- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •61. Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •81. Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •82. Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •83. Економічні стратегії розвинутих країн.
- •84. Специфіка економіч стратегій країн, що розвиваються.
- •85. Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •86. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •87. Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •88. Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •89. Проблема геополітичного вибору України.
- •90. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
Глобальне управління та його властивості.
Глобальне управління – це процес забезпечення глобальними акторами нівелювання негативних і посилення позитивних для людської спільноти ефектів глобалізації шлязом використання засобів і механізмів, які діють на різних рівнях – локальному, національномі, регіональномі і глобальному.
Об’єкт глобального управління – процеси глобалізації, що охоплюють цсі сфери діяльності цього суспільства.
Властивості глобального управління:
1. Поліцентричність, пов’язана з тим, що не існує верховної інстанції, і з так званою системою „розподілених суверенітетів”, яка передбачає колективні пошуки рішень і взаєморозуміння урядів країн, включених до глобальної спільноти.
2. Плюралістичність, багатосторонність, яка означає наявність у ньому різних учасників – урядів, міжнародних і неурядових організацій, підприємницьких структур. Науковці зазначають, що глобальне управління здійснюється не лише урядами: для утвердження глобалізації необхідно мобілізувати потенціал приватних акторів, економіки, профспілок, неурядових організацій. „Global governance” не може бути ні ефективним, ні легітимним без знання підприємницьких структур і недержавних організацій про майбутні проблеми, комплексні взаємозв’язки в процесі дії, технологічну динаміку розвитку і різні можливості рішення, а також без функцій визначення порядку денного, контролю, здійснення моніторингу і роботи з громадськістю, властивих неурядовим організаціям.
3. Розмаїття форм міжнародного співробітництва між громадським і приватним сектором і колективний пошук розв’язання проблем. Це проявляється в тому, що кожен з міжнародних акторів використовує властиві йому форми і засоби вирішення міжнародних і глобальних проблем.
4.Специфіка предмета і методів глобального управління зумовлюється тим, що воно перебуває на перетині національних інтересів і владних відносин, а тому спільне розв’язання проблем шляхом співробітництва, спільні зусилля і співучасть є необхідними механізмами регулювання глобальних взаємозалежностей і проблем.
5.Багаторівневість глобального управління, яке свідчить, що проблеми виходять за межі держав, і глобальні проблеми вирішуються не лише на глобальному рівні і не лише міжнародними організаціями чи міжнародними режимами. Вирішальним є те, що багато проблем потребує політичних відповідей на всіх рівнях – від локального до глобального.
6.Інституційна інноваційність, зумовлена глибинними трансформаціями, що виникають в результаті реалізації глобального управління, і яка проявляється в перетворенні інституцій і структур, які існують на локальному, національному і регіональному рівнях.
Характеристика моделей глобального управління.
Основними моделями глобального управління, покликаними задовольнити цю потребу, є моделі світової держави, світового уряду, наддержавного управління та глобального "управління без уряду". Історично першими з них були моделі "World State" та "World Government", що спираються на пріоритет наднаціональних інститутів і процедур, формування і розвиток світового (міжнародного) суспільства та нової людини – космополіта, поступове витіснення національних цінностей і інтересів та заміну їх загальнолюдськими. Модель "Global Governance" є найбільш абстрактною з точки зору реального механізму здійснення управлінських функцій та його ефективності.
World State («Світова держава») – (Наднаціональні інститути і процедури; Формування та розвиток міжнародної спільноти; Поступове витісненя національних цінностей і заміна їх загальнолюдськими).
World Government («Світовий уряд») – це поняття про одну спільну політичну владу для всього людства. (Управління на рівні національних держав; Функціонує в межах органу що ухвалює рішення; Створення світового уряду в якості центру; Ведення "державного управління" у планетарному масштабі).
Global Govermance («Глобальне управління») – це процес забезпечення глобальними акторами нівелювання негативних і посилення позитивних для людської спільноти ефектів глобалізації шляхом використання засобів і механізмів, які діють на різних рівнях – локальному, національному, регіональному і глобальному. (Управління без уряду; Впровадження норм належної поведінки; Модель ширшого розподілу влади).
Superpower Govermance («Управління наддержавою») – здійснюється глобальним гегемоном, передбачає збереження традиційних міждержавних відносин як базового рівня світового порядку. Тут функції Світового Уряду в тій чи іншій мірі перебирає на себе уряд світового гегемона, навколо якого формується система глобального управління з формальними зв'язками і неформальними механізмами впливу. (Відповідає вимогам ХХІ століття; Значення колективних структур глобального управління).
Наддержава (англ. Superpower) — держава з переважаючим політичним, економічним і військовим впливом серед усіх інших держав.
