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами; врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів; технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ; співробітництво з міжнар спеціалізованими орган-ями.

Структура

Найвищий орган ухвалювання рішень в СОТ – Міністерська конференція – збирається щонайменше раз на два роки.

На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять посли і глави делегацій в Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). Вона збирається кілька разів на рік у штаб-квартирі СОТ у Женеві. Генеральна рада виконує також функції нагляду за торговельною політикою та врегулювання суперечок.

На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді. Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, як, довкілля, розвиток, заявки на вступ і реґіональними торговельними угодами.