9. Характеристика мікоплазм.

Порядок mycoplasmstales, Entompoplasmatales, acholeplasmatales, anaeroplasmatales. У цю групу входять дуже дрібні прокаріоти без клітинних стінок. Клітини обмежені тільки цитоплазматичною мембраною і не здатні синтезувати пептидоглікан та його попередники. Ці організми стійкі до пеніциліну та його аналогів, а також чутливі до лізису, який викликають осмотичним шоком, детергентами, спиртами і специфічними антитілами у комплексі з комплементом. Це-поліморфні організми. За Грамом фарбуються негативно. Найчастіше нерохомі але деякі з них здатні до ковзного руху. Більшість видів факультативні анаероби, але деякі облігатні анаероби. Паразити, коменсали або сапрофіти, деякі з них патогенні для людини, тварин і рослин. Більшість видів для свого росту потребує внесення в середовище стеролів і жирних кислот. Типові представники: acholeplasma laidlawii, mycoplasma anaerobicum, spiroplasma cirti, ureplasma urealiticum.

10. Збудники захворювань рослин

Хвороби рослин-порушення нормальної життєдіяльності рослинного організму, яке проявляється в розладі його фізіологічних функцій і структури. Причиною хвороби рослин можуть бути патогенні фактори (віруси, бактерії та ін. організми) й несприятливі умови середовища. Розрізняють інфекційні і неінфекційні хвороби рослин. Інфекційні залежно від збудників поділяють на грибні хвороби рослин, бактеріальні, вірусні. Бактерійні хвороби рослин, бактеріози, хвороби рослин, що викликаються бактеріями. Збудники Б. б. р. — головним чином неспороносні бактерії з сімейства Mycobacteriaceae, Pseudomonadaceae, Bacteriaceae. Багатоядні бактерії викликають наступні найбільш поширені бактеріози: мокра гнилизна, від якої сильно страждають картопля, капуста, лук, рідше морква, махорка, томати, і кореневий рак різних плодових дерев, винограду. Спеціалізовані бактерії викликають бактерійну плямистість квасолі, бактеріоз огірків, чорну бактерійну плямистість і бактерійний рак томатів, судинний бактеріоз капусти, рябуху тютюну, чорний і базальний бактеріоз пшениці, бактерійний опік кісточкових, груш, шовковиці, цитрусових, кільцеву гнилизну і чорну ніжку картоплі, гоммоз бавовника, смугастий бактеріоз проса і ячменю і інші хвороби. Виникнення і розвиток Би. б. р. залежить від наявності інфекційного початку і сприйнятливої рослини, а також від чинників зовнішнього середовища, змінюючи які можна управляти перебігом інфекційного процесу. Передача збудників бактеріозів можлива з насінням з неперегнилими залишками хворих рослин, при догляді за рослинами, щепленнях, з повітряними струмами, бризками дощивши, комахами, молюсками, нематодами.

11. Збудники внутрішньолікарняних інфекцій.

Внутрішньо-лікарняна інфекції - будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, яке вражає хворого в результаті його надходження в лікарню або звернення за медичною допомогою, а також захворювання співробітника лікарні внаслідок його роботи в даній установі. Найбільш значущими та відомими внутрішньолікарняними збудниками уражень є умовно-патогенні бактерії. До групи уражень, обумовлених цими мікроорганізмами (більше 85% від усіх внутрішньолікарняних інфекцій) належать гнійно-запальні (гнійно-септичні) ураження, що проявляються локальними запальними процесами з нагниванням чи без нього і що мають схильність до генералізації і розвитку сепсису. Серед їхніх збудників домінують стафілококи (золотистий, епідермальний), грамнегативні бактерії (кишкова паличка, клебсієли, протей, серації та інші). Також випадки внутрішньолікарняного зараження обумовлюють псевдомонади, легіонели, ротавіруси, цитомегаловіруси. Збільшилося значення грибів роду Candida, нокардій, криптококів та інших. Значення різних збудників з часом змінюється. Так, в останні роки відмічається тенденція до зростання ролі грамнегативних і зниження грампозитивних бактерій у госпітальній патології