52. Поняття про соціальні групи. Відносини між особистостями в групі.

Соціальна група - своєрідний посередник між окремою людиною і суспільством в цілому. Не тільки суспільство в цілому, а й окрема людина живе за законами соціальної групи. Багато особливості людини - здатність до абстрактного мислення, мова, мова, самодисципліна і моральність є підсумком групової діяльності. У групі народжуються норми, правила, звичаї, традиції, ритуали, церемонії, закладається основа соціального життя.

Соціальні групи ділять на:

1. номінальні і реальні;

2. великі і малі;

3. формальні і неформальні;

4. первинні та вторинні. 

Номінальна група - штучно виділена за якоюсь ознакою сукупність людей, реально не мають жодних зв`язків між собою: виборці, покупці прального порошку певної марки, особи з вищою освітою та ін Номінальні групи виділяються для вирішення як наукових, так і практичних завдань. Великі номінальні групи, виділені за соціально значимими ознаками (стать, вік, професія і т.д.), називаються соціальними категоріями. Їх виділяють для цілей статистичного обліку населення та вирішення великих соціально-економічних проблем.

Реальна група - реально існуюча спільність людей, в якій є зв`язки і відносини між членами і яка взаємодіє з іншими групами. Сім`я, клас, спортивна команда, партія, нація - все це реальні групи. Члени реальної групи чітко ідентифікують себе з нею, відчувають свою приналежність до групи і усвідомлюють відміну від інших груп.

Великий групою називається велика сукупність людей, не мають між собою безпосередніх контактів, але об`єднаних усвідомленням приналежності до групи, способом життя, загальною психологією, звичаями і традиціями: нація, клас, стан, етнічна спільність.

Малої групою називається нечисленна (2-10 чоловік) спільність людей, об`єднаних спільною діяльністю і знаходяться в безпосередньому особистому спілкуванні: сім`я, дружня компанія, виробнича бригада.

За характером внутрішньогрупових відносин соціальні групи діляться на формальні і неформальні.

У формальній групі статус її членів і внутрішньогрупові відносини регламентуються офіційними правилами, взаємодії є безособистісних і функціональними, мета діяльності чітко визначена. Усі види соціальних організацій - формальні групи.

У неформальній групі статус членів і мета діяльності не завжди чітко визначені, взаємодії - міжособистісні і засновані на взаємній симпатії, спільний інтерес або звичкою. Сусіди, друзі, «тусовщики» - це неформальні групи. Неформальні групи можуть існувати як у рамках формальних груп, так і окремо і незалежно від них. Якщо мета формальної групи - задоволення будь-якої суспільної потреби, то неформальна задовольняє потребу її членів у спілкуванні.

Важливим аспектом у життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче виникають між членами колективу на грунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля. Цілі діяльності, її мотиви, організація дій співучасників визначають характер стосунків, що складаються. Міжособистісні стосунки мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об’єктивні чинники (характер цілей, умови їх досягнення, особливості керівництва, стосунки, що склалися між членами групи), а й суб’єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їхніх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності людей та ін.).

Основним методом дослідження взаємовідносин у колективі є спостереження. Воно дає можливість всебічно з’ясувати змістовний бік життя групи, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів.

Плідними при вивченні колективів є також різні форми анкетування, опитування, інтерв’ю, результати яких дають уявлення про цінності групи, думки її членів про різні аспекти життя певної спільноти.