2.2. Завдання, форми та методи роботи Євроклубу

Для досягнення окреслених у Статуті цілей кожен євроклуб обирає власні форми і методи роботи. Серед найпоширеніших можемо перелічити наступні:

-засідання євроклубів, на яких поширюються інформаційні матеріали, обговорюються теми, пов’язані з європейськими інтеграційними процесами. Такі зустрічі допомагають підтримувати високу групову динаміку роботи, створюють відчуття перебування у вирі подій.

-налагодження стосунків із закордонними шкільними євроклубами через міжнародні мережі дозволяє брати участь у програмах міжнародного обміну, реалізовувати спільні проекти із молодіжними організаціями з сусідніх країн.

-проведення виставок фотографій, малюнків, плакатів, конкурсів, випуск інформаційних матеріалів (стінгазет, європейських куточків у класах і бібліотеках) на теми, пов’язані з Європою та Європейським Союзом. Такі форми роботи допомагають залучити нових творчих людей до роботи євроклубу, а також створити позитивні інформаційні приводи для висвітлення роботи клубу у місцевих засобах масової інформації.

-організація тренінгових занять і рольових ігор. Для проведення тренінгів часто обирають теми, які навіть опосередковано пов’язані із європейською інтеграцією, але, разом з тим, готують учасників до життя у єдиній Європі – формують майстерність спілкування, ефективної взаємодії, вибору професії і подальшого працевлаштування.

-літературні та мистецькі вечори, на яких учасники знайомляться із творчою спадщиною відомих європейських авторів. Читання літературних творів в оригіналі допомагає подолати мовний бар’єр і розпочати функціональне використання іноземної мови.

-інформаційні кампанії, спрямовані на місцеву громадськість (зустрічі, лекції, вистави, вікторини).

Під час застосування різних форм роботи приділяється увага змісту «європейського вибору» України, що втілюється в політиці за наступними напрямками:

1. Україна і Європейський Союз.

У 1991 р. Європейське Співтовариство визнало Україну як незалежну державу. 14 червня 1994  р. у Люксембурзі була підписана, а 1 вересня 1998 р. набула чинності Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом.

У документі визначені такі цілі партнерства: розвиток політичного діалогу між сторонами; сприяння розвитку торгівлі, інвестицій і гармонійних відносин між сторонами; створення основ взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, громадського, науково-технічного і культурного співробітництва; підтримка зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економічного потенціалу і завершення переходу до ринкової економіки.

6 грудня 1996 року Радою міністрів ЄС був прийнятий План дій стосовно України. Цим документом Євросоюз проголосив свою готовність розвивати і зміцнювати політичні й економічні відносини з Україною. У 1998 і 2000 роках указами Президента України були затверджені Стратегія і, відповідно, Програма інтеграції України в ЄС. Важливе значення для розвитку відносин між Україною і Євросоюзом мало затвердження Європейською Радою в грудні 1999 р. Загальної стратегії ЄС щодо України.

Для координації та практичного вирішення всіх питань, пов’язаних із здійсненням задач, спрямованих на вступ України в Європейський Союз і НАТО, у лютому 2003 р. в Україні була створена Державна рада з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 27 листопада 2003 року Верховна Рада України затвердила загальнодержавну Програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Проблеми євроінтеграції України систематично обговорюються на спеціальних самітах «Україна – ЄС».

У практичному плані вступу в Європейський Союз наша країна має виконати цілий ряд умов, серед яких створення відповідних правових та економічних умов, досягнення відповідності торгового режиму України нормам ЄС і створення на цій основі зони вільної торгівлі, створення Митного союзу України з ЄС, здобуття Україною статусу асоційованого члена ЄС, забезпечення поступового впровадження критеріїв вступу України до Валютного союзу ЄС.

2. Україна і Рада Європи.

Рада Європи (РЄ), заснована у 1949 році, є однією з найбільших і найвпливовіших міжнародних організацій, діяльність якої спрямована на захист прав людини і парламентської демократії, забезпечення принципу верховенства права. 9 листопада 1995 р. наша держава стала повноправним членом Ради Європи, підписавши Європейську конвенцію з прав людини й Статут цієї організації.

Вступ України до Ради Європи сприяв зміцненню міжнародного авторитету України, здійсненню демократичних перетворень та отриманню Україною можливостей входження в більшість європейських структур.

Визнаючи досягнення України в будівництві правової держави і громадянського суспільства, Парламентська Асамблея Ради Європи разом із тим констатувала, що «ще багато треба зробити у сфері гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами і забезпечення виконання цих принципів у практичній роботі органів влади України».

В Україні добре розуміють, що виконання вимог і рекомендацій РЄ відповідає національним інтересам країни і сприяє демократизації всієї системи державних і суспільних відносин.

3. Україна і ОБСЄ.

Діяльність Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) спрямована на зміцнення загальноєвропейської безпеки і співробітництва між країнами і народами. Україна бере участь у роботі цієї впливової організації з січня 1992 року.

Виходячи з мети, формулюються завдання:

-різнобічне вивчення історії, культури, звичаїв та традицій як країн ЄС, так і історії, культури, звичаїв та традицій України, як невід’ємної частини європейської цивілізації;

-встановлення зв’язків з молоддю країн Європи через програми молодіжних обмінів та переписку, виконання спільних проектів;

-одержання та поширення інформації про історію, розвиток, сучасний стан та подальші перспективи інтеграційних процесів

-заохочення до вивчення іноземних мов;

-удосконалення навичок самостійного здобування інформації;

-збір документації, інформації щодо діяльності організаційних структур ЄС

-організація різноманітних заходів з метою поширення інформації про ЄС, європейські організації, європейську спільноту;

-пошук партнерів з метою покращення поширення інформації про географічні, історичні, культурні, економічні особливості Європи, Європейські організації, цілі європейської інтеграції;

-розвиток духу співробітництва

-вироблення нового стилю відносин, поведінки, мислення; підготовка молоді до життя в об’єднаній Європі

Євроклуби на своїх засіданнях обговорюють актуальні питання «європейського вибору» України та проблеми його реалізації.

Серед тем засідань Євроклубів, що передбачають дискусійне обговорення проблемних питань, можуть бути такі:

-чи відповідає «європейський вибір» України національним інтересам

країни;

-«Європейський вибір» та проблеми взаємовідносин України та Росії;

-переваги та недоліки вступу України до Євросоюзу;

-економічна, політична та військова складові євроінтеграції;

-ефективність європейських політичних інститутів;

-європейська інтеграція України та проблема українських

гастарбайтерів;

-європейська інтеграція України за умов світової економічної кризи;

-європейська інтеграція України та проблема міжнаціональних

контактів;

-«Болонський процес» та можливості отримання освіти в країнах

Євросоюзу;

-проблеми міжнаціональної та міжрелігійної толерантності в Україні та

Європі;

-історія та сучасний стан взаємовідносин України з євросусідами;

-європейські демократичні цінності та сучасна Україна.

Євроклуби користуються методичною підтримкою обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, міських та районних методичних центрів відповідних управлінь освіти. Вони розвивають співробітництво з недержавними громадськими, молодіжними організаціями, що не носять політичного характеру, а також з вищими навчальними закладами, налагоджують контакт з дипломатичними представництвами країн Євросоюзу в Україні. (ДОДАТОК 1)

До роботи євроклубів залучаються експерти – вчені, дипломати, спеціалісти з проблем європейського економічного співробітництва, проблем міжнаціональних та міжрелігійних відносин, проблем міжнародного права.

Шкільний європейський клуб – це форма співпраці вчителів та учнів, яка охоплює різноманітні сфери, займаючись, як говорить сама їх назва, вивченням Європи, європейської інтеграції, історії, географії, культури, мистецтва, науки. Європейські клуби поширюють дану інформацію серед установ і організацій, а також членів клубу, учнів шкіл, знайомих, мешканців міста чи регіону. У клубах молодь вчиться активності, толерантності, шани і зацікавленості іншими народами. Отримана інформація, набуті знання та досвід допоможуть у навчанні як у школі, так і у вищих навчальних закладах, а в майбутньому – у виборі потрібної професії. Щоб діяльність клубу принесла якнайкращий результат, шкільні європейські клуби повинні мати максимальну кількість партнерів, зацікавлених у співпраці.       Євроклуб, як об’єднання учасників за інтересами, передбачає проведення різних конкурсів, вікторин, олімпіад, круглих столів, ділових ігор, інтерактивного спілкування, що заохочують учнів до роботи в новому європейському вимірі. Оскільки такі види робіт, окрім знань про Європу, сприяють набуттю комунікативної компетентності, вміння працювати з інформацією, використовувати її, спілкуватись, працювати в команді, запровадження у школі такого виду робіт з учнями значно збагачує навчально-виховний процес.