ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції

Кафедра організації оперативно-розшукової діяльності

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. начальника кафедри

організації оперативно-розшукової діяльності, к.ю.н., доцент

_____________Д.Г. Мулявка

«___»________ 2015 р.

ЛЕКЦІЯ

Тема №3. Психологічні основи оперативно-службової діяльності працівників ОВС в екстремальних умовах

2 Години

Підготувала:

Доцент кафедри організації ОРД

підполковник податкової міліції

Вагіна О.В.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри організації ОРД, протокол №__від «__»_______2015р.

Ірпінь 2015

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Психологічне забезпечення діяльності співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях.

2. Класифікація типів і особливості психологічних реакцій співробітників ОВС в екстремальних умовах діяльності.

3. Емоційно-вольова стійкість особистості. Особиста професійна безпека працівника ОВС.

4. Виявлення й попередження суїцидальної поведінки серед співробітників ОВС.

МЕТА ЛЕКЦІЇ:

надання та поглиблення знань щодо психологічного забезпечення діяльності співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях, класифікація типів і особливості психологічних реакцій співробітників ОВС в екстремальних умовах діяльності, емоційно-вольової стійкості особистості, надання теоретичного підґрунтя практичних навичок з особистої професійна безпека працівника ОВС та виявлення й попередження суїцидальної поведінки серед співробітників ОВС.

ВСТУП

Проблематика психологічної підготовки працівників ОВС завжди посі­дала одне з важливих місць у процесі формування висококваліфікованих працівників правоохоронних органів. Саме їй відводиться пріоритетне місце в багатьох західних навчальних програмах. Все більше набуває актуальності питання забезпечення готовності до дій у ризикованих ситуаціях працівників ОВС.

Службова діяльність співробітників ОВС традиційно належить до професій з високим рівнем емоційно-стресових навантажень. Стресовими є фактори, пов'язані з необхідністю виконання свого службового обов'язку в позаштатних, швидко мінливих і порівняно важко прогнозованих ситуаціях - звільнення заручників, затримка збройних злочинців, протидія агресивним акціям з боку цивільного населення, застосування зброї на поразку.

Далеко не повний список перерахованих факторів породжує надмірну психоемоційну напругу, що при перевищенні порогу нервово-психічної стресостійкості, приводить до дезорганізації різних функціональних систем співробітників. Виникаючі при цьому дезадаптивні стани, як правило, виявляються в зниженні боєздатності й працездатності, вчиненні різних делінквентних учинків або інших девіантних форм поведінки (зловживання алкоголем і наркотиками, порушеннях дисципліни й законності, агресивності й імпульсивності), у нервово-психічних й психосоматичних порушеннях, що іноді призводять до суїцидальної поведінки й невиправданої загибелі особового складу.

За останні 10-12 років якісно й кількісно змінилися психоемоційні навантаження на співробітників міліції, а відповідно й форми реагування на них, тобто змінилася структура психодезадаптивних порушень. Про це свідчить той факт, що адаптивно-психологічні реакції більшою мірою зайняли патопсихологічні й навіть психопатичні розлади, а дезадаптивні форми поведінки - деструктивними.

Конкретний вираз цього процесу був зафіксований в статистиці високої питомої ваги в системі ОВС самогубств, афективних насильницьких злочинів, алкоголізму, нервово-психічних і психосоматичних захворювань, передчасної інвалідизації по .стану здоров'я, підвищеному травматизмі, тобто таких явищ, при яких порушення адаптивних механізмів саморегуляції поведінки й низька психоемоційна стійкість є провідною патогенетичною ланкою.