- •5.)) Психіка і вища нервова діяльність
- •6.)) Біхевіоризм
- •Гештальт - психологія
- •Структурна психологія
- •Психоаналіз
- •7.)) Зв'язок психології з іншими науками
- •Головні галузі психологічних знань
- •8.)) Принципи психологічної науки
- •9.) Характеристика основних методів психології
- •Развитие психики животных в процессе эволюции
- •19.)) Історичний розвиток людської свідомості
- •21. Описательная психология (в. Дильтей, э. Шпрангер).
- •22. Типология личности лазурского
- •1. Низший уровень:
- •2. Средний уровень:
- •23. Фрейдизм и неофрейдизм
- •24. Гуманистические теории личности
- •25. Теорія личности во франзузской социологической школе
- •26. Личность в культурно-исторической теории Выготского
- •27. Личность по Рубинштейну
- •28 Личность по леонтьву. Теорія деятельности
- •29.Взгляды Ананьева на личность
- •30. Концепція личности костюка
- •31 Склад і структура особистості
- •32 Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості, темперамент
- •33. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
- •35. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
- •36. Психологічна структура особистості
- •Головні однопорядкові підструктури особистості
- •37. Свідомість особистості
- •38 Поняття про відчуття. Фізіологічні основи відчуттів
- •Класифікація та різновиди відчуттів
- •Різновиди сприймання
- •Спостереження і спостережливість
- •40. Мислення Поняття про мислення
- •Різновиди мислення
- •Індивідуальні особливості мислення
- •40.Мислення.Поняття про мислення.Розумові дії і мислительні операції.Форми мислення.Процес розуміня.Процес розвязання завдань.Різновиди мислення.Індивідуальні особливості мислення
- •41.Память.Поняття.Теорії пам*яті.Різновиди пам*яті.Запам*ятовування та його різновиди.Відтворення та його різновиди.Забування та його причини.Індивідуальні особливості пам*яті.
- •42.Увага.Поняття про увагу.Фізіологічні основи уваги.Різновиди і форми уваги.Властивості уваги
- •43.Емоції і почуття.Поняття.Фізіологічні основи.Вияв емоцій і почуттів.Форми переживання емоцій і почуттів.Вищі почуття.
- •Фізіологічні основи переживання людиною емоцій та почуттів
- •Вияви емоцій та почуттів
- •44.Уява.Поняття про уяву.Звязок уяви з об’єктивною дійсністю.Уява і органічні процеси.Процес створення образів уяви.Різновиди уяви.Уява і особистість.
- •Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •45.Воля.Поняття про волю.Довільні дії і їх особливості,аналіз складної вольової діяльності.Головні якості волі.Слабка воля,прични і шляхи подолання.
- •46. Фізіологічні механізми мовної діяльності
- •47.Різновиди мовлення
- •48.Поняття про спілкування.Засоби спілкування.Вербальна комунікація.Невепбальна комунікація.Зовнішній вигляд.Жест.Тактильно-м*язова чутливість.
- •49.Функції спілкування.Комунікативна ф-я.Інтерактиван ф-я.Перцептивна функція спілкування.Ідентифікація.Стереотипізація.
- •50.Різновиди спілкування.Міжособистісне спілкування.Особистісно-групове спілкування.Міжгрупове спілкування.Опосередковане спілкування.
- •51. Соціалізація особистості.
- •52. Поняття про соціальні групи. Відносини між особистостями в групі.
- •53. Колектив. Типи поведінки людини в колективі. Розвиток групи в колективі. Основи згуртованості в колективі.
- •54.Управління спільністю людей. Функції керівника. Керівник і підлеглий – механізм живого зв’язку. Психологічна установка. Соціальні очікування. Тісний контакт з підлеглими.
- •55.Феномен підсилення станів. Захоплення. Навіювання. Переконання. Новизна інформації. Доказовість. Експресивність у спілкуванні.
- •56. Взаемовідносини керівника і підлеглого. Демократичний стиль. Автократичний стиль. Авторитарний стиль. Непослідовний стиль.
- •57. Здібності керівника. Комунікативні здібності. Проектувальні здібності. Конструкторські здібності.Організаторські здібності.
- •58. Конфлікт. Конфлікт всередині особистості. Конфлікт між особистостями. Міжгруповий конфлікт.
- •59.Поняття про діяльність. Мета і мотиви діяльності. Структура діяльності.
- •60. Способи діяльності процес їх опанування.
- •61. Поняття про вміння. Поняття про навички. Процес формування вмінь і навичок. Умови формування вмінь і навичок. Різновиди вмінь і навичок.
- •62. Види діяльності.
- •63. Творчість.
30. Концепція личности костюка
Видатний український психолог Г.С. Костюк (1899-1982) зробивзначний внесок у психологічну теорію особистості. За його концепцією,індивід стає суспільною істотою, особистістю тоді, як у нього форму-ються свідомість і самосвідомість, утворюється система психічнихвластивостей, здатність брати участь у житті суспільства, виконуватисоціальні функції.
Об'єктивна соціальна сутність особистості завжди реалізується суб'єктивними психічними засобами. Одночасно соціальне, яке зу-мовлює психічне в людини, визначає її соціальні взаємини з іншимилюдьми.
Психічна діяльність особистості відбувається в результаті інте-грації психічних процесів та властивостей і здійснюється нейрофізіо-логічними механізмами. Останні є системою, що у своєму функціо-нуванні залежить від тих систем організму, які складаються з біохі-мічних, біофізичних та інших компонентів. Між психічним і фізіоло-гічним існують складні стосунки. Психічне не тільки реалізуєтьсяфізіологічним, а й зазнає змін залежно від перебігу функціонуванняфізіологічних механізмів.
Особливості нейродинаміки відіграють суттєву роль у станов-ленні індивідуальної своєрідності особистості. Проте, особистість можеусвідомлювати власні недоліки і певною мірою компенсувати їх. На-приклад, стримувати афективність, імпульсивність свого темперамен-ту тощо.
Слід розрізняти поняття «індивід» та «особистість». Людина є інди-відом на всіх етапах онтогенезу і за всіх умов, а особистістю стає і можеперестати бути нею.
Необхідно долати абсолютне протиставлення природного і суспіль-ного, біологічного і соціального в житті особистості. Немає суспіль-ного, соціального без природного, біологічного, як немає суспільствапоза індивідами, які в ньому взаємодіють.
Найпродуктивнішим, на думку Г. С. Костюка, є підхід до пробле-ми структури особистості, який базується на аналізі її діяльності. Аджесуспільні умови визначають психічні властивості особистості лише че-рез дії самого індивіда.
Зв'язок між діяльністю особистості та її психічними власти-востями складний і багатозначний. У тій самій діяльності, навчаль-ній або трудовій, психічні властивості нерідко формуються по-різному.Якості особистості, що виникають під час діяльності, включаються уструктуру її подальшої діяльності, зазнають змін, диференціюютьсята інтегруються і стають компонентами більш складного цілого, якимє структура особистості. Остання постає при цьому як стійка й динаміч-на система психічних властивостей.
Структуру особистості утворюють різні психічні властивості. Цепередусім свідомість і самосвідомість. Індивід стає особистістю,оскільки він усвідомлює навколишнє буття і себе самого, своє став-лення до нього, свої функції та обов'язки. Формою існування свідомос-ті є насамперед знання. Вони входять у систему психічних властивос-тей як певна підсистема, що характеризує освіченість особистості.
Крім того, важливою підсистемою структури особистості є спрямо-ваність її діяльності, яка визначається потребами й інтересами, цінніс-ними орієнтаціями, цілями та установками, моральними та іншимипочуттями. Особистість характеризується й тим, як вона здійснюєсвої потяги, реалізує свою цілеспрямованість, якими вміннями, зді-бностями та вольовими якостями володіє.
Структура особистості - ієрархічне утворення, куди входять під-структури різного онтогенетичного віку. Ці підструктури входять узагальну організацію особистості як суб'єкта спілкування, пізнання іпраці.
Особистість являє собою діалектичну єдність різноманітних тавзаємопов'язаних психічних процесів і властивостей. Як систему, щосама себе регулює та вдосконалює, її характеризує єдність проти-лежних тенденцій і процесів - інтеріоризації та екстеріоризації, ди-ференціації та інтеграції, потяг до спілкування та до усамітнення,відокремлення тощо. Важливою є проблема джерел і характеру супер-ечностей особистості, їхньої ролі у формуванні особистості та шляхівподолання.
Динамічність і стійкість особистості дають їй змогу бути незалеж-ною від безпосередніх впливів ззовні, змінювати середовище відповід-но до своїх намірів і планів, створювати умови для власного розвитку.
