- •5.)) Психіка і вища нервова діяльність
- •6.)) Біхевіоризм
- •Гештальт - психологія
- •Структурна психологія
- •Психоаналіз
- •7.)) Зв'язок психології з іншими науками
- •Головні галузі психологічних знань
- •8.)) Принципи психологічної науки
- •9.) Характеристика основних методів психології
- •Развитие психики животных в процессе эволюции
- •19.)) Історичний розвиток людської свідомості
- •21. Описательная психология (в. Дильтей, э. Шпрангер).
- •22. Типология личности лазурского
- •1. Низший уровень:
- •2. Средний уровень:
- •23. Фрейдизм и неофрейдизм
- •24. Гуманистические теории личности
- •25. Теорія личности во франзузской социологической школе
- •26. Личность в культурно-исторической теории Выготского
- •27. Личность по Рубинштейну
- •28 Личность по леонтьву. Теорія деятельности
- •29.Взгляды Ананьева на личность
- •30. Концепція личности костюка
- •31 Склад і структура особистості
- •32 Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості, темперамент
- •33. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
- •35. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
- •36. Психологічна структура особистості
- •Головні однопорядкові підструктури особистості
- •37. Свідомість особистості
- •38 Поняття про відчуття. Фізіологічні основи відчуттів
- •Класифікація та різновиди відчуттів
- •Різновиди сприймання
- •Спостереження і спостережливість
- •40. Мислення Поняття про мислення
- •Різновиди мислення
- •Індивідуальні особливості мислення
- •40.Мислення.Поняття про мислення.Розумові дії і мислительні операції.Форми мислення.Процес розуміня.Процес розвязання завдань.Різновиди мислення.Індивідуальні особливості мислення
- •41.Память.Поняття.Теорії пам*яті.Різновиди пам*яті.Запам*ятовування та його різновиди.Відтворення та його різновиди.Забування та його причини.Індивідуальні особливості пам*яті.
- •42.Увага.Поняття про увагу.Фізіологічні основи уваги.Різновиди і форми уваги.Властивості уваги
- •43.Емоції і почуття.Поняття.Фізіологічні основи.Вияв емоцій і почуттів.Форми переживання емоцій і почуттів.Вищі почуття.
- •Фізіологічні основи переживання людиною емоцій та почуттів
- •Вияви емоцій та почуттів
- •44.Уява.Поняття про уяву.Звязок уяви з об’єктивною дійсністю.Уява і органічні процеси.Процес створення образів уяви.Різновиди уяви.Уява і особистість.
- •Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •45.Воля.Поняття про волю.Довільні дії і їх особливості,аналіз складної вольової діяльності.Головні якості волі.Слабка воля,прични і шляхи подолання.
- •46. Фізіологічні механізми мовної діяльності
- •47.Різновиди мовлення
- •48.Поняття про спілкування.Засоби спілкування.Вербальна комунікація.Невепбальна комунікація.Зовнішній вигляд.Жест.Тактильно-м*язова чутливість.
- •49.Функції спілкування.Комунікативна ф-я.Інтерактиван ф-я.Перцептивна функція спілкування.Ідентифікація.Стереотипізація.
- •50.Різновиди спілкування.Міжособистісне спілкування.Особистісно-групове спілкування.Міжгрупове спілкування.Опосередковане спілкування.
- •51. Соціалізація особистості.
- •52. Поняття про соціальні групи. Відносини між особистостями в групі.
- •53. Колектив. Типи поведінки людини в колективі. Розвиток групи в колективі. Основи згуртованості в колективі.
- •54.Управління спільністю людей. Функції керівника. Керівник і підлеглий – механізм живого зв’язку. Психологічна установка. Соціальні очікування. Тісний контакт з підлеглими.
- •55.Феномен підсилення станів. Захоплення. Навіювання. Переконання. Новизна інформації. Доказовість. Експресивність у спілкуванні.
- •56. Взаемовідносини керівника і підлеглого. Демократичний стиль. Автократичний стиль. Авторитарний стиль. Непослідовний стиль.
- •57. Здібності керівника. Комунікативні здібності. Проектувальні здібності. Конструкторські здібності.Організаторські здібності.
- •58. Конфлікт. Конфлікт всередині особистості. Конфлікт між особистостями. Міжгруповий конфлікт.
- •59.Поняття про діяльність. Мета і мотиви діяльності. Структура діяльності.
- •60. Способи діяльності процес їх опанування.
- •61. Поняття про вміння. Поняття про навички. Процес формування вмінь і навичок. Умови формування вмінь і навичок. Різновиди вмінь і навичок.
- •62. Види діяльності.
- •63. Творчість.
63. Творчість.
Творчість – продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення. Здатність до творчості – головна властивість людини, яка відрізняє її від тварин. Бути творцем – головне покликання людини.
Людина може бути розумною і розсудливою, обмірковувати кожен свій крок і при цьому залишатися виконавцем.
Людина може читати книжки, насолоджуватися прекрасним, зберігати у своїй пам’яті масу відомостей з будь-яких галузей знань, досягти вершин інтелекту, але при цьому не змінити світ навіть на крихту. При цьому вона залишається ерудитом, споживачем (енергії або інформації), а не творцем.
Високоосвіченість і творчість не мають прямого зв’язку. Творчою може бути людина малоосвічена, з вельми туманними уявленнями про загальну культуру.
Для творчої діяльності характерним є наявність певного задуму, а саме: змінити методи, прийоми у тій чи іншій галузі, створити нове знаряддя, сконструювати нову машину, здійснити певний науковий експеримент, написати художній твір, створити музичну п’єсу, намалювати картину тощо.
Для здійснення творчого задуму потрібна попередня підготовча робота, яка полягає в обміркуванні його змісту, з’ясуванні деталей, шляхів реалізації та збиранні потрібних матеріалів. Підготовчий період може бути довготривалим.
Діяльність людини тільки тоді стає творчістю, коли сприяє розвиткові людської особистості, людської культури, а найголовніше – духовності особистості. Творчість завжди обумовлена принципами істини, добра, краси, їх синтезом – духовністю.
Систематична, наполеглива і напружена праця є умовою успіху в творчості. За цієї умови виникають ті миті творчого піднесення, які називаються натхненням і за яких особливо успішно з’являються нові способи розв’язання завдань, з’являються нові і продуктивні ідеї, створюються центральні образи художніх творів тощо.
Натхнення характеризується напруженням усіх сил працівника, яке виявляється у емоційному захопленні предметом творчості та продуктивному оперуванні ним. Воно виникає під час самої роботи як певний її наслідок, а не перед нею. Звідси випливає, що для успішного досягнення мети треба систематично і регулярно працювати, а не чекати натхнення. Натхнення виникає після наполегливої роботи.
Творчість – це передусім процес створення нового продукту завдяки і сприйманню, і пам’яті, і мисленню, і, звичайно, уяві. В цьому переліку головне місце належить саме уяві, її глибині і яскравості.
Подібне між мисленням та уявою: 1) мислення і уява виникають в проблемній ситуації; 2) вони детермінуються потребами особистості; 3) їх основу становить випереджальне відтворення.
Відмінне між мисленням та уявою: 1) в уяві образи створюються у вигляді яскравих уявлень, в мисленні – це оперування поняттями та категоріями; 2) міра невизначеності ситуації: при значному дефіциті інформації частіше діють механізми уяви, чим повніша інформація про задачу, тим вірогідніше вона розв’язується на рівні мислення
