- •5.)) Психіка і вища нервова діяльність
- •6.)) Біхевіоризм
- •Гештальт - психологія
- •Структурна психологія
- •Психоаналіз
- •7.)) Зв'язок психології з іншими науками
- •Головні галузі психологічних знань
- •8.)) Принципи психологічної науки
- •9.) Характеристика основних методів психології
- •Развитие психики животных в процессе эволюции
- •19.)) Історичний розвиток людської свідомості
- •21. Описательная психология (в. Дильтей, э. Шпрангер).
- •22. Типология личности лазурского
- •1. Низший уровень:
- •2. Средний уровень:
- •23. Фрейдизм и неофрейдизм
- •24. Гуманистические теории личности
- •25. Теорія личности во франзузской социологической школе
- •26. Личность в культурно-исторической теории Выготского
- •27. Личность по Рубинштейну
- •28 Личность по леонтьву. Теорія деятельности
- •29.Взгляды Ананьева на личность
- •30. Концепція личности костюка
- •31 Склад і структура особистості
- •32 Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості, темперамент
- •33. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
- •35. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
- •36. Психологічна структура особистості
- •Головні однопорядкові підструктури особистості
- •37. Свідомість особистості
- •38 Поняття про відчуття. Фізіологічні основи відчуттів
- •Класифікація та різновиди відчуттів
- •Різновиди сприймання
- •Спостереження і спостережливість
- •40. Мислення Поняття про мислення
- •Різновиди мислення
- •Індивідуальні особливості мислення
- •40.Мислення.Поняття про мислення.Розумові дії і мислительні операції.Форми мислення.Процес розуміня.Процес розвязання завдань.Різновиди мислення.Індивідуальні особливості мислення
- •41.Память.Поняття.Теорії пам*яті.Різновиди пам*яті.Запам*ятовування та його різновиди.Відтворення та його різновиди.Забування та його причини.Індивідуальні особливості пам*яті.
- •42.Увага.Поняття про увагу.Фізіологічні основи уваги.Різновиди і форми уваги.Властивості уваги
- •43.Емоції і почуття.Поняття.Фізіологічні основи.Вияв емоцій і почуттів.Форми переживання емоцій і почуттів.Вищі почуття.
- •Фізіологічні основи переживання людиною емоцій та почуттів
- •Вияви емоцій та почуттів
- •44.Уява.Поняття про уяву.Звязок уяви з об’єктивною дійсністю.Уява і органічні процеси.Процес створення образів уяви.Різновиди уяви.Уява і особистість.
- •Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •45.Воля.Поняття про волю.Довільні дії і їх особливості,аналіз складної вольової діяльності.Головні якості волі.Слабка воля,прични і шляхи подолання.
- •46. Фізіологічні механізми мовної діяльності
- •47.Різновиди мовлення
- •48.Поняття про спілкування.Засоби спілкування.Вербальна комунікація.Невепбальна комунікація.Зовнішній вигляд.Жест.Тактильно-м*язова чутливість.
- •49.Функції спілкування.Комунікативна ф-я.Інтерактиван ф-я.Перцептивна функція спілкування.Ідентифікація.Стереотипізація.
- •50.Різновиди спілкування.Міжособистісне спілкування.Особистісно-групове спілкування.Міжгрупове спілкування.Опосередковане спілкування.
- •51. Соціалізація особистості.
- •52. Поняття про соціальні групи. Відносини між особистостями в групі.
- •53. Колектив. Типи поведінки людини в колективі. Розвиток групи в колективі. Основи згуртованості в колективі.
- •54.Управління спільністю людей. Функції керівника. Керівник і підлеглий – механізм живого зв’язку. Психологічна установка. Соціальні очікування. Тісний контакт з підлеглими.
- •55.Феномен підсилення станів. Захоплення. Навіювання. Переконання. Новизна інформації. Доказовість. Експресивність у спілкуванні.
- •56. Взаемовідносини керівника і підлеглого. Демократичний стиль. Автократичний стиль. Авторитарний стиль. Непослідовний стиль.
- •57. Здібності керівника. Комунікативні здібності. Проектувальні здібності. Конструкторські здібності.Організаторські здібності.
- •58. Конфлікт. Конфлікт всередині особистості. Конфлікт між особистостями. Міжгруповий конфлікт.
- •59.Поняття про діяльність. Мета і мотиви діяльності. Структура діяльності.
- •60. Способи діяльності процес їх опанування.
- •61. Поняття про вміння. Поняття про навички. Процес формування вмінь і навичок. Умови формування вмінь і навичок. Різновиди вмінь і навичок.
- •62. Види діяльності.
- •63. Творчість.
35. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
Генетичний аспект психологічної характеристики особистості визначає рівень її розвитку як цілісної системи якостей, здібностей. Весь період життя людини - від народження до старечого віку, тобто онтогенез, супроводжується безперервними змінами в її психіці, які визначають розвиток особистості. Кожний момент життєвого шляху виявляється у певному рівні розвитку властивостей, здібностей людини. На цей аспект особистості вказував С. Л. Рубінштейн. Він зазначав, що розвиток людини - на відміну від накопичення досвіду, оволодіння знаннями, вміннями, навичками - це є розвиток її здібностей. І, навпаки, розвиток здібностей людини - це є те, що являє собою розвиток як такий, на відміну від накопичення досвіду. Здібності формуються не тільки в результаті засвоєння продуктів діяльності людства, а й насамперед у процесі створення їх самою людиною. Участь людини у творенні навколишнього предметного світу - це водночас розвиток своєї власної природи, своєї особистості Здібності людини безпосередньо пов'язані з її діяльністю та поведінкою. Б. М. Теплов дав визначення здібностей як індивідуально-психологічних особливостей, що стосуються успішного виконання діяльності або діяльностей. Здібності відрізняють одну людину від іншої, але не зводяться до тих знань, умінь і навичок, що є в неї. Здібності завжди є результатом розвитку.
Здібності не з'являються на порожньому місці. В основі розвитку здібностей лежать певні природжені особливості людини, її задатки. Тому з психологічного погляду правильно буде говорити не про природженість здібностей, а природженість задатків. Людина народжується з певними генетичними, анатомо-фізіологічними особливостями, на ґрунті яких за певних соціальних умов у процесі діяльності та спілкування формуються здібності особистості. При цьому анатомо-фізіологічні особливості, як і здібності, змінюються, проходячи певний віковий розвиток. Тому задатки можна розглядати і як вихідний анатомо-фізіологічний момент розвитку здібностей, і як анатомо-фізіологічний віковий фактор становлення та прояву здібностей особистості на всіх етапах її життєвого шляху.
На думку С. Л. Рубінштейна, розвиток здібностей у сукупності з задатками здійснюється у вигляді спіралі. Реалізація можливостей, які надають здібності одного рівня розвитку, відкриває нові можливості для подальшого розвитку здібностей більш високого рівня і т. д. Обдарованість людини визначається діапазоном нових можливостей, котрі відкриває реалізація наявних можливостей. Здібності людини - це внутрішні умови її розвитку, які формуються в сукупності з задатками під впливом зовнішніх умов у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем.
Отже, генетичний аспект особистості слід вважати одним із головних її параметрів, базовим виміром, що має складну диференційно-інтегративну характеристику.
З одного боку, властивості, здібності особистості визначаються тим, яке місце серед соціально-психолога-індивідуальних властивостей і діяльнісних компонентів вони займають. З іншого - кожна з властивостей і здібностей, маючи свою якісну та кількісну характеристику, є результатом вікового розвитку особистості. Вихідний пункт цього розвитку утворюють парціальні (що відносяться до окремих органів і функцій) та загальні (притаманні всьому індивіду) задатки, тобто генетичні (спадкові і природжені) анатомо-фізіологічні передумови їх становлення в процесі діяльності та поведінки, навчання і виховання, самонавчання й самовиховання, творчості і самотворення.
Особистості притаманні певні рівні розвитку властивостей і здібностей, конкретний цілісний "профіль" розвитку, інакше кажучи - неповторна індивідуальність.
Можна сказати, що задатки і здібності являють собою крайні полюси генетичного виміру особистості, але утворюють єдиний сплав. Окремо вони можуть існувати лише на початкових вікових етапах розвитку особистості (як наявні передумови та генетичні можливості) або в умовах спеціального експериментального, абстрактно-теоретичного розчленування та вивчення.
