48.Поняття про спілкування.Засоби спілкування.Вербальна комунікація.Невепбальна комунікація.Зовнішній вигляд.Жест.Тактильно-м*язова чутливість.

Спілкування - це взаємодія двох або більше людей, під час якої виникає психічний контакт, що проявляється в обміні інформацією, взаємовпливі, взаєморозумінні, взаємо-переживанні

Засоби спілкування- це прийоми за допомогою якихвідбувається обмін інформацією.Є два види спілкування-мовленнєве і немовленнєве.Мовленнєве або вербальне спілкування є основним засобом людського спілкування.Окрім мовлення у спілкуванні використовуіться і немовленнєві або невербальні засоби спілкування.Це паузи, жести, міміка, рухи очей, сміх, темп мовлення тощо.

Змістовна сторона спілкування реалізується через способи, засоби. Головним засобом спілкування в людському суспільстві є мова. Проте паралельно з мовою всередині мовного спілкування широко використовуються немовні засоби: вигляд, жести, міміка, положення партнерів відносно один одного, зображення. Такими засобами, які людина використовує в своєму спілкуванні, є вербальні (словесні) і невербальні засоби (міміка, пантоміміка, виражальні рухи тіла).

Вербальна комунікація – комунікація за допомогою усної і письмової мови.

Невербальна комунікація – комунікація за допомогою немовних засобів (жести, міміка, паузи, манери, зовнішність).

Вербальні комунікації - це усні та письмові повідомлення Вербальна комунікація  – комунікація за допомогою усної і письмової мови.. До вербальним засобам комунікації відносяться письмова та усна мова, слухання і читання. Усна і письмова мова беруть участь у виробництві тексту (процес передачі інформації), а слухання і читання - у сприйнятті тексту, закладеної в ньому інформації.

Невербальна комунікація – комунікація за допомогою немовних засобів (жести, міміка, паузи, манери, зовнішність). До засобів невербальної комунікації належать жести, міміка, інтонації, паузи, поза, сміх, сльози і т.д., які утворюють знакову систему, що доповнює і посилює, а іноді й заміняє кошти вербальної комунікації - слова.

Велике значення для встановлення змістовних та емоційних контактів у спілкуванні має зовнішній вигляд людини. На його підставі складається перше враження про людину, яке нерідко визначає розвиток подальших стосунків. Зовнішній вигляд людини складається з тілесного вигляду, одягу, манери поводитися, звичок.

Зовнішній вигляд. Це невичерпне джерело і засіб комунікації. Величезну інформацію несе вираз обличчя, що виникає під впливом думок, почуттів, стосунків, які в певних ситуаціях чи життєвих інтервалах є домінуючими. Істотні деталі зовнішності - зачіска, одяг, аксесуари - це елементи оцінних суджень про людину. На їх підставі виникають оцінні судження про людину, її приналежність до певної групи, професії тощо.

За манерами людини можна судити про її вихованість, самооцінку, ставлення до інших.

Найбільш динамічно зовнішній бік невербального спілкування виявляється в жестах, міміці.

Жест - це соціально сформований та усталений рух, що передає психічний стан людини.

 Як особливий різновид невербального спілкування виокремлюють тактильно-м'язову чутливість.

Тактильно-м'язова чутливість генетично є одним із найпотужніших каналів отримання життєво важливої інформації. За допомогою тактильно-м'язової чутливості можна пізнати досить широкий спектр характеристик іншої людини: її фізичну силу, деякі особливості особистісного плану, стосунки, психічний стан тощо.

Тримаючи, наприклад, у руці долоню іншої людини, залежно від обставин можна певною мірою скласти уявлення про її психічний стан, взаєморозуміння та контакт, ставлення до ситуації, наміри.

Засобом спілкування, також є тактильно-м'язова чутливість. Взаімопрікосновеніе; м'язове напруження для руху, спрямованого на іншу особу, або утримання від нього - ось межі такого роду спілкування. Конкретними проявами його можуть служити рукостискання, знаходження дитини на руках у матері, єдиноборство спортсменів (борців, боксерів та ін.) За допомогою тактильно-м'язової чутливості людина пізнає фізичну силу, деякі особливості особистості, відносини іншої особи, в свою чергу виявляє деякі власні якості і висловлює ставлення до нього. Тактильно-м'язова чутливість дозволяє людині визначати міру фізичного впливу на іншу людину, характер і міру взаємодії з ним. Тактильно-м'язова чутливість - основний канал отримання інформації із зовнішнього світу і головний засіб спілкування у людей, позбавлених слуху і зору, і таким чином позбавлених можливості природним шляхом опановувати звуковою мовою.