18. Властивості збудників сальмонельозу. Джерела інфекції, механізм передачі.

Salmonella – рід грамнегативних, рухливих, факультативно анаеробних, паличкоподібних мікроорганізмів. Можуть зберігати життєздатність у воді до 5 місяців, у грунті до півтора років, у м'ясі до півроку, в пташині тушках до року і більше. Сальмонели гинуть через 5-10 хвилин при температурі 70 ° С. Мікроорганізми досить стійкі до соління та копчення, а при заморожуванні збільшують тривалість терміну життя. В даний час виділені резидентні (інакше – госпітальні) штами сальмонел, мають високий ступінь стійкості до антибіотикотерапії та дезінфікуючих засобів. Людина заражається при догляді за хворими тваринами, їх забої, вживанні в їжу інфікованих продуктів тваринного походження. Сальмонельоз передається по фекально-орального механізму переважно харчовим шляхом. Ступінь тяжкості розвинутої інфекції залежить від комплексу факторів, як зовні (кількість потрапили в організм збудників, їх антигенний склад і біологічні особливості), так і внутрішніх (стан захисних систем організму людини, супутні патології, зокрема травної системи). Найбільш важко інфекція протікає в немовлят (особливо недоношених) та осіб похилого віку.

19. Властивості збудника туберкульозу. Джерела інфекції, механізм передачі.

Збудником туберкульозу є тубер¬кульозна паличка (mycobacterium tuberculosis), що була відкрита Р. Кохом у 1882 p. Існує три типи збудника — людський (typus huma-nus ), бичачий, чи коров'ячий (typus bovinus), та пташиний (typus avium). До патогенних видів відносять М.bovis, M.tuberculosis, M.avium, M.africanum, M.paratuberculosis, M.leprae. На відміну від інших мікроорганізмів мікобактерії туберкульозу характеризуються підвищеним вмістом ліпідів, що досягають 10-40% сухої ваги мікобактерії. Джерелом або резервуаром туберкульозної інфекції може бути хвора людина, більше 55 видів сільськогосподарських тварин, птахів, риб, а також заражені мікобактеріями продукти тваринного і рослинного походження, ґрунт, органічні й неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються чи зберігаються збудники туберкульозу. Збудник туберкульозу являє собою тонку пряму чи дещо зігнуту паличку завдовжки 1,5—4 мкм і завтовшки до 0,5 мкм, яка не утворює спор та кап¬сул, не має джгутиків. Свіжі культури мікобактерій, виділені від хворих людей, ростуть дуже по¬вільно (3—4 тиж) на різних середови¬щах (картопля, яйце, бульйони то¬що) за наявності в них гліцерину. Аерогенний спосіб зараження відбувається так. При кашлі, чханні, розмові хворий виділяє заражені збудниками краплини. Аліментарний спосіб зараження можливий при вживанні молока і молокопродуктів від хворих на туберкульоз корів, кіз. Трансплацентарне зараження плоду можливе при заковтуванні плодом інфікованих мікобактеріями навколоплідних вод, через кров, при потраплянні фільтруючих форм мікобактерій до плода через плаценту, при пошкодженні плаценти під час пологів.

20. Загальна характеристика родини Enterobacteriaceae.

Мікроорганізми родини Enterobacteriaceae являють собою палички довжиною 1-5 мкм і товщиною0,4-0,8 мкм. Вони добре фарбуються аніліновими барвниками, грамнегативні.Багато з них рухливі завдяки наявності перетрихіально розташованих джгутиків іможуть мати капсулу. Спор не утворюють. Більшість ентеробактерій можуть використовувати в якості субстратів для дихальногометаболізму велику кількість простих органічних сполук – органічні кислоти,амінокислоти, вуглеводи. В аеробних умовах, всі ці бактерії добре ростуть назвичайних складних бактеріологічних середовищах, азотисті компоненти яких(амінокислоти і пептиди) забезпечують їх окислюючими субстратами. Середовищем проживання для більшості ентеробактерій є кишковий тракт хребетних тварин ілюдини. Розрізняють три основних типи антигенів: 1)О-соматичний антиген; 2) Н-джгутиковий антиген; 3)К-антигени. О-антиген єскладовою частиною ліпополісахариду (ЛПС) зовнішнього шару клітинної стінки.