20. Види теорії циклічних коливань та концептуальні положення основних з них.

В економічній теорії існує багато пояснень причин циклічності розвитку економіки. Найчастіше згадувані теорії економічного циклу:

• існують цикли, що пов'язані з катаклізмами у природі, наприклад, зі зміною природно-кліматичних умов, космічними явищами. Так у другій половині XIX ст. англійський економіст Вільям Джевонс пояснював цикли в економіці періодичною появою плям на Сонці;

• існують цикли, пов'язані із соціально-політичними подіями (масовими страйками, війнами, революціями, змінами урядів) та масштабними стихійними лихами (повенями, землетрусами, епідеміями);

•цикли, пов'язані із розвитком цивілізацій. На думку, американського економіста Е. Тоффлера, цивілізаційні цикли займають 1000-2000 років.

Одним із перших зробив спробу визначити причини циклічності ринкової економіки К. Маркс. Головну їх причину він вбачав у суперечності між суспільним характером виробництва, що проявляється у визначеній взаємозалежності і взаємозв'язку економічних процесів, і приватнокапіталістичним присвоєнням його результатів. В результаті виникає невідповідність між попитом і пропозицією, яка з часом приводить до порушення між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто до кризи надвиробництва. Матеріальну основу періодичності криз надвиробництва Маркс вбачав у періодич масовому оновленні основного капіталу, що за термінами відповідає середній тривалості найактивнішої частини основного капіталу, якою є промислове устаткування.

Деякі відомі економісти (М. Туган-Барановський) вбачали причини циклічності у диспропорційності ринкової економіки. Інші (С. Сісмонді, К. Каутський) пов'язували циклічність із недостатнім споживанням. Й. Шумпетер вважав причиною циклічності особливості науково-технічного прогресу. Він розмежовував винаходи та інновації, що є комерційним впровадженням їх у виробництво. Якщо процес винаходів має безперервний характер, то інновації розповсюджуються циклічно. Причина цього - у поведінці підприємців. Одні з них - новатори, які застосовують нові винаходи і як нагороду одержують високі прибутки. А підприємці-консерватори лише після цього починають їх використовувати. Інвестиційна активність зростає, що призводить до надвиробництва і економічної кризи.

Представники кейнсіанства причини циклічності пов'язують з надлишком заощаджень у населення, пов'язаним із так званим законом схильності до заощаджень, що приводить до дефіциту інвестицій у виробництво і обмеження сукупного попиту і, відповідно, до порушення макроекономічної рівноваги. Прибічники монетаризму схильні пояснювати циклічність виключно коливаннями в грошовій сфері, що виникають під впливом грошової політики держави. Прихильники неокласичної і монетаристської шкіл вважають, що коливання економіки зумовлюються збігом випадкових обставин.

20. Відкритість національної економіки та її критерії.

Характерною ознакою світової економіки на рубежі XXI століття є безумовне переважання тенденції до відкритості національних економік - від замкнутості до політики "відкритої економіки". У монографічному дослідженні Е. Долана, К. Кемпбелла і Р. Кемпбелла політика "відкритої економіки"трактується як система, в якій поряд із діловими операціями всередині країни значно активізуються міжнародні зовнішньоекономічні зв'язки, а розрахунки здійснюються за допомогою іноземної валюти.

Національна економіка вважається відкритою, якщо вона у своєму розвитку спирається не лише на національні можливості, а й використовує переваги міжнародного поділу праці та переваги інших факторів виробництва.

Перехід держави до більш "відкритої економіки" стимулюється діями транснаціональних корпорацій. Прагнучи освоїти нові ринки, створюючи в різних країнах філіали, дочірні компанії, представництва, ТНК обходять протекціоністські перепони національних економік, інтернаціоналізуючи міжнародний економічний обмін.

Взагалі, відкри́та еконо́міка — економіка країни, що пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги.

Критеріями відкритості на макрорівні є:

а) зовнішньоекономічна спеціалізація країни;

б) співставленість пропорцій вітчизняних і світових цін на основні товари;

в) міжнародна конвертованість національної валюти.

На мікрорівні:

а) вільний вихід підприємств усіх форм власності на зовнішні ринки товарів, послуг і капіталів, включаючи вільний вибір зарубіжних партнерів;

б) перетворення зовнішньоекономічної діяльності в органічну складову господарської діяльності підприємств.

Відкрита економіка передбачає:

- цілісність економіки, єдиний економічний комплекс, інтегрований у світове господарство;

- використання різних форм світового господарства;

- ліквідацію державної монополії на зовнішню торгівлю;

- ефективне використання принципу порівняльних переваг країн у МПП.