Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_Globalna_ekonomika.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
214.33 Кб
Скачать
  1. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, роль та напрями.

Міжнародна економічна інтеграція – це процес зближення, взаємопереплетення і зрощування національних економік і формування цілісного господарського комплексу.

Напрямки міжнародної економічної інтеграції:

  • транснаціоналізація – це процес розширення міжнародної діяльності промислових фірм, компаній сфери послуг, їх вихід за національні межі окремих країн, що приводить до переростання національних компаній у транснаціональні;

  • регіоналізація – це утворення економічних інтеграційних угруповань, що розташовані на певній території, з метою підвищення ефективності економіки шляхом уніфікації законодавства, ліквідації адміністративних обмежень на переміщення товарів, капіталів і робочої сили, а також повного використання факторів виробництва.

Міжнародна економічна інтеграція має ряд переваг для країн-учасниць у різноманітних регіональних об'єднаннях. Серед них - більш широкий доступ до фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, до новітніх технологій у масштабах всього регіону; можливість виробляти обсяги продукції в розрахунку на більш ємний ринок інтеграційного формування; сприяння структурній перебудові національної економіки; сприятливі умови для фірм країн-учасниць щодо їх захисту від конкуренції з боку фірм третіх країн; можливість спільно вирішувати такі найбільш гострі соціальні проблеми, як розвиток економічно відсталих районів, пом'якшення ситуації на національному ринку праці, удосконалення системи охорони здоров'я і соціального захисту населення; створення сприятливого зовнішньополітичного середовища. Все це сприяє зміцненню співробітництва в політичній, військовій, соціальній сферах" міжнародних відносин між цими країнами.

Серед негативних соціально-економічних наслідків, пов'язаних з приєднанням до таких утворень, слід назвати можливість відтоку ресурсів на користь більш сильних в економічному плані членів союзу; погіршення умов для країн, що не входять у відповідні союзи. Адже зняття торгових бар'єрів у межах угруповань одночасно означає їх посилення у відносинах з третіми країнами. Слід також сказати про зростання витрат країн-учасниць на утримання спільних органів управління, реалізацію спільних програм тощо.

  1. Приватно-корпоративний рівень міжнародної економічної інтеграції.

На мікрорівні економічна інтеграція здійснюється через взаємодію капіталу окремих господарюючих суб'єктів (підприємств, фірм) сусідніх країн шляхом формування системи економічних угод між ними, створення філіалів за кордоном і т. ін. а мікрорівні міжнародна економічна інтеграція виступає у формі спільного здійснення геологорозвідувальних та пошукових робіт, спільного будівництва господарських об'єктів, спільного виконання проектно-конструкторських робіт, створення спільних підприємств, спеціалізації та кооперації виробництва, прямих зв'язків тощо. Ці форми не завжди існують в "чистому" вигляді. На практиці найбільш часто фірми створюють спільні виробництва, де тісно поєднуються наукова, виробнича і торгово-збутова діяльність.

Вертикальна інтеграція являє собою об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції: інтеграція, яка передбачає приєднання підприємства-виробника сировини чи напівфабрикатів до фірми, яка веде головне виробництво. Таку інтеграцію називають інтеграцією "вниз";

інтеграція, яка передбачає приєднання підприємства-виробника готової продукції до фірми, яка виробляє для нього сировину, матеріали, напівфабрикати тощо. Таку інтеграцію прийнято називати інтеграцією "вгору";

невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.

Горизонтальна інтеграція являє собою злиття фірм, які виробляють подібні або однорідні товари, з метою реалізації своїх товарів через спільну систему розподілу і отримання при цьому додаткового прибутку. Така інтеграція посилюється через організацію виробництва за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування фірми-засновниці. Характерними ознаками виробничого співробітництва є: довготривалість, стабільність і регулярність економічних зв'язків між партнерами; суб'єктами виробничої кооперації виступають промислові підприємства різних країн; закріплення за партнерами виробництва певних видів готової продукції, компонентів, вузлів, деталей і відповідної технології; взаємні або односторонні поставки між партнерами являють собою результат реалізації виробничих програм в рамках міжнародного співробітництва, а не результат реалізації звичайного договору про купівлю-продаж.

Близькими до спільних підприємств є установи й організації з міжнародного науково-технічного співробітництва. Воно здійснюється у вигляді спільних програм науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт шляхом об'єднання наукових, фінансових і матеріальних ресурсів, створення спільних науково-дослідних груп спеціалістів або організацій. Найбільш поширеними формами такого співробітництва є: створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для реалізації нових науково-технічних ідей; здійснення спільних експериментів в галузі вдосконалення діючої техніки і технології з метою поліпшення техніко-економічних показників діяльності фірми; виконання спільних пошукових робіт в галузі організації виробництва і праці; організація підготовки кваліфікованих наукових кадрів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]