- •Колоквіум (психологія)
- •1. Необхідність психологічних та педагогічних знань. Психологічна та педагогічна культура особистості
- •2. Етапи розвитку психологічних знань
- •3. Предмет психології. Визначення понять “психіка“, “психологія“
- •Визначення понять:
- •4. Галузі психології
- •5. Методи психологічного дослідження. Метод спостереження. Види спостережень. Використання методу спостереження, його позитивні сторони та недоліки
- •Метод спостереження
- •Використання методу спостереження, його позитивні сторони та недоліки
- •Види спостережень
- •6. Дати визначення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Навести приклади.
- •Фрейдизм
- •Психоаналіз
- •Неофрейдизм
- •8. Фрейдизм як психологічна теорія особистості. Психоаналіз
- •9. Неофрейдизм. Теорія особистості к.Юнга
- •Самоактуалізація особистості
- •Структура психіки за к. Юнгом
- •30. Характер особистості. Характер і темперамент
- •Характрер і темперамент
- •32. Соціальна психологія. Предмет соціальної психології
- •33. Соціальна група. Види груп
- •34. Рівні розвитку груп
- •35. Рівні розвитку груп. Колектив
- •36. Лідерство та керівництво. Типи лідерства
- •37. Стилі керівництва
- •38. Соціально-психологічний клімат в колективі. Соціометрія
- •39.Поняття конфлікту. Види конфліктів
- •40. Конструктивні та деструктивні конфлікти
- •41. Причини міжособистісних конфліктів
- •42. Динаміка конфлікту (стадії конфліктів)
- •43. Поняття конфлікту. Способи управління конфліктом
- •44. Методика вирішення конфлікту
- •45. Предмет і задачі педагогіки. Галузі педагогіки
- •46. Зв'язок педагогіки і психології. Педагогічна психологія
- •47. Дидактика. Принципи навчання
- •48. Методи навчання. Догматичне навчання
- •Догматичне навчання
- •49. Методи навчання. Пояснювально-ілюстративне навчання
- •50. Методи навчання. Проблемне навчання
- •51. Проблемне навчання. Види проблемного методу навчання
- •Види проблемного навчання:
- •52. Теорія виховання. Принципи виховання
- •53. Види та методи виховання Види виховання
- •Основні методи виховання
- •54. Виховання та самовиховання
- •55. Психологічні знання як фактор навчального процесу
- •57. Використання знань теорії пізнавальних процесів в навчанні
- •58. Педагогічні аспекти формування самооцінки особистості
- •59. Використання знань теорії темпераменту особистості в навчанні та вихованні
- •60. Типи керівництва як педагогічний фактор формування колективу
44. Методика вирішення конфлікту
Методи керування конфліктом (способи поведінки в конфлікті)
У разі виникнення конфлікту важливим для подальшого перебігу конфлікту, його наслідків, є вибір методу керування конфліктом (способу поведінки в конфлікті).
Ухиляння – полягає у відмові від конфліктної взаємодії. Даний підхід може бути ефективним у разі, якщо: предмет суперечності не є для людини великою цінністю, важливо зберегти з людиною “нормальні” стосунки, відсутні умови для ефективного вирішення конфлікту (які в подальшому можуть з’явитися).
Згладжування – базується на реалізації принципу кота Леопольда “Давайте жити дружно!” або принципу “Не потрібно розхитувати човен!”. Хоча проблема, яка лежить в основі конфлікту, не вирішується, може наступити тимчасовий спокій. Рано чи пізно негативні емоції, які накопичуються, невирішення проблеми можуть призвести до вибуху та розгортання конфлікту.
Примушування – полягає в намаганні примусити іншого прийняти свою точку зору, намаганні отримати перемогу в конфлікті.
Компроміс – характеризується прийняттям, до певної міри, точки зору іншої сторони. Позитивним є те, що здатність до компромісу в критичних ситуаціях є цінною. Але такий підхід з часом може призвести до незадоволення “половинним” рішенням і поновлення конфлікту.
Вирішення (улагодження, розв’язання) – полягає у намаганні улагодити конфлікт на основі вирішення проблеми, яка лежить в його основі. Вирішення конфлікту можливе тільки на основі співробітництва, яке базується на впевненості сторін конфлікту в тому, що розбіжності в поглядах є закономірними і сторони визнають право один одного на особисту думку, позицію та готові зрозуміти один одного, що дає можливість аналізувати причини розбіжностей і знайти прийнятний для всіх вихід. Той, хто опирається на співробітництво, не намагається досягти своєї мети за рахунок іншого, а шукає вирішення проблеми.
45. Предмет і задачі педагогіки. Галузі педагогіки
Педагогіка – наука (система знань), що вивчає і формулює закономірності, форми, методи навчання та виховання.
Педагогіка вивчає процеси освіти, навчання та виховання, лише у властивих їй межах, розглядаючи у цих процесах тільки педагогічний аспект. Вона досліджує те, на яких педагогічних засадах, завдяки яким засобам навчально-виховної роботи потрібно будувати освіту, навчання і виховний процес людей різних вікових груп в освітніх закладах, в усіх типах установ, організацій і трудових колективів.
Галузі педагогіки:
загальна педагогіка;
дошкільна педагогіка;
педагогіка загальноосвітньої школи;
педагогіка професійно-технічної освіти;
педагогіка вищої школи;
спеціальна педагогіка (дефектологія);
галузеві педагогіки;
історія педагогіки;
порівняльна педагогіка;
шкільна гігієна та ін.
46. Зв'язок педагогіки і психології. Педагогічна психологія
Педагогіка органічно пов'язана з психологією. Між ними існує кілька вузлів зв'язку. Головний з них - предмет цих наук. Психологія вивчає закони розвитку психіки людини. Педагогіка розкриває закони управління розвитком особистості. Виховання, освіта дітей і дорослих є нічим іншим, як цілеспрямованою зміною їх психіки (мислення, діяльності). Тож ця зміна здійснюється спеціалістами, які володіють психологічними знаннями.
Другий вузол зв'язку - показники і критерії освіченості й вихованості особистості. Ступінь просування в набутті знань школярів визначається за змінами пам'яті, запасу знань, оперативними здібностями використовувати знання на практиці, володінням прийомами свідомої діяльності, швидкістю відтворення знань, навичками переносу знань в нестандартні ситуації, прийомами предметної евристики і багатьма іншими показниками.
Вихованість же фіксується в мотиваційних вчинках, системі свідомої та імпульсивної поведінки, стереотипах, навичках діяльності і суджень. Все це означає, що симптомами досягнень в освітньо-виховній роботі дорослих з дітьми є зрушення в психіці, мисленні і поведінці учнів. Тобто, результати педагогічної діяльності діагностуються на основі змін психологічних характеристик учнів.
Зв'язок педагогіки з психологією виявляється також у методах дослідження. Своєрідним зв'язком між двома науками є педагогічна і вікова психологія, психологія професійної педагогічної діяльності, психологія управління педагогічними системами і багатьма психологічними дослідженнями в інших галузях освіти.
Педагогічна психологія – наука (система знань), що вивчає психологічні закономірності навчання та виховання.
