- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
- •Глобалістика як наука та її особливості.
- •Мета та завдання глобалістики.
- •Принципи та правила глобалістики.
- •Базові концепції глобалістики.
- •Глобальні проблеми та критерії глобальності.
- •Класифікація глобальних проблем.
- •Ключові глобальні проблеми сучасності.
- •Періодизація розвитку глобалістики за вузьким підходом.
- •Періодизація розвитку глобалістики за широким підходом.
- •Гіпер-глобалістський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Скептичний концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Трансформіський концептуальний напрямок вивчення глобалістики.
- •Сучасна модель глобалістики та її основні постулати.
- •Школи глобалістики та їх основні концепції.
- •Поняття «економічної глобалізації», її критерії та ознаки.
- •Сфери та форми економічної глобалізації.
- •Рівні економічної глобалізації: зміст та основні показники.
- •Основні процеси, які охоплює економічна глобалізація, та їх характеристика.
- •Інтернаціоналізація як ключовий процес глобальних трансформацій.
- •Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.
- •Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Державно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.
- •Сутність та особливості міжнародної регіональної інтеграції.
- •Форми міжнародної регіональної інтеграції та їх характеристика.
- •Основні інтеграційні об’єднання сучасності та їх характеристика: єс, нафта, атес, снд.
- •Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
- •Відкритість національної економіки та її критерії.
- •Економічний цикл та його основні фази.
- •Сучасні економічні цикли: їх види, відмінні риси та особливості.
- •Глобальні економічні кризи: сутність, причини та наслідки.
- •Глобальний ринок та його ключові характеристики.
- •Структура глобального ринку.
- •Механізми функціонування глобального ринку товарів та послуг.
- •Глобальний фінансовий ринок: загальна характеристика, типізація, структуризація та функції.
- •Глобальний ринок праці та механізми його функціонування.
- •Глобальний ринок технологій та механізм його функціонування.
- •Функції та механізм глобального ринку.
- •Перша глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Друга глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Третя глобалізаційна хвиля: її часові межі, особливості та протиріччя.
- •Рушійні сили глобалізаційних трансформацій.
- •Позитивні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Негативні наслідки глобалізаційних трансформацій.
- •Передумови появи та розвитку антиглобалістських тенденцій.
- •Антиглобалістський рух, його цілі та завдання.
- •Принципи та правила антиглобалістського руху.
- •Форми прояву антиглобалістського руху.
- •Структура організації антиглобалістського руху та її основні риси.
- •Основні напрями антиглобалістського руху та їх характеристика.
- •Держава як центральний регулятор глобалізаційних трансформацій.
- •Місце та роль держави в умовах глобалізації.
- •Які функції виконує сучасна держава?
- •Як можна класифікувати функції держави?
- •Тнк: сутність, критерії та характерні риси.
- •Класифікація тнк.
- •Корпоративно-державний симбіоз та механізм його формування.
- •Роль та значення тнк у розвитку глобалізаційних процесів.
- •61. Назвіть наслідки діяльності тнк для глобальної економіки.
- •Глобальне управління та його властивості.
- •Характеристика моделей глобального управління.
- •Поняття міжнародної організації та її характерні риси.
- •Типологія міжнародних організацій.
- •Основоположні засади функціонування міжнародних організацій.
- •Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій.
- •Функціональні завдання міжнародної організації.
- •Сутність та особливості міжнародних економічних організацій.
- •Сот: склад, завдання, мета та структура.
- •Мвф: склад, завдання, мета та структура.
- •Світовий банк: склад, завдання, мета та структура.
- •Оон: склад, завдання, мета та структура.
- •Характеристика міжурядових організацій.
- •Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.
- •Україна у міжнародних організація регіонального типу.
- •Європейський вибір України.
- •Поняття та види цивілізацій.
- •Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •81. Сучасні концепти стратегічного розвитку світу
- •82. Стратегія економічного розвитку: сутність, види та етапи формування.
- •83. Економічні стратегії розвинутих країн.
- •84. Специфіка економіч стратегій країн, що розвиваються.
- •85. Особливості формування стратегій розвитку країн транзитивної економіки.
- •86. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
- •87. Міжнародна стратегія стійкого розвитку: концепція, мета та завдання.
- •88. Проблеми інтеграції економіки України у світове глобальне господарство.
- •89. Проблема геополітичного вибору України.
- •90. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція в глобальну світову економічну систему.
- •Поняття «глобалізація» та її основні характеристики.
- •Глобалізм: сутність, критерії та види.
Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.
В економічній теорії існує багато пояснень причин циклічності розвитку економіки. Найчастіше згадувані теорії економічного циклу:
• існують цикли, що пов'язані з катаклізмами у природі, наприклад, зі зміною природно-кліматичних умов, космічними явищами. Так у другій половині XIX ст. англійський економіст Вільям Джевонс пояснював цикли в економіці періодичною появою плям на Сонці;
• існують цикли, пов'язані із соціально-політичними подіями (масовими страйками, війнами, революціями, змінами урядів) та масштабними стихійними лихами (повенями, землетрусами, епідеміями);
•цикли, пов'язані із розвитком цивілізацій. На думку, американського економіста Е. Тоффлера, цивілізаційні цикли займають 1000-2000 років.
Одним із перших зробив спробу визначити причини циклічності ринкової економіки К. Маркс. Головну їх причину він вбачав у суперечності між суспільним характером виробництва, що проявляється у визначеній взаємозалежності і взаємозв'язку економічних процесів, і приватнокапіталістичним присвоєнням його результатів. В результаті виникає невідповідність між попитом і пропозицією, яка з часом приводить до порушення між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто до кризи надвиробництва. Матеріальну основу періодичності криз надвиробництва Маркс вбачав у періодич масовому оновленні основного капіталу, що за термінами відповідає середній тривалості найактивнішої частини основного капіталу, якою є промислове устаткування.
Деякі відомі економісти (М. Туган-Барановський) вбачали причини циклічності у диспропорційності ринкової економіки. Інші (С. Сісмонді, К. Каутський) пов'язували циклічність із недостатнім споживанням. Й. Шумпетер вважав причиною циклічності особливості науково-технічного прогресу. Він розмежовував винаходи та інновації, що є комерційним впровадженням їх у виробництво. Якщо процес винаходів має безперервний характер, то інновації розповсюджуються циклічно. Причина цього - у поведінці підприємців. Одні з них - новатори, які застосовують нові винаходи і як нагороду одержують високі прибутки. А підприємці-консерватори лише після цього починають їх використовувати. Інвестиційна активність зростає, що призводить до надвиробництва і економічної кризи.
Представники кейнсіанства причини циклічності пов'язують з надлишком заощаджень у населення, пов'язаним із так званим законом схильності до заощаджень, що приводить до дефіциту інвестицій у виробництво і обмеження сукупного попиту і, відповідно, до порушення макроекономічної рівноваги. Прибічники монетаризму схильні пояснювати циклічність виключно коливаннями в грошовій сфері, що виникають під впливом грошової політики держави. Прихильники неокласичної і монетаристської шкіл вважають, що коливання економіки зумовлюються збігом випадкових обставин.
Відкритість національної економіки та її критерії.
Характерною ознакою світової економіки на рубежі XXI століття є безумовне переважання тенденції до відкритості національних економік - від замкнутості до політики "відкритої економіки". У монографічному дослідженні Е. Долана, К. Кемпбелла і Р. Кемпбелла політика "відкритої економіки"трактується як система, в якій поряд із діловими операціями всередині країни значно активізуються міжнародні зовнішньоекономічні зв'язки, а розрахунки здійснюються за допомогою іноземної валюти.
Національна економіка вважається відкритою, якщо вона у своєму розвитку спирається не лише на національні можливості, а й використовує переваги міжнародного поділу праці та переваги інших факторів виробництва.
Перехід держави до більш "відкритої економіки" стимулюється діями транснаціональних корпорацій. Прагнучи освоїти нові ринки, створюючи в різних країнах філіали, дочірні компанії, представництва, ТНК обходять протекціоністські перепони національних економік, інтернаціоналізуючи міжнародний економічний обмін.
Взагалі, відкри́та еконо́міка — економіка країни, що пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги.
Критеріями відкритості на макрорівні є:
а) зовнішньоекономічна спеціалізація країни;
б) співставленість пропорцій вітчизняних і світових цін на основні товари;
в) міжнародна конвертованість національної валюти.
На мікрорівні:
а) вільний вихід підприємств усіх форм власності на зовнішні ринки товарів, послуг і капіталів, включаючи вільний вибір зарубіжних партнерів;
б) перетворення зовнішньоекономічної діяльності в органічну складову господарської діяльності підприємств.
Відкрита економіка передбачає:
- цілісність економіки, єдиний економічний комплекс, інтегрований у світове господарство;
- використання різних форм світового господарства;
- ліквідацію державної монополії на зовнішню торгівлю;
- ефективне використання принципу порівняльних переваг країн у МПП.
