5. Усунення витоків води.

6. Організація обліку водоспоживання. Ведеться з метою уникнення неконтрольованих технологічних витрат води. Для цього рекомендується скласти водний баланс підприємства, проаналізувати схеми водокористування і витрати води, економічно оптимізувати систему використання води. 

7. Диспетчеризація і АСК в поєднанні із застосуванням частотно-регульованих електроприводів дозволяє значно підвищити енергозбереження у водопостачанні і каналізації за рахунок оптимізації режимів експлуатації системи, більш оперативного і точного визначення витоків.

8. Стимулювання зацікавленості населення і персоналу підприємств в енергозберігаючих заходах з економії води та тепла.  Оснащення квартир вузлами обліку тепла та електроенергії, введення оплати за воду та тепло згідно з фактичними витратами сприятиме більшій зацікавленості в енерго та тепло збереженні. 

9. Аналіз режимів системи водовідведення  зводиться в основному до аналізу режимів роботи помпового обладнання станцій перекачування і очисних споруд. 

10. Використання надмірної температури стоків, хімічної енергії горючих речовин, що забруднюють стоки. Додаткові резерви енергозбереження в системах водовідведення пов'язані з можливістю використання надмірної температури стоків, хімічної енергії горючих речовин, що забруднюють стоки. Прикладом енергозберігаючої технології знешкодження стоків може служити вогняне знешкодження стічних вод з високим (близько 50%) вмістом горючих речовин (спиртів, бензину, гасу, ацетону, масел та ін.). Такі стоки є фактично паливом, і знешкоджувати їх можна, подаючи в топки котлів.

3).Методи відновлення поверхневих шарів рухомого складу. Усі відомі методи зміцнення-відновлення поділяють на 6 основних класів:

1 Обробка зі створенням плівки на поверхні:

- осадження за рахунок проходження хімічних реакції (оксидування, сульфідування, фосфатування, нанесення зміцнюючого мастильного матеріалу, осадження з газової фази).

- осадження з пари (термічне випаровування тугоплавких сполук, катодно-іонне бомбардування, пряме електронно-променеве випаровування, реактивне електронно-променеве випаровування, електронно-хімічне випаровування).

- електролітичне та хімічне осадження (хромування, нікелювання, електрофорез, нікельфосфатування і т. д.).

- напилювання зносостійких сполук (плазмове напилювання порошкових матеріалів, детонаційне напилювання, електродугове напилювання, лазерне напилювання, індукційне напилювання).

2 Зміцнення зі зміною хімічного складу поверхневого шару металу:

- дифузійне насичення (борування, ціанування, азотування, нітроцементація і т.п.)

- хімічний і фізико-хімічний вплив (хімічна обробка, іонна імплантація, електроіскрова обробка і т.д.).

3 Обробка зі зміною структури поверхневого шару:

- фізико-термічна обробка (лазерне гартування, плазменне гартування);

- електрофізична обробка (електроконтактна, електроерозійна, магнітна обробка);

- механічна (зміцнення вібрацією, фрикційно-зміцнююча обробка, дробоструменева, обробка вибухом, термомеханічна, електромеханічна);

- наплавлення (газовим полум’ям, електричною дугою, плазмою, лазерним променем, пучком іонів і т.д.).

4 Зміцнення зі зміною енергетичного запасу поверхневого шару:

- обробка в магнітному полі (термомагнітна обробка, імпульсним магнітним полем, магнітним полем);

- обробка в електричному полі.

5 Зміцнення зі зміною мікрогеометрії поверхні і наклепом:

- обробка різанням (точіння, шліфування, фрезерування і т.д.);

- пластичне деформування (обкочування, розкочування, вигладжування, вібровигладжування, калібрування, відцентрово-ударне зміцнення, карбування і т.д.);

- комбіновані методи (анодно-механічна, поверхневе легування з вигладжуванням, різання з впливом ультразвукових коливань, магнітно-абразивна обробка і т.д.).

6 Зміцнення зі зміною структури всього об’єму металу:

- термообробка при високих температурах (гартування, відпускання, поліпшення, гартування СВЧ, нормалізація, термомагнітна обробка);

- кріогенна обробка (гартування з обробкою холодом, термоциклювання).