49. Принципи формування розгортки індикатора кругового огляду.

Канал формирования разверток служит для формирования радиально-круговой развертки, обеспечивающей отклонения луча в каждом периоде повторения от центра экрана к краю (развертка дальности) и его вращения в азимутальной плоскости синхронно и синфазно с вращением антенны РЛС. С помощью радиально­круговой развертки (основной) на ИКО отображается воздушная обстановка, формируются калибрационные метки дальности и азимута. Кроме основной формируется также маркерная развертка, используемая для съема координат цели. Ее положением на ИКО управляет оператор.

Создание радиально-круговой развертки обеспечивается подачей в отклоняющие катушки напряжения пилообразной формы. Вращение развертки осуществляется модуляцией по амплитуде пилообразного напряжения в двух взаимно перпендикулярных катушках напряжением, пропорциональным синусу и косинусу угла поворота антенны (рис. 4.41).

Рис. 4.41. Напряжения в отклоняющих катушках ИКО.

Управление маркерной разверткой осуществляется путем модуляции напряжения пилообразной формы напряжениями, снимаемыми с механизма съема координат (при автоматизированном съеме)

Канал подсвета служит для подсвета развертки во время прямого хода луча и отображения на экране ЭЛТ азимутальных меток. Импульсы подсвета с длительностью, определяемой установленным масштабом дальности, подаются на управляющий электрод ЭЛТ, открывая ее на время своего действия. Через определенные углы поворота антенны (5°, 10°,30°) амплитуда импульса подсвета увеличивается, и тем самым, на экране формируются яркие радиальные линии — метки азимута (30° метки ярче 5° или 10°, самая яркая линия — 0°, “Север”).

50.Призначення, склад та принцип роботи пристрою автоматичного виявлення сигналів.

Автоматичний виявлювач – пристрій для прийняття рішення про наявність або відсутність корисного сигналу на виході радіолокаційного приймача після оптимальної обробки без участі людини-оператора. В автоматичних виявлювачах РЛС використовуються цифрові обчислювальні операції, в яких функції пристрою міжперіодичної обробки і вирішуючого пристрою переплетені. Тому часто міжперіодична обробка здійснюється двічі: в самому радіолокаційному приймачеві, а потім у виявлювачеві.

Як правило, в таких цифрових виявлювачах застосовується квантування на два рівні (бінарні виявлювачі). При цьому лічильник підраховує кількість перевищень порогу. Рішення про наявність сигналу приймається, коли число перевищень більше заданого числа (порога) при даному числі спостережень. Рішення про відсутність сигналу (наявність тільки шуму) приймається, якщо порогове число перевищень не досягається. При скануванні антени для кожного елемента дальності виділяється «вікно», що захоплює N періодів повторення, причому більш стара інформація «стирається» при надходженні нової [2].

Інформація, отримана в процесі первинної обробки, не позбавлена впливу завад, дія яких проявляється в тому, що пристрій первинної обробки може видавати хибні відмітки і втрачати відмітки про ціль. Крім того, впливом завад обумовлені похибки вимірювання координат.

Вторинна обробка інформації являється наступною стадією отримання відомостей про ціль і призначена для усунення хибних відміток, відновлення пропущених відміток від цілі і зменшення похибок вимірювання координат. Разом з цим можуть виконуватись додаткові функції, пов’язані з обчисленням швидкості і курсу цілі.

Виконання цих функцій можливе по результатам декількох обзорів РЛС, тому можна вважати, що вторинна обробка – це обробка інформації за декілька обзорів.