11. Вибiр електричного обладнання для пожежонебезпечних зон.

Порядок вибору електричного обладнання  для пожежонебезпечних зон:

1. Визначити вихідні дані: найменування і кількість речовин, що використовуються в технологічному процесі, умови їх використання.

2. Визначити клас зони в приміщенні або в зовнішній установці.

3. Визначити ступінь захисту кожного окремого виду електроустаткування незалежно від властивостей горючих речовин і матеріалів:

1) Електричні машини (т.5.1 ПБЕ).

2) Апарати, прилади, шафи та набори затискачів (т.5.2 ПБЕ).

3) Світильники (т.5.3 ПБЕ).

4. Визначити марку реального електроустаткування за довідником.

Додаткові вимоги до електрообладнання , що передбачене для встановлення в пожежонебезпечних зонах, наведено в ПУЕ для:

електричних машин (п.7.4.15-7.4.19); електричних апаратів і приладів (п.7.4.20-7.4.25); електричних вантажопідіймальних механізмів (п.7.4.26- 7.4.27); розподільчих пристроїв, трансформаторних і перетворюючих підстанцій (п.7.4.28-7.4.31); електричних світильників (п.7.4.32-7.4.35); електропроводок, токопроводів, повітряних і кабельних ліній (п.7.4.36-7.4.45).

Порядок вибору електричного обладнання  для невибухо- і непожежонебезпечних зон визначається з відповідних таблиць нормативних документів:

- СН 357-77. Инструкция по проектированию силового и осветительного электрооборудования промышленных предприятий - для промислових підприємств;

- ВСН 59-88. Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования - для жилих та громадських будівель.

1. Блискавкозахист. Негативна дія блискавки.

Вплив блискавки прийнято подiляти на двi основнi групи: первиннi, що викликанi прямими попаданнями блискавки, i вториннi, iндукованi близькими її розрядами або занесенi в об'єкт поздовженими металевими комунiкацiями. Небезпека прямого попадання i вторинних проявiв блискавки для примiщень i споруд, а також людей i тварин, що знаходяться в них визначаїться, з одного боку, параметрами розряду блискавки, з другого - технологiчними i конструктивними характеристиками об'їкта ( наявнiсть вибухо- або пожежонебезпечних зон, вогнестiйкiстю будiвельних конструкцiй, видом пiдходячих до будинкiв i споруд комунiкацiй, iх розтошуванням всерединi об'їкта i т.п.).

Прямий удар блискавки викликаЄ наступнi впливи на обЄїкт:

електричнi, що пов'язанi з ураженням людей i тварин електричним струмом i появленням перенапруг на елементах що ураженi. Перенапруги пропорцiйнi амплiтудi i крутiзнi струму блискавки, iндуктивностi конструкцiй i опору заземлення, по якому струм блискавки вiдводиться в землю. Навiть при виконаннi блискавкозахисту прямi попадання блискавки з великими струмами i крутизною можуть привести до перенапруг в декiлька мегавольт. При вiдсутностi блискавкозахисту шляхи розтiкання струму блискавки неконтрольованi i її удар може створити небезпеку ураження струмом, небезпечнi напруги кроку i дотику, перекриття на iншi об'єкти;

термiчнi, якi пов'язанi з рiзким видiленням теплоти при безпосередньому контактi каналу блискавки з складовими об'їкту i при протiканнi через обєкт струму блискавки. Енергiя, що видiляїться в каналi блискавки визначаїться зарядом який переноситься, тривалiстю спалаху i амплiтудою струму блискавки; в 95% випадкiв розрядiв блискавки ця енергiя (в розрахунку на опiр 1 Ом) перевищуї 5,5 Дж, вона на два-три порядки перевищуї мiнiмальну енергiю спалаху бiльшостi газо-, паро- i пилеповiтряних сумiшей, якi використовуються в промисловостi. Отже, в таких середовищах контакт з каналом блискавки завжди створюї небезпеку загоряння ( а в деяких випадках вибуху), то саме вiдноситься до випадкiв зортоплення каналом блискавки корпусiв вибухонебезпечних зовнiшнiх установок. При протiканнi струму блискавки по тонких провiдниках утворюїться небезпека їх розтоплення i розриву;

механiчнi, зумовленi ударною хвилею, що розповсюджуїться вiд каналу блискавки, i електродинамiчними силами, якi дiють на провiдники з струмами блискавки. Така дiя може спричинити, наприклад, сплющення тонких металевих трубок. Контакт з каналом блискавки може спричинити рiзке паро- або газоутворення в деяких матерiалах з наступним неханiчним руйнуванням, наприклад розщеплення деревини або утворення трiщин в бетонi.

Вториннi прояви блискавки пов'язанi з дiїю на об'Єкт електро- магнiтного поля поблизу розряду.

Прийнято таке поле розглядати у виглядi двох складових: перза зумовлена перемiщенням зярядiв в лiдерi i каналi блискавки, друга - змiною струму блискавки в часi. Цi складовi назувають електростатичною i електромагнiтною iндукцiїю.

Електростатична iндукцiя проявляїться у виглядi перенапруг, якi утворюються на металевих конструкцiях об'їкта а їх величина залежить вiд струму блискавки, вiддалi вiд мiсця удару i опору заземлювача. При вiдситностi необхiдного заземлювача перенапруги можуть досягати сотень кiловольт i утворювати небезпеку ураження людей i перекриттiв мiж рiзними частинами об'їкту.

Електромагнiтна iндукцiя пов'язана з утворенням в металевих контурах ЕРС, що пропорцiйна крутизнi струму блискавки i площi, що охоплюїться контуром. Поздовженi комунiкацiї в сучасних виробничих будинках можуть утворювати контури, що охоплюють великi площi, i наведенi ЕРС в них можуть сягати десяткiв кiловольт. В мiсцях наближення поздовжених металевих конструкцiй, в мiсцях розривiв незамкнених контурiв створюїться небезпека перекриттiв та iскрiння з можливим розсiюванням енергiї бiля десятих долей джоуля.

Ще одним видом небезпечного впливу блискавки ї занос високого потенцiалу по комунiцацiях, якi заходять в примiщення ( дроти повiтряних лiнiй електропередачi, кабелi, труботроводи). Вiн являє собою перенапругу, яка утворюїться на комунiкацiї при прямих або наближених попаданнях блискавки яка розповсюджуються у виглядi хвилi, що набiгаї на об'єкт. Небезпека створюїться за рахунок можливих перекриттiв з комунiкацiй на заземленi частини об'їкту. Пiдземнi комунiкацiї також представляють небезпеку, тому що вони можуть сприйняти на себе частину струму блискавки, що розмiкаїться в землi i занести її на об'єкт.