- •Передмова
- •Тема 1 Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
- •Продуктивні сили
- •Тема 2 Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •Тема 3 Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Тема 4 Економічне районування та територіальна організація господарства
- •Тема 5 Регіон у системі територіального поділу праці
- •Тема 7 Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Тема 8 Природний та трудоресурсний потенціал україни
- •Тема 9 Методи наукового обґрунтування розміщення продуктивних сил
- •Тема 10 Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Тема 11 Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Тема 12 Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- •Тема 13 Наукові засади раціонального природокористування
- •Тема 14 Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •Тема 15 Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •Тема 16
- •Світовий досвід і міжнародне співробітництво
- •У сфері охорони
- •Навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Основні поняття і терміни
Тема 1 Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
1.1. Об’єкт, предмет та методи дослідження регіональної економіки
1.2. Історія розвитку регіональної економіки
1.3. Основні завдання регіональної економіки як науки
1.1. Об’єкт, предмет та методи дослідження регіональної економіки
Утворення сталих відносно цілісних регіональних економік у межах і як елементів національної економіки є типовою тенденцією сучасного економічного розвитку. Процеси економічного районування, що супроводжувалися створенням багатогалузевих господарських комплексів, мали логічне завершення, коли ці комплекси, не будучи ізольованими, стають дедалі більш цілісними. Отже створюються об’єктивні підстави для виокремлення чи посилення структурного оформлення наук, що пов’язані із вивченням регіонів. Нині існують чимало напрямів у вивченні регіону – регіонознавство, регіонологія, регіоналістика, а також регіональна (локальна) історія, політична регіоналістика, економічна регіоналістика, регіональна культурологія. Вивчення регіону викликане не лише проявами самостійності регіонів, але й можливістю в регіональному контексті вивчати взаємовплив, менталітет великих співтовариств і малих громадських груп, вплив на спосіб життя природно-географічних, соціоетнічних, економічних, геополітичних та історико-культурних факторів у конкретних територіальних умовах.
Основними характеристиками будь-якої науки є об’єкт дослідження, предмет дослідження та об’єкт пізнання. Об’єкт дослідження це фрагмент дійсності, на який спрямована пізнавальна або практична діяльність, тобто це те, що вивчає і досліджує дана галузь науки. Об’єкт дослідження даний нам як емпірична реальність й існує тут і зараз. Предмет дослідження це ті аспекти, властивості і відношення, що їх вивчає дана наука. Предмет дослідження співвідноситься із об’єктом дослідження як часткове із загальним. Виділення певної науки в окрему галузь знань можливе за умови певного предмета дослідження. Об’єкт пізнання це все те, на що спрямована діяльність дос-лідника, що протистоїть йому як об’єктивна реальність. Об’єкт пізнання є абстрактно-логічною формою об’єкта дослідження, що містить у собі найбільш суттєві закономірності розвитку і взаємодії з об’єктивною реальністю. Об’єкт пізнання утворюється з об’єкта дослідження в результаті його абстрагування і формалізації на основі пізнаних закономірностей прояву аспектів, властивостей і відношень.
Регіональна економіка це галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом дослідження є продуктивні сили. Продуктивні сили це система суб’єктивних (людина) і речових (засоби виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. До продуктивних сил належать предмети праці (те, до чого прикладається праця), які у процесі виробництва перетворюються у товарну продукцію. Як предмети праці можуть виступати природні ресурси, сировина, матеріали, проміжна продукція тощо. До продуктивних сил належать також засоби праці (те, за допомогою чого здійснюється праця), до яких належать основні фонди підприємств, інструменти, обладнання тощо. Продуктивні сили взаємодіють між собою, поєднуючись у процесі суспільного виробництва за допомогою людської праці (рис.1.1). Таким чином, трудові ресурси, як основна перетворююча сила, можуть бути включені до складу продуктивних сил.
