- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •61. Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •81. Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •82. Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •83. Економічні стратегії розвинутих країн.
- •84. Специфіка економіч стратегій країн, що розвиваються.
- •85. Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •86. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •87. Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •88. Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •89. Проблема геополітичного вибору України.
- •90. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
Антиглобалістський рух – це загальний термін, яким позначають діяльність громадських організацій, ініціативних груп, рухів, ідейних течій, які мають певну політичну позицію і ведуть боротьбу з економічними, політичними, соціальними та екологічними наслідками глобалізації в її сучасній формі.
Завдання антиглобалістського руху – це формування суспільної думки, яка б не тільки позитивно сприйняла їх ідеологію, а й стала фундаментом подальшого просування інтересів антиглобалістів на глобальний рівень.
Цілями а/г руху є висунення альтернативної концепції побудови світової системи, майбутні учасники якої не претендують на монополізацію прав глобального управління, а керуються у власних діях існуючою у суспільстві громадською думкою.
Принципи та правила антиглобалістського руху.
Антиглобальний рух керується такими правилами:
а) інтернаціоналізм руху;
б) інтеркласовість і інтерідеологічність;
в) антигегемоністський характер.
Основні принципи антиглобалістів: .
1) солідарність, співробітництво і відповідальність;
2) організація на принципах вільної, добровільної й ефективно діючої асоціації;
3) самоорганізація і самоуправління.
Форми прояву антиглобалістського руху.
Основними формами прояву антиглобалістського руху є:
- Зустрічі, демонстрації проти проведення офіційних самітів міжнародних інститутів.
- Учасники руху проводять власні «соціальні форуми», де аналізується процес глобалізації, обговорюються способи опору та альтернативні пропозиції.
У цілому дії антиглобалістів можуть реалізовуватися:
1) у короткостроковій перспективі – шляхом зриву конференцій, зустрічей, заходів наднаціональних організацій та концернів поряд з цілеспрямованим завданням збитків окремим корпораціям, підприємствам через бойкот, пошкодження майна, хакерські атаки на системи управління;
2) у середньостроковій перспективі – анулюванням або реорганізацією та демократизацією конференцій існуючих наднаціональних організацій, і таких, як СОТ, ВМФ, Світовий банк;
3) у довгостроковій перспективі – розробкою альтернативних варіантів прийняття рішень, усунення соціальних, економічних, екологічних розбіжностей між державами.
Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
В основу структури антиглобалістського руху покладено мережевий принцип організації. Мережа складається з великої кількості елементів, кожен із яких має свої відмінні ознаки та значення для всього руху. Від різноманітності елементів, власне, значно залежать ступені стійкості й життєздатності руху. Форми організацій, що становлять антиглобалістський рух, – це широкий спектр, куди належать профспілки, сквоти, мережеві організації, невеликі мобільні групи, комітети солідарності, аналітичні спілки, наукові інститути, соціальні форуми, групи однодумців, інформаційні портали та незалежні (альтернативні) медіа центри (вони містять аналітичну інформацію, хроніку та архіви антиглобалістських акцій).
Розглядати організаційну структуру антиглобалістського руху можна у кількох вимірах, наприклад, з позиції локальних незалежних, а відповідно – непідзвітних будь-якій іншій організації, груп, що організовують власну роботу в певному населеному пункті.
Найпоширеніша форма організації руху – мережеві структури, що мають складну організацію. Вирізняють два основні типи мережевих структур: 1) мережеві структури, які є координаційними центрами; 2) мережеві організації. Приклад першого типу – відома мережева структура People Global Action (PGA). Вона здійснює власну координаційну діяльність у всьому світу й акцентує не лише на антинеоліберальному спрямуванні, а на антикапіталістичному, координуючи акції, спрямовані проти ВТО, СБ та МВФ.
Окремі мережі мають національний масштаб, але це не відкидає можливості кооперації з організаціями інших країн при проведенні спільних акцій. Мережі також можуть бути регіонального характеру і об’єднувати під своєю егідою організації з декількох країн, що входять в один географічний регіон. У такому випадку простежується створення керівного органу із членів усіх країн, котрі складають мережу. Цей орган приймає програмні документи, виробляє загальні напрями діяльності й загальну стратегію, займається фінансовими питаннями, а міжнародні мережі координують роботу організацій декількох країн, розташованих на різних континентах.
Мережеві організації можуть з’являтися, з одного боку, з ініціативи великої організації, що розширює власну географію діяльності. У такому випадку виникають десятки і сотні різноманітних організації. З іншого – мережі можуть створюватися і «знизу», за бажанням та ініціативою груп активістів. У випадку із організацією АТТАС, яка має власні філіали у понад 50 країнах світу, ініціатором створення філії стають переважно місцеві спільноти. Проголошено принцип абсолютної децентралізації, що дає змогу організаціям діяти на місцях, орієнтуючись на власні установки, котрі, однак, суперечать загальним принципам організації та Хартії.