Питання для самоконтролю
Які мінеральні корми застосовуються у годівлі тварин?
Які підкормки використовують при недостачі кальцію у раціонах?
Які мінеральні добавки використовують при дефіциті кальцію і фосфору у раціонах?
4. Назвіть фосфорні мінеральні підкормки.
5. Навіщо, і в яких кількостях, тваринам згодовують сіль кухонну?
За рахунок чого балансують недостачу мікроелементів у раціонах тварин?
Які особливості і способи згодовування мінеральних підкормок різним видам тварин?
8. Які ви знаєте препарати жиророзчинних вітамінів?
9. Які є препарати водорозчинних вітамінів?
10.У якому вигляді вітамінна промисловість виробляє вітамінні препарати?
11. Які є полівітамінні препарати жиро- та водорозчинних вітамінів?
12. Які способи згодовування вітамінних препаратів тваринам?
13. Як діють ферментні препарати?
14. Ферментні препарати якої дії використовують у годівлі тварин?
15. Що таке гормональні препарати?
16. Як згодовують ферментні та гормональні препарати?
17. Яким тваринам і чому можна використовувати небілкові азотисті добавки?
18. Назвіть небілкові азотисті сполуки.
19. Які норми згодовування небілкових азотистих сполук?
Підготовка кормів до аналізу. План
1. Вивчення методів відбору середньої проби кормів.
2. Вивчення правил зберігання і консервування середньої проби кормів.
Література
1. Ібатулін І.І., інші Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин, - К.; Вища освіта, 2003. – 432 с.
Об'єктивність оцінки якості кормів залежить від того, наскільки правильно відібрали середню пробу для дослідження. За хімічним складом та основними властивостями середня проба має відображати всю партію корму.
Партією корму вважають будь-яку кількість однорідного корму (наприклад, сіна одного виду і класу, комбікорму, виготовленого за одним рецептом), призначеного до одночасного приймання, відвантаження, продажу чи зберігання. Виїмка або разова проба - це кількість корму, взятого з одного місця на певній глибині залягання маси або відбір від партії для складання вихідного зразка. Вихідний зразок (загальна проба) - це сукупність усіх виїмок від однієї партії корму, взятих у різних місцях сховища, скирти, вагона тощо. Середню пробу або зразок відбирають із загальної проби після ретельного її перемішування. Для невеликих партій корму загальна проба (зразок) є одночасно і середньою. Середню пробу корму, в партії якого були виявлені ознаки псування, направляють на токсикологічний аналіз у лабораторію ветеринарної медицини, а в паспорті на корм роблять відповідний запис.
Токсичні корми використовують відповідно до висновків лабораторії ветеринарної медицини.
На кожний відібраний зразок (проба) корму, призначений для відправлення в лабораторію з метою визначення його якості й поживності, заповнюють супровідний паспорт
Для органолептичної і лабораторної оцінки зеленого корму відбирають його середні зразки. У зв'язку із зміною хімічного складу рослин залежно від фази вегетації зразки трави слід відбирати перед згодовуванням або під час заготівлі сіна, сінажу, силосу, трав'яного борошна. При взятті зразка враховують склад травостою і рельєф ділянки. Якщо травостій неоднорідний, всі угіддя розбивають на однотипні ділянки. На кожній з них виділяють площу в 1 га, яку розбивають на 10 пробних ділянок розміром 1 м2. З кожної ділянки зрізують траву ножицями або серпом на висоті 3...5 см від поверхні грунту. Разові проби з прокосів кожної ділянки беруть у 10 місцях. Проби беруть у суху погоду, після спадання роси і до заходу сонця. Загальний зразок складають із трави, взятої по діагоналі поля. Через кожні 10... 15 м кладуть металевий або дерев'яний "квадрат" площею 1 м2, у якому зрізують траву (на висоті 3...5 см). Взяту з усіх ділянок траву розстеляють на брезенті чи полімерній плівці рівним шаром і одержують об'єднаний зразок. Для складання середнього зразка, маса якого має становити 1,5...2 кг, траву беруть жмутами по 150...200 г з 10 різних місць об'єднаного зразка. При відправленні на зоотехнічний або санітарний аналіз на кожний зразок корму заповнюють паспорт, який кладуть разом з ним у пакет з поліетиленової плівки.
Для аналізу ботанічного складу травостою зразки розбирають за фракціями (злаки, бобові, різнотрав'я, осоки, шкідливі й отруйні рослини). Зважують весь зразок і кожну фракцію, а потім визначають частку певної групи рослин у відсотках.
Зразок силосу для аналізу відбирають не раніше ніж через два тижні після його закладання на зберігання і не пізніше ніж за 10 днів до згодовування або продажу його іншим господарствам із заповнених однорідною сировиною споруд. Якщо в різних частинах споруди закладено кілька видів силосу, які займають об'єм не менше 1/4 споруди, то треба відбирати окремо зразки для кожного виду сировини. З траншей проби беруть на глибині не менше 2 м, з башти - спочатку з верхнього двометрового шару, потім, після виїмки цього шару, - з тієї частини силосу, що залишився, на глибині не менше 2 м. З траншеї відбирають три точкові проби: першу - в центрі однієї з похилих частин поверхні на відстані 5 м від торцевих сторін (країв) споруди, другу - на відстані 0,5 (у траншеях з прямими стінами) або 1 м (у траншеях з похилими стінами) від однієї із сторін у середній частині за довжиною і третю — в центрі траншеї.
Із башт відбирають також три проби: в центрі, на відстані 2 і 2,5 м від стіни башти. Маса кожної проби повинна бути не менше 0,5 кг. Ці проби кладуть на брезент чи поліетиленову плівку і після ретельного перемішування відбирають середній зразок масою не більше 2 кг. Зразок кладуть у банку і консервують сумішшю хлороформу й толуолу (1:1) із розрахунку 5 мл на 1 кг зразка. Банку щільно закривають кришкою або корком, які зверху заливають парафіном. Зразок можна покласти і в міцний поліетиленовий пакет, витіснивши з нього повітря. Потім пакет із зразком кладуть в інший. Зразок супроводжують паспортом на корм.
Проби сінажу для лабораторного аналізу відбирають з траншей не пізніше ніж за 10, із башт - ніж за 5 днів до згодовування, але не раніше, ніж через 4 тижні після його закладання. З траншеї відбирають 3 точкові проби масою не менше 0,5 кг кожна з різних місць на глибині не менше 2 м. З башт також беруть 3 точкові проби у міру виймання сінажу. Із точкових проб складають об'єднану пробу, з якої беруть середній зразок. Останній кладуть у пакет або скляну банку, консервують, щільно закривають, заповнюють паспорт на нього і направляють у лабораторію.
Зразки коренебульбоплодів для аналізу відбирають так, щоб окремі проби їх точно характеризували склад і якість досліджуваної партії, тобто з різних місць сховища, кагату чи купи. Якщо коренебульбоплоди даної партії не однорідні за величиною, то слід відібрати великі, середні й малі окремо в такому самому співвідношенні, що і в сховищі. Кожну групу їх зважують і визначають співвідношення у відсотках.
Для середньої проби беруть коренеплоди (бульби) різного розміру пропорційно масі кожної групи, тобто по 1/10 чи 1/20 від кожної з трьох груп.
Якщо, наприклад, малих коренів було 30 кг, середніх - 30, великих - 40 кг, то для середньої проби беруть по 3 кг малих і середніх та 4 кг великих. Пробу кладуть у пакет і разом з паспортом направляють у лабораторію.
Проби сіна для лабораторного аналізу відбирають згідно з вимогами стандарту. Разові проби із скирти беруть на різній висоті рукою або пробовідбірником (18. ..20 жмутів). Від партії пресованого сіна масою до 15 т беруть проби з 3% тюків. Загальний зразок може бути великим, а для лабораторного аналізу потрібно 1 - 1.5 кг сіна. Щоб відібрати середній зразок, усі проби розкладають на брезенті (плівці) і обережно перемішують, не допускаючи механічних порушень цілісності рослин та утворення трухи. Потім з 10 різних місць беруть жмути сіна масою по 100 - 150 г і разом з трухою і дрібними частинками рослин включають у середній зразок, який запаковують у цупкий папір або поліетиленовий пакет і разом з паспортом направляють до лабораторії.
Для оцінки якості зерна (або відходів його переробки) беруть кілька проб спеціальним щупом у трьох місцях - зверху, із середини та знизу (якщо партія налічує не менше 100 мішків, досліджують кожен 10-й чи 20-й мішок). З автомашини беруть 10 проб з двох рівнів — зверху і знизу у п'яти точках (по кутках і посередині). З вагону проби беруть вагонним щупом з розрахунку на кожні 10 т зерна 1 кг. У сховищах з кожних 20 м2 площі щупом беруть по 0,4 кг зерна.
Загальну пробу ретельно перемішують, розсипають на рівній поверхні (папір, плівка, стіл) шаром завтовшки 1-2 см у формі квадрата, який по діагоналі ділять на 4 трикутники. Два протилежні з них відкидають, а інші знову змішують і формують новий квадрат. Таким чином діють доти, поки маса зерна з двох квадратів, що залишилися, становитиме орієнтовно 12 кг . Це і є середній зразок.
Пробу макухи беруть із різних місць партії масою не більше 80 т, усього 16 плиток. З них відбирають чотири, які характеризують партію макухи. Після подрібнення та старанного перемішування квартуванням відбирають середню пробу (600-800 г), яку разом з паспортом направляють до лабораторії. Пробу шротів беруть так же само, як і зерна та борошнистих кормів.