- •1.Методика навчання української мови у старшій школі як навчальна дисципліна, її мета і завд.. Основна література до курсу.
- •4.Програми курсів за вибором і факультативів із української мови.
- •5.Вікові та психологічні особливості учнів старшої школи.
- •6.Технологія навчання української мови у старших класах: методи, прийоми, засоби.
- •7.Особливості використання інтерактивних методів навчання (імн) української мови у старших класах.
- •8.Форми занять із мови у 10-11 класах. Нетрадиційні заняття із мови: урок-лекція, урок-семінар, урок-практикум, урок-колоквіум, урок-залік, урок-гра тощо.
- •9.Індивідуальна робота з учнями на уроці української мови.
- •10.Нові інформаційні технології на уроках української мови.
- •14.Поглиблення і с-матизація найважливіших відомостей із лінгвістики тексту. Роль тексту у формуванні мовної і мовленнєвої компетенції учнів. Дидактичні можливості тексту.
- •15.Лінгвістичний аналіз художніх текстів на уроках літератури.
- •16.Поглиблення і с-матизація знань, умінь і навичок із культури мовлення, стилістики і риторики.
- •17.Мовленнєвознавчі дисципліни – лінгвістика тексту, стилістика, культура мовлення і риторика – як лінгвістична основа розвитку мовлення старшокласників.
- •19.Методика ознайомлення учнів зі стилістичними ресурсами фонетики, лексики і фразеології і граматики.
- •20.Методика написання різних жанрів публіцистики, різних видів ділових паперів.
- •21.Удосконалення вмінь і навичок складання тез, конспектів, реценцій, анотацій, рефератів тощо.
- •23.Основні напрями формування риторичних умінь і навичок (теоретичні основи риторики, практична риторика). Шляхи формування риторичних умінь і навичок.
- •24.Методи, прийоми і засоби навчання риторики. Формування риторичних умінь і навичок.
- •1. Теоретичні основи риторики як науки.
- •2. Практична риторика.
- •25.Форми навчання риторики (практикум, дискусія, диспут, ділова гра, брейринг, прес-конференція тощо).
- •26.Шляхи попередження й виправлення риторичних помилок учнів.
- •27.Значення і завд. Розвитку усного мовлення учнів у системі профільного навчання (говоріння, аудіювання).
- •28.Методика удосконалення умінь і навичок писемного спілкування старшокласників (читання, письмо). Види робіт і методика їх проведення (з урахуванням профілю навчання).
- •29.Наочні і технічні засоби з розвитку усного і писемного мовлення учнів, методика їх застосування.
- •30.Перевірка творчих робіт. Критерії та норми оцінювання. Робота над мовленнєвими помилками.
15.Лінгвістичний аналіз художніх текстів на уроках літератури.
Удосконалення орфографічної, пунктуаційної, граматичної і стилістичної вправності учнів здійснюється не лише на уроках мови, а й при вивченні літератури. Аналіз художнього твору в єдності змісту й форми, з’ясування особливостей мови й стилю автора, характеристика основних етапів розвитку української літературної мови сприяють збагаченню їх мовлення. А робота над словом, у свою чергу, допомагає школярам глибше проникнути у зміст твору, розвиваючи при цьому вміння і навички використання функціональних можливостей мовних одиниць у конкретних текстах. Основними і найбільш доцільними прийомами роботи над удосконаленням мовних умінь і навичок під час вивчення літератури є:
- спостереження над використанням мовних одиниць різних рівнів у тексті художнього твору;
- стилістичний аналіз, що сприяє усвідомленню художньої функції слова;
- використання елементів лінгвістичного коментаря.
Упровадження в навчальну діяльність названих прийомів буде ефективним, якщо вчитель заздалегідь орієнтуватиметься, при вивченні якого твору і з якою метою доцільно використовувати кожен з них.
У програмі з літератури між середніми і старшими класами існує суттєва різниця. Усе це створює значні труднощі і ставить учителя перед необхідністю проводити роботу над новими словами і виразами. Відбираючи лексичний матеріал до основних тем курсу, доцільно спиратися, з одного боку, на тексти підручника або навч. посібника, а з другого – на текст засвоюваного твору. При цьому у відібраному матеріалі будуть і нові для учнів поняття, значення яких учитель пояснює на уроці, і вже знайомі слова й вирази, які поки що не ввійшли до активного словникового запасу старшокласників. Так, при опрацюванні в 10 класі повісті “Борислав сміється” І. Франка, на дошці записуються (або проектуються на екран) три слова: Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення) – боротьба, на основі якої розвивається сюжету художньому творі. Колізія (лат. соlisio) – зіткнення протилежних поглядів, прагнень, інтересів. Концепція (лат. соnceptio) – 1) с-ма поглядів на те чи інше явище, процес; 2) провідна думка якогось твору, наукової праці.
Коментуючи записане, вчитель нагадує, що з поняттям конфлікту учні ознайомилися в 9 класі, коли вивчали соціально-побутову драму “Наталка Полтавка”. Конфлікт є головною рушійною силою розвитку дії в романі. Наприклад, перший в українській літературі соціальний роман про робітничий рух “Борислав сміється” ґрунтується на конфлікті між працею і капіталом. Саме у конфлікті розкриваються характери героїв повісті. У виборі конфлікту втілюється також концепція автора. Засвоєння лексичних понять у старших класах проходить так само, як і засвоєння нових слів у середніх класах. Тлумачення не обов’язково повинен здійснювати учитель. На уроці нові слова мають прозвучати кілька разів і в різних словосполученнях. Якщо засвоєння їх виявляє певні труднощі, варто запропонувати старшокласникам вправи з відповідними термінами. Увага до мовних особливостей художнього твору формується й при проведенні на уроках літератури порівняльного аналізу мовних засобів творів різних письменників. Важливо навчити школярів вдумливо читати текст, щоб вони могли переконатися в тому, що вдале використання слова (або його форми) дає змогу передати найтонші відтінки думки. При цьому удосконалення мовлення має підкріплюватися с-матичною роботою над помилками різного типу і вправами на редагування деформованого тексту.