24. Історія становлення громадянського суспільства. Формування і розвиток теорії громадянського суспільства.

Громадянське суспільство в широкому сенсі і сам термін "громадянське суспільство" з'явилися, коли склалися уявлення про громадянство та громадянина і виникло поняття суспільства як сукупності громадян. Це сталося ще в Стародавній Греції і Римі. Однак тоді розходження між громадянським суспільством і державою не проводилося. Так, Аристотель вважав, що "держава є не що інше, як сукупність громадян, громадянське суспільство", тобто він вживав терміни "громадянське суспільство" і "держава" як синоніми. І такий підхід, в якому держава і суспільство розглядалися як єдине ціле, зберігався аж до XVIII

Громадянське суспільство в його сучасному розумінні й значенні - це суспільство, здатне протистояти державі, контролювати його діяльність, здатне вказати державі її місце. Кажучи іншими словами, громадянське суспільство - це суспільство, здатне зробити свою державу правовою. Між тим це не означає, що громадянське суспільство тільки тим і займається, що бореться з державою. В рамках принципу соціальності, тобто соціальної держави, громадянське суспільство дозволяє державі активно втручатися в соціально-економічні процеси. Інша справа, що воно не дозволяє державі підім'яти себе, зробити соціальну систему тоталітарною.

Така здатність суспільства до політичної самоорганізації можлива лише за наявності певних економічних умов, а саме - економічної свободи, різноманіття форм власності, ринкових відносин. В основі ж громадянського суспільства лежить приватна власність. Саме вона дозволяє членам громадянського суспільства зберігати економічне гідність.

Фундаментальна розробка вчення про громадянське суспільство пов'язується з ім'ям Гегеля. І, що примітно, головним елементом громадянського суспільства Гегель вважав людину, діючого в суспільстві у відповідності зі своїм соціальним становищем, своїми приватними інтересами і потребами. У цьому підхід класика німецької філософії вигідно відрізняється від сучасних уявлень про громадянське суспільство, у відповідності з якими воно розуміється лише як певна сфера недержавних відносин.

Визначення соціальних явищ тільки через відносини, виключаючи, ігноруючи при цьому суб'єктів цих відносин, - задавнена помилка послідовників марксистсько-ленінського суспільствознавства. Адже суспільних відносин без людей просто не буває.

25. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.

Громадя́нське суспі́льство — це історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

Принципи

• економічний і політичний плюралізм,

• особиста свобода,

• публічність і загальна поінформованість,

• справедливість і суворе дотримання законів.

• верховенство права в усіх сферах суспільного життя; відповідальність перед законом як державних органів, так і громадських організацій та громадян;

• підзаконність державної влади, обмеженість сфери її діяльності, невтручання держави у справи громадянського суспільства;

• охорона державою невід'ємних природних прав людини та громадянських свобод, що з них випливають; визнання пріоритетності прав та інтересів особи, непорушності її честі та гідності, гарантування умов для їх захисту;

• рівність закону для всіх і рівність усіх перед законом;

• взаємна відповідальність держави і особи, правова відповідальність офіційних осіб за дії, які вони чинять від імені держави;

• поділ влади на законодавчу,виконавчу і судову, їх взаємна урівноваженість і відкритість;

• незалежність судів і суддів, наявність ефективної системи захисту;

• наявність ефективних форм контролю за дотриманням законів та інших нормативно-юридичних актів.