- •1.Методика навчання української мови у старшій школі як навчальна дисципліна, її мета і завд.. Основна література до курсу.
- •4.Програми курсів за вибором і факультативів із української мови.
- •5.Вікові та психологічні особливості учнів старшої школи.
- •6.Технологія навчання української мови у старших класах: методи, прийоми, засоби.
- •7.Особливості використання інтерактивних методів навчання (імн) української мови у старших класах.
- •8.Форми занять із мови у 10-11 класах. Нетрадиційні заняття із мови: урок-лекція, урок-семінар, урок-практикум, урок-колоквіум, урок-залік, урок-гра тощо.
- •9.Індивідуальна робота з учнями на уроці української мови.
- •10.Нові інформаційні технології на уроках української мови.
- •14.Поглиблення і с-матизація найважливіших відомостей із лінгвістики тексту. Роль тексту у формуванні мовної і мовленнєвої компетенції учнів. Дидактичні можливості тексту.
- •15.Лінгвістичний аналіз художніх текстів на уроках літератури.
- •16.Поглиблення і с-матизація знань, умінь і навичок із культури мовлення, стилістики і риторики.
- •17.Мовленнєвознавчі дисципліни – лінгвістика тексту, стилістика, культура мовлення і риторика – як лінгвістична основа розвитку мовлення старшокласників.
- •19.Методика ознайомлення учнів зі стилістичними ресурсами фонетики, лексики і фразеології і граматики.
- •20.Методика написання різних жанрів публіцистики, різних видів ділових паперів.
- •21.Удосконалення вмінь і навичок складання тез, конспектів, реценцій, анотацій, рефератів тощо.
- •23.Основні напрями формування риторичних умінь і навичок (теоретичні основи риторики, практична риторика). Шляхи формування риторичних умінь і навичок.
- •24.Методи, прийоми і засоби навчання риторики. Формування риторичних умінь і навичок.
- •1. Теоретичні основи риторики як науки.
- •2. Практична риторика.
- •25.Форми навчання риторики (практикум, дискусія, диспут, ділова гра, брейринг, прес-конференція тощо).
- •26.Шляхи попередження й виправлення риторичних помилок учнів.
- •27.Значення і завд. Розвитку усного мовлення учнів у системі профільного навчання (говоріння, аудіювання).
- •28.Методика удосконалення умінь і навичок писемного спілкування старшокласників (читання, письмо). Види робіт і методика їх проведення (з урахуванням профілю навчання).
- •29.Наочні і технічні засоби з розвитку усного і писемного мовлення учнів, методика їх застосування.
- •30.Перевірка творчих робіт. Критерії та норми оцінювання. Робота над мовленнєвими помилками.
4.Програми курсів за вибором і факультативів із української мови.
“Основи журналістики” для учнів 10-11 класів (автор В.Марущак)
“Основи науки про мову” для учнів 10-11 класів (автор О.В.Заболотний)
“Комп’ютерна лінгвістика” для учнів 11 кл. (автори Є.Карпіловська, М.Вінтонів, Г.Ситар)
“Фразеологія української літературної мови” (автор В.Л.Федоренко) для вивчення в 11 класі філолог. профілю.
“Лексика української літературної мови” (автор В.Л.Федоренко) для вивчення в 10 класі філолог. профілю
“Стилістика української мови”(автор О.М.Авраменко) розрахований на вивчення у 10-11 класах.
“Синтаксис української літературної мови” (автор С.І.Єрмоленко) – для учнів 10-11 класів.
«Основи риторики» (О.Глазова, Ю.Кузнецов) для учнів 10 (11) класу. (Українська мова й література.
«Ділова українська мова» (О.Оперун) для учнів 10 (11) класу.
“Словотвір і морфеміка української мови” (автор М.І.Радишевська) розрахований на вивчення в 10 класі.
Основи культури мовлення. Програма факультативного курсу для 10—11 класів універсального профілю ЗНЗ.
Основи ораторського мистецтва. Композиція промови, її конспект (10 клас).
Ділове мовлення. Основи журналістики (11 клас). Риторика для 10 класу
«Правила вживання апострофа. Практичні вправи. Тестування» (для учнів 10-11 класів; автор Н. Народа).
Основи науки про мову (спеціальний курс). 10-11 кл. Український фольклор (спеціальний курс). 10 (11) кл.
Курс за вибором комунік. компетентності старшокласників «Робота з навч. текстами» 10 кл. (О. М. Шуневич)
«Практикум із синтаксису української мови. 10-11 класи» (С. Л. Глоба)
5.Вікові та психологічні особливості учнів старшої школи.
Старший шкільний вік, що охоплює період розвитку дитини від 15 до 18 років, у віковій психології прийнято вважати старшим підлітковим віком. Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому відводиться розвитку мислення. У цьому віці учні виявляють більше самостійності в заняттях, у них інтенсивно розвиваються моральні сили, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки. Старший шкільний вік є сенситивним у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів. Разом з розвитком абстрактного й цілісного мислення відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним. Вільно користуються комп'ютером, аналізують і зіставляють інформацію з різних джерел. Помітно розвивається самоспостережливість, вміння аналізувати поведінку. Характерне поглиблене усвідомлення психологічних процесів. Помітно зростають сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Інтереси стають зрілішими і водночас тривалішими. Розвиваються пізнавальні інтереси. Пізнавальна діяльність характеризується новими вміннями і розвиненими здібностями: багатство словникового запасу, уміння розвивати допитливість, організувати сприйняття інформації та визначати нові ідеї, володіти достатнім обсягом інформації, застосовувати засвоєний матеріал за нових умов, критично мислити, розв'язувати складні проблеми, засвоювати причинно-наслідкові зв'язки, встановлювати приховані залежності зв'язків, інтегрувати й синтезувати інформацію, відрізняти незначні відмінності, досконало аналізувати ситуацію, передбачати наслідки, оцінювати процес і результати, міркувати, будувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці, узагальнювати та робити висновки. Під час навчання у цей період виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Визначаючи с-му цінностей, керуються планом свого індивідуального розвитку та соціальною значимістю життєвих цілей. Соціальні мотиви стають більш диференційованими і дієвими, що зумовлює використання у роботі з ними таких форм роботи: диспут, відверта розмова, етичний тренінг, ярмарок професій, конкурс, тестування, моделювання розвивально-виховних ситуацій, клуб веселих та кмітливих (КВК), брейн-ринг, екскурсія, презентація, вечір, прес-конференція, конкурс творчих робіт, волонтерський рух учнівської молоді, трудові загони, учнівські виробничі бригади.
