4.2. Зсідання матеріалу

Зсідання тканин - це зменшення розмірів тканини під тепла та вологи. Усадка відбувається при пранні, замочуванні, волого-тепловій обробці виробів у процесі прасування і пресування. Усадка тканин може призвести до зменшення розміру виробу, до спотворення форми його деталей. Якщо тканини верху, прокладки і підкладки дають різну усадку при мокрій хімічній чистці або прасування, на виробі можуть виникнути зморшки, складки. 

Причини усадки:

- прояв при зволоженні тканини еластичної деформації розтягу, яка була накопичена в процесах прядіння, ткацтва та оздоблення тканини;

- збільшення поперечних розмірів ниток однієї системи при їх набуханні внаслідок зволоження, що викликає більше згинання ниток протилежної системи;

- розпрямляння ниток однієї системи внаслідок стискування (при більшому згинанні) ниток іншої системи, що також сприяє усадці тканини в напрямку системи ниток, яка є більш зігнутою.

Нитки основи, які були більш напружені та розтягнуті в процесах ткацтва та оздоблення тканини, та які мають більший ступень кручення, при зволоженні менш набухають, ніж нитки утоку, та більш відновлюються. Тому більша усадка тканин спостерігається в напрямку ниток основи, тобто по довжині тканини.

Нормативно-технічними документами встановлені нормативи усадки тканин різного волокнистого складу. За ступенем усадки всі тканини поділяються на три групи:

- практично безусадочні тканини - це тканини, усадка по основі та усадка по утоку у яких не перевищують 1,5%.

- малоусадочні тканини - це тканини з усадкою по основі - до 3,5% та усадкою по утоку - до 2,0%.

- усадочні тканини - це тканини з усадкою по основі - до 5,0% та усадкою по утоку - до 2,0%.

Для зниження можливої усадки тканин в швейному виробництві їх декатирують. Загальну усадку мають всі тканини, місцеву - лише вовняні завдяки їх здібності до формування. Така особливість вовняних тканин використовується в процесах примусової ВТО: спрасовування та відтягування деталей одягу.

Усадку бавовняних, лляних та шовкових тканин визначають пранням в пральних машинах з наступним промиванням, висушуванням та вимірюванням лінійних розмірів зразка тканини до і після випробування. Усадку вовняних тканин визначають замочуванням з наступним висушуванням та вимірюванням лінійних розмірів зразка тканини. Усадку тканин по основі та по утоку розраховують за формулою.

Більшу усадку мають тканини, які вироблені з тонких ниток основи та товстих ниток утоку, малої щільності, полотняного переплетення. Загальну усадку мають всі тканини, місцеву - лише вовняні тканини із добавленням нітрону. Така особливість вовняних тканин використовується в процесах примусової ВТО: спрасовування та відтягування деталей одягу. [11].

Нітрон - синтетичне волокно. Сировиною для виробництва волокна нітрон служить акрилонітрил, синтезується з пропілену та аміаку або ацетилену і синильної кислоти (перший спосіб є більш економічним).

Нітрон - найбільш м'яке, шовковисте і тепле синтетичне волокно. По теплозахисних властивостях перевершує шерсть, але по стійкості до стирання поступається бавовні. Міцність нітронів вдвічі нижче міцності капрону, гігроскопічність низька (1,5%). Нітрон відрізняється кислотостійкістю, він стійкий до дії всіх органічних розчинників, але руйнується лугами.

Володіє малою зминаємістю і усадкою на відміну від бавовни. За світлостійкістю перевершує всі текстильні волокна. Горить нітрон жовтим полум'ям зі спалахами, утворюючи на кінці тверду кульку.

Для стабілізації розмірів синтетичних тканин проводять їх термофіксацію – в результаті тканини мають значно менший процент зсідання. Так, зсідання шерстяних тканин з лавсаном до термофіксації становить 6%, а після – 0,5%. Але, якщо температура теплової обробки тканини перевищує температуру термофіксації, то тканини можуть давати теплову усадку і після термофіксації.