40. Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.

Вперше про антиглобалізмзаговорили на початку 1994 року, коли на півдні Мексики піднялося індіанське повстання, очолюване субкоманданте Маркосом. Він говорив про смерть транснаціональних компаній істверджував, що йде четверта світова війна (третя, на його думку, закінчилася розвалом СРСР і знищенням соцтабору).

Партизанські виступи є звичним явищем у країнах Латинської Америки, проте саме в цьому випадку повстанці, які проголосили себе Сапатистською армією національного визволення – САНВ, почали активні дії саме під час набуття чинності угоди про вільну торгівлю у Північній Америці (НАФТА).

Іншою характерною ознакою повстання стали тісні міжнародні зв'язки селянського руху з лівими організаціями Центр та Лат-ї Америки, а також з лівими європейськими організаціями. Саме завдяки цьому вдалося створити глобальну мережу солідарних груп, які організовували акції протесту проти дій мексиканського уряду по всьому світі.

Зростання ролі антиглобалістських організацій у світовій політиці призвело до різкого посилення уваги до екологічних і гуманітарних аспектів діяльності ТНК. Діяльність транснаціональних бізнес-структур, на думку антиглобалістів, входить у суперечність з інтересами захисту прав людини,середовища, культурного різноманіття та свободи.

Іншим прикладом діяльності антиглобалістів наприкінці 90-х років ХХ століття стала діяльність організації PGA. PGA – мережева організація нового типу, яка відіграла роль каталізатора руху, згодом названого журналістами «антиглобалістським», організувала протягом 1998–1999 рр. серію акцій протесту проти СОТ у Женеві та Бірмінгемі.

Першою міжнародною великою акцією протесту антиглобалістів вважається виступ американської молоді в листопаді 1999 року в м. Сіетлі (США), обраному для проведення конференції міністрів країн–учасниць СОТ. Акції протесту розпочалися на заклик профспілок (АФТ-КПП) та неурядових організацій («Народ за справедливу торгівлю / Мережа опозиції СОТ» та «Спільнота прямих дій»).

Початок діяльності антиглобалістів у Європі призвів до трансформації руху. Саме в Європі антиглобалістські акції протесту набувають інтернаціонального характеру. Цікавим проявом руху є Всесвітній соціальний форум – міжнародна зустріч, що проводиться щорічно на противагу Всесвітньому економічному форуму в Давосі і об'єднує активістів багатьох соц рухів з усього світу, які виступають проти глобалізації або шукають альтернативну модель глобалізації.

40. Міжнародні антиглобалістські організації: їх мета, завдання та методи діяльності. Антиглобалізм — загальний термін, що описує політ позицію людей, що протистоять політиці глобалізації.

Основні діючі суб'єкти антиглобалістського руху - це громадські, неурядові або політичні групи та асоціації. Вони можуть носити місцевий, регіональний, національний або міжнародний характер, займатися конкретної вузької проблематикою або претендувати на вирішення проблем в масштабі всього суспільства. Спектр цих організацій досить широкий.

Однією з найстаріших міжнародних ініціативних груп антиглобалістів є «Глобальна дія народів» - всесвітня коаліція, що включає неурядові організації, профспілки, екологічні групи, групи соціальної дії в країнах Заходу і в «Третьому світі». Склад об'єднання досить широкий: від бразильського Руху безземельних трудящих до британської радикально-екологічної організації «Повернемо собі вулицю», Від конфедерації індіанців Болівії до руху народу Огоні в Нігерії, від спілок селян Індії до профцентров з азіатських і європейських країн і т.д. «Глобальна дія народів» проводить конференції та форуми, а також символічні акції.

Нерідко міжнародні організації антиглобалістів створюються за ініціативою політичних кіл. Так, у червні 1998 у Франції була утворена «Асоціація за оподаткування фінансових трансакцій заради допомоги громадянам» або АТТАК.

Офіційна мета АТТАК - організувати «міжнародний рух за демократичний контроль над фінансовими ринками і їх інститутами», щоб перешкоджати «необмеженій свободі циркуляції капіталів» і «спекулятивним операціям». Асоціація виступає за обкладання податком фінансових прибутків, запровадження санкцій проти зон «відмивання грошей», запобігання приватизації пенсійної системи, забезпечення гласності в питаннях капіталовкладень в залежні країни, юридичне регулювання фінансових і банківських операцій та анулювання зовнішнього боргу залежних країн.

Іншим прикладом міжнародної антиглобалістської організації служить «Віа кампесіно» - створене в 1993 об'єднання селянських ініціативних груп і рухів з різних країн. Головним ініціатором виступила французька Селянська конфедерація. Конфедерація виступає на захист традиційного селянського господарства, проти індустріалізації сільського гос-тва, контрольованій транснаціональними компаніями і підтримує зв'язки з різними політич колами країни - від лівих до правих.

Велику увагу антиглобалісти приділяють новим інформаційним технологіям. У 1999, під час виступів проти зустрічі Світової організації торгівлі в Сіетлі (США), був створений «Незалежний медіа-центр». Ця всесвітня система покликана служити інформування громадськості в обхід корпоративних засобів масової інформації. Локальні мережі існують у всьому світі. Вони не тільки поширюють інформацію про діяльність груп антиглобалістського спектра, а й дозволяють їм таким чином координувати свої дії.