1. Загальна характеристика та історія виникнення дго

Перші юнацькі організації були пов'язані з церковними братствами ще у ХVІ-ХVII ст., наприклад «Юнацьке братство» при Островзький академії або «Братство Благочестивих і Благородних младенців» у Тернополі. Молодіжні формування були більш поширені. Так в Києво-Могилянській колегії діяло «менше братство» під покровом Св. Володимира, Кирило-Мефодіївське братство та Харківсько-Київське товариство залучали до своєї культурницької діяльності молодь, але у зв'язку з тим що діяла забороно на прийняття у братство неодружених, діяльність юнацтва було не постійним і залежало від загальнонаціонального руху в Україні. У гімназіях з 60-х років ХІХ ст. виникали учнівські таємні гуртки. Спочатку вони називалися громадами, а пізніше кружками, в них були свої управи на чолі яких стояли старші учні-семаки. В 90-х роках представники гуртків щорічно з’їжджалися на крайові конференціях. При другий харківський гімназії існувала літня колонія, яка була розрахована на І чоловік віком 15 років, яка ставила за мету фізичний, розумовий та естетичний розвиток. У 1850 році було створено Студентську таємну громаду. Введення реакційного університетського статусу /1884з,/ привело к поширенню форм громадського протесту і протиставлення політиці держави. Серед найбільш помітних громад треба відзначити «Братство тарасівців», «союзні Ради», «ради старост» діяльність котрих призвела до студентського страйку 1899р.

Історія дитячого руху свідче про те,що юнацькі об'єднання найбільш поширюються на початку ХХ ст. у період масовизації середньої школи. З’їзд учнів Харківського повіту «визнав за позашкільною освітою «велике значення» і вказав на бажаність підтримки з боку земства, яке в свою чергу приділяло особливу увагу початковій народній освіті. Огляд Харківського земства» стверджує, що в народній школі сприяли збереженню пам'ятників, безкоштовно демонстрували колекції музеї, створювала бібліотеки, влаштовували різноманітні вечори та театральні вистави, проводили екскурсії та «читання з фона рем», змагання та ігри на відкритому повітрі, тобто були форми і методи роботи у громадських організаціях. І хоча земствам заборонялось втручатись в учбово-виховний процес практично не видавались підручники українською мовою. Тому на Галичині не було жодної середньої школи де б не існував український гурток. Уся ця діяльність була таємною, бо було заборонено самовільно відвідувати театр, збиратися на вулиці великими групами, гуляти на вулиці після1-ї години вечора. Поштовх до активізації громадської діяльності дали потужні та соціально-культурних змін у суспільстві. В Україні в 20-ті роки існувало понад двадцяти дитячих та молодіжних організацій зумовлених поділитись на західний та східний табір, що в значній мірі визначалось легальним або нелегальним положення тієї чи іншої організації.

В добу Директорії був взятий курс на демократизацію та децентралізацію освіти і перш за все українізацію . У відповідності до закону про державну мову від 30 січня 1919 року проводилась українізація освіти., а також підтримка усіх національних громадських організацій, в тому числі і дитячих. В Галичині більш активними діяли «Сокіл», «Пласт», «Січ», «Луч», а в наддніпрянський частині радикально були настроєні червоні піонери, «Юнацтво та Доріст ОУН» та інші.

На цьому етапі усі дитячі та молодіжні організації можна поділити на чотири групи: національні, релігійні, політичні, неполітичні.

У 30-тих роках більшість дитячих громадських об'єднань було знищено, починався етап діяльності єдиної політизованої піонерської організації ім.. В.І. Леніна. На протязі більш 60-ти років це буда потужна державна дитяча організація пропагандистська ідеологія якої сприяла появі образа Павлика Морозова. Повинно враховувати специфіку того часу, спосіб державного керування, тотальну залежність дитячого руху від політичних амбіцій радянського суспільства, а також і те що піонерія взагалі відповідала соціально-педагогічними та естетично-виховними вимогам.

Мабуть тому зараз ця дитяча організація трансформувалась, відмовившись від політичних завдань, перетворившись в доволі таки значиму, поставивши на перше місце загальнолюдські цінності через реалізацію програмами « Я-РОДИНА-БАТЬКІВЩИНА». В середині 80 років стався вибух «неформального» руху об'єднань молоді, діючий майже у 200 напрямках, чисельність від 500 до 3000 учасників у самодіяльності групи. З'явилися екологічні, скаутські, комунарські рухи.

Почалося відтворення традиційно дитячого та юнацького руху шляхом відтворення діяльності українського Пласту, «Сокіла» створення єднань «Джурі», «Пересвіт», котрі належать до невід ємного компонента українського національного виховання. Помітні зміни відбулися у житті шкіл /і продовжують відбуватися/ та вузів. Усю активнішу роль почали відігравати студентські братства. Голодування яке вони провели 2-17 жовтня 1990 року на підтримку суверенітету України також сприяло відставці прем'єр-міністра В. Мосола, що підтверджує тезу про достатню впливовість громадського руху зокрема молодіжного за умов певного вдумливого підходу до використання протестного потенціалу та «центр обіжних» сил сучасного підростаючого покоління.

Взагалі стала помітніша взаємодія між державою та молодіжною громад кістю. У 1995 року була створена національна рада з питань молодіжної політики, яка підтримувала й стимулювала суспільно корисні ініціативи самої молоді, її організацій та рухів. Ми недаремно поклали на державу більший тягар відповідальності, бо саме вона заподіяла у різні часи найбільш важко удару по народу і його демократичному прагненню.

Об'єднання корінних інтересів різних верств населення та груп за інтересами, різних політичних сил має ґрунтуватися на вмінні вести діалог і толерантність до опонентів, поважанні законна і базових цінностей суспільства як з боку держави так з боку громадських організація.

Дитячі та юнацькі об'єднання у взаємодією з державою для формування дієвих механізмів розбудови держави повинні виявити спільні соціальні інтереси у розв’язанні таких задач:

- визначення умов стабілізації суспільства

- пошук шляхів до злагоди різних течій і сил

- прогнозування можливих змін, виявлення зон напруги

- розробка технологій подолання кризових ситуацій

Частково задача розробки технологій подолання кризових ситуацій у молодіжній сфері вирішена сприйняттям відповідного законодавчого пакету документів, створенням НДІ молоді та інших структур виконавчої влади в обов'язки яких входить координація усіх напрямків молодіжного руху,закладених у декларації державних засад молодіжної політики. Ми сподіваємося що це буде політика реальної довіри, а не виховний вплив на молодь, підтримка активності її в соціально-економічному, політичному, духовному перетворенні, з урахуванням потребі і інтересів, не тільки державу , але й громадські організації, в тому числі і дитячі, турбує питання формування національної свідомості, як на ґрунті особливостей української ментальності, історії, традицій, культури народу, тай здобутків і надбань інших народів.

При цьому маємо брати до уваги головні перепони щодо формування національної самосвідомості, активної позиції молоді: відсутність сповна сформованої і розвинутої національної держави з усіма її необхідними параметрами і атрибутами , кризу ідеологічних засад суспільства, переоцінку усіма громадянами духовних цінностей.

Широке розповсюдження стереотипу «молодшого брат» серйозне деформування в умовах тоталітаризму українського національного характеру та інші. В умовах тоталітаризму постраждав не тільки український національний характер, а й дуже важливий ланцюг суспільства - сім'я. Дитячі та молодіжні об'єднання беруть, частково, на себе сміливість і відповідальність проводити державну політику у відносинах між школою, родиною та дитиною. Це зумовлено на наш погляд тим, що держава не тільки робить кроки за для формування міцної економічної, соціальної, законодавчої політики, але й намагається виправити, за допомогою громадськості теж, наслідки глибокої кризи у якої опинилась сучасна сім'я. Дитячі громадські колективи намагаються не тільки допомогти юнацтву подолати труднощі теперішнього часу, але й підняти рівень шанування та поваги до батька і матері

Держава зламала міцність сім'ї не давши нічого взамін – вона й узурпувала її функції. Сімейні та соціальні зв'язки традиційного суспільства виявилися розірваними завдяки індустріальній та соціальні революціям, світовій та громадський війнам. Домінуюча роль отця в сім'ї і створювала механізм передачі традицій релігійності, глибокого патріотизму і вірності моральним устоям. Патріархальні почуття людей, потреба в авторитеті залишилась без об'єкта на котрий вони могли бути націлені. Вождь революції став сімейним ідеалом отець народив зайняв місце рідного батька. Мирна передишка НЕПу сприяла відновленню традиційної сім'ї / головним чином у сілах / але стрес минулих часів не зміг пройти безслідно.

Тяжкого удару було нанесено по сім'ї і і наприкінці 20-30 років. За для прискорення індустріалізації необхідно було мільйони жіночих рук, тому вони буди відірвані від дітей й кинуті на виробництво. Колосальні репресії, потім жахлива війна, знову вихор репресій обрушились на чоловічу частину населення. Сирітство при живих батьках стало масовим явищам. Гадаємо, що це можна вважати однією з головних причин появи дитячих громадських організацій, серед яких значне місце посідала піонерська організація ім. В.І. Леніна, з її політизацією цілей, змісту та засобів виховної роботи.

Зараз пройшовши складний шлях від тоталітарної держави до держави з розвиваючою демократією ми усі розуміємо, що перш за все потрібно + відновити традиції сім'ї, а це дуже складна задача, і в цьому дуже велику допомогу державі надають громадські організації, котрі у процесі діяльності звертаються до скарбниці народної мудрості, до національної народної педагогіки. К. Ушинський вважає, що « у кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є можливим». Але є можливим і це за доцільне вивчати досвід роботи інших держав, особливо коли мова йдеться про діяльність дитячих громадських об'єднань.

Наявність дитячо-юнацьких громадських об'єднань можна простежити в багатьох державних системах незалежно від напрямку їх розвитку, бо передусім молодіжні містять в собі майбутнє країни.

У Німеччині є «Автономні», «Груфті», «Спрейєри», «Бритоголові» неофіційного напрямку, основу арену займають «Німецький благодійний союз» - акції у підтримці безробітної молоді, «Німецький союз захисту дітей» - бере на себе часткове вирішення проблем, пов'язаних з наркоманією та насильством. В цьому їм допомагають «католицький союз», «Євангелічний союз» молоді. З дитячих організацій добре себе зарекомендували «Перелітні птахи» засновані ще у 1897 році. Вони проводять воєнні ігри, вивчають історію, здійснюють прогулянки по мальовничим місцям. Поряд з ними ще декілька організацій різних соціальних орієнтацій: соціал-демократи, зелені, Християне, скаути.

У сусідній Австрії найбільш відомі «Слідопити Австрії» /1910 р./, як аналогія скаутів. Близько 300 груп у дев'яти земельних організаціях налічують 35 тисяч членів, діючих у чотирьох вікових підгрупах /від 7 до 25 років/ за територіальним принципом. Головна мета - виховання молодих людей» в дусі служіння суспільству , бути активними і корисними членами «. «Слідопити Австрії» організовують молодіжні табори, туристичні поїздки, спортивні змагання, мають свою газету.

У Польщі крило «Солідарність» приймає активну участь в розробці рішень щодо нагальних потреб покоління, залучаючи до справи радіостанції, газети, проводячи «круглі столи». «Союз польських гарцеві» працює над створенням туристичних центрів, організує конкурси та олімпіади з різних видів спорту та галузей науки та творчості». «Союз сільської молодості», «Союз студентів», політичні об'єднання юнацтва вносять свій внесок у розвиток Польщі.

Сотні будівників і центрів у Бельгії незалежні від політичних партій філософських та релігійних переконань. Сплата щорічних внесків - єдина членства у Федерації будинків і центрів Бельгії», основною метою якої є гармонізація розвитку особистості, виховання колективізму. В роботі по організації дозвілля, туризму, інформаційного обслуговування федерація приділяє особливу увагу малозабезпеченим. Великобританія може пишатися тим, що на початку ХХ ст. був утворений один з дуже поширених у світі, і в Україні також, рух скаутів. Перший з його засновників Р. Баден-Пауел стверджував: «Якщо ви ворогуєте друг з другом, то ви шкодите Вітчизні». Цими словами мабуть керувалась його дружина, яка стояла біля початку дівочої гілки цього руху – гайдингу. У 1914 році скаутизм був запроваджений в Росії, а к 1923 року понад 60-ти країн вітали цей рух. Україна, переймаючи позитивний досвід інших країн скористався нагодою і відтворила скаутів і гайдів; ми нижче зупинимось на окремих моментах їх діяльності. З Великобританією пов'язана ще одна молодіжна організація, добре зарекомендувала себе – «Лісовий народ» яку вважають протилежністю скаутам.

Членами цієї організації може бути не тільки діти віком від 6 до 17 років, а навіть цілі родини. Під гаслом: «Єднайте мир дружбою» вони проводять культурно-спортивні заходи. За традицією вони проводять літні табори у палатках, вивчаючи природу, історією, археологію, екологію. Скаути та «Лісовий народ» не єдині організації у Королевстві, які об'єднують дітей, юнацтва і «всіх, хто молодий духом», існує велика кількість громадських молодіжних груп таких як «Морський кадетський корпус» «Воєнний кадетський корпус»,а також різні бригади.

Це тільки деякі приклади зарубіжних громадських організацій дітей та юнацтва, які мають доволі вагоме значення в суспільстві і широкий спектр своєї діяльності. І навіть там, де дуже сильно відчувається традиції як сімейні так і цехові /професійні/ ми спостерігаємо наявність багатьох громадських об'єднань. В Японії співіснують з одного боку східні релігійні обмеження та традиції, особлива атмосфера сімейного та між особистого спілкування, а з другого боку широке коло громадських організацій європейського стандарту. «Ниссейкє» - молодіжна аполітична організація японців 6-18 років за територіальним принцип. Цілі – виховання дітей у демократичному інтернаціональному дусі. Серед багатьох заходів поширення благодійна діяльність, проведення виставок фотографій і малюнків.

Отже можна зрозуміти що дитяча та юнацька діяльність посідає не останнє місце у державному чи то громадському житті. Наведені приклади це не лише частка тієї кількості, що існує в світі, ілюструючи велике значення яке займають такі рухи в своїх країнах і повинні займати в Україні. Слід відзначити деякі основні риси згаданих молодіжних громадських об'єднань:

-підтримка державою і суспільством, розуміння важливості їх

діяльності різними структурами /комерційними, політичними…/

-активність, дієздатність, результативність,

-значна кількість членів

-використання в роботі передових технологій і досвіду

-серйозна методична, юридична база

Дослідження педагогічних основ діяльності громадських організацій необхідно почати з визначення, що являється громадською організацією, який механізм взаємодії з державою, іншими рухами і соціальними інститутами, з її структурою і організаційною формою, а також того,що сприяє /або ні/ реалізації молоддю її інтересів, потреб, запитів і головне дослідити роль особистості в цьому процесі.

Держава в достатній мірі підготувала законодавчу базу для існування дитячих та юнацьких громадських організацій, в першу чергу Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» та Закон України « Про об'єднання громадян»

В методичних матеріалах під редакцією Г.В. Троцко подане наступне визначення: Дитяча організація – це самодіяльне, самокероване громадське об'єднання для реалізації якоїсь соціально значущої ідеї / мети / , що має норми та правила, які регулюють його діяльність та зафіксовані у Статуті; виражену структуру та фіксоване членство.

Проте Закон України «Про об'єднання» ст. 12 п. 10 вказує на те, що громадська організація може не мати фіксованого індивідуального членства. Ст. 13 того є закону говорить, що об'єднання шляхом реєстрації обов’язкова /ст. 14п.1/, але можна об'єднання діяло без реєстрації. Громадська організація «Меморіал» діяла більш трьох років без офіційного статусу, але це не заважало їй проводити цілу низку важливих громадських заходів з участю дітей та молоді. Широко відома піонерська організація ім.. В.І. Леніна за весь час свого існування /з1919 по 1991 рр/ не була зареєстрована в органах місцевої влади, а лише діяла як дитяче крило комуністичної партії. Закон поділяє об'єднання на дитячі або молодіжні за віком /в них дещо різні права/; дитячі з 6 до 14 років, а молодіжні з 14 до 28 років, отже виходить, що учень 8-го класу знаходиться в рамках дитячої, а учень 9-го класу в рамках молодіжної організації хоча ці учні класів одного ступеня школи /11/ ми вважаємо, що розділові межі повинні бути на 15-ти річному віці, але це не є принциповим. Більш важливі принципи добровільності, організаційної самостійності, які треба відзначити, ми знаходимо і в самодіяльних об'єднання, що беруть на себе громадські функції і в «неформальних» організаціях. Іншими словами статус громадської організації, незареєстрованої, може одержати будь-яка організована група, якщо вона не заважає здійсненню інтересів і потреб інших людей, суспільно-корисним конструктивним процесом. Більшість об'єднань не зареєстровані і не мають потребу в цьому тому що неможливо зареєструвати усі самодіяльні формування, який б не був досконалим закон /для реєстрації потрібні : статут, протокол, відомості про склад та засновників заяви, різні офіційні дані, папери про символіку і таке інше. Клуби, товариства, загони, асоціації на погляд І.М. Трубавіної можна також віднести до дитячих громадських об'єднань. У місті Харкові зареєстрована фан-клуб «Миролюба» / шанувальників творчості Г. Кованич /фан клуб «Алла»/ шанувальники не проходять по документам, але діяльність свою не зупиняє; шаховий клуб при школі існує на громадських заходах і без зайвого бумажного клопоту, збираючи під своїм дахом дітлахів. Тобто треба говорити про детальні і «нелегальні» громадські організації. Для полегшення своєї задачі ми вивчати досвід і діяльність дитячих та юнацьких організацій, які пройшли легалізацію у відділах юстиції і відомості про них занесені у довідник «Сучасний молодіжний рух в Україні».

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ ДГО