- •Дитячі громадські організації євроклуби
- •«Дитячі громадські організації. Євроклуби.»
- •Загальна характеристика та історія виникнення дго
- •Напрямки роботи дго
- •Шляхи реалізації програмних задач дго
- •Висновки до і розділу
- •2.1. Опис статуту Євроклубу
- •2.2. Завдання, форми та методи роботи Євроклубу
- •Висновки до іі розділу
- •Загальні висновки
- •Список використаної літератури
- •Статут шкільного європейського клубу
- •Критерії успішності роботи євроклубів
- •Обзор проектной деятельности Харьковской ассоциации школьных евроклубов
Міністерство освіти і науки України
Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації
Харківське територіальне відділення МАН України
-
Відділення:
Секція: Педагогіка
Дитячі громадські організації євроклуби
-
Роботу виконав:
Кротько Артем,
учень 10-А класу
Комунального закладу «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 106 Харківської міської ради Харківської області імені В.О.Кисіля»
Науковий керівник:
Сокол Володимир Вікторович,
вчитель «Захист Вітчизни»
Комунального закладу «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 106 Харківської міської ради Харківської області імені В.О.Кисіля»,
спеціаліст вищої категорії
Харків – 2016
«Дитячі громадські організації. Євроклуби.»
Кротько Артем , учень 10-А класу
Комунального закладу «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №106 Харківської міської ради Харківської області імені В.О.Кисіля»
Харківське територіальне відділення МАН України
Науковий керівник: Сокол Володимир Вікторович, вчитель «Захист Вітчизни», спеціаліст вищої категорії КЗ «ХЗОШ №106 ім.В.О.Кисіля»
Мета роботи МАН – виявлення сучасних тенденцій розвитку громадського дитячого руху, в тому числі євроклубів
Об’єкт дослідження – діяльність дитячих та юнацьких громадських організацій.
Виявлені основні тенденції розвитку ДГО з врахуванням вікових, психологічних особливостей засад громадського прояву активності дитини. Проаналізовані історичні, педагогічні, правові джерела.
В роботі розкрити особливості створення та існування сучасної форми ДГО – евроклубу та визначені основні засади практичного втілення національно-патріотичного та проєвропейського виховання учнів.
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………….……………4
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ ДГО…………………8
Загальна характеристика та історія виникнення ДГО……....
Напрямки роботи ДГО
Шляхи реалізації програмних задач ДГО ……………..…….. 24
Висновки до І РОЗДІЛУ ………………………………………. 28
РОЗДІЛ ІІ Експериментальна перевірка змісту, результатів роботи та діяльності євро клубів ………………………… ………………………. 29
2.1. Опис статуту Євроклубу
2.2. Завдання, форми і методи роботи Євроклубу
2.3. Висновки до ІІ РОЗДІЛУ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………….. 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………….……….…… 37
ДОДАТКИ ………………………………………………….……………. 38
ВСТУП
Процес державотворення неможливий без підтримки широких кіл громадськості, без мобілізації всіх потенціальних сил в суспільстві. Однією з таких сил є молодь без якої не може обійтися жодна партія або організація, здійснюючи вплив різноманітних ідейних поглядів, течій думок на неї.
Світовою практикою доведено що люди залучені до суспільно-корисної праці відчувають свою причетність до вирішення громадських справ до них повертається відчуття можливості самореалізації. Якнайчастіше молодіжні об'єднання виходять за рамки уніфікаційності виховного впливу і єдиних освітніх програм, протестуючи проте ігнорування прав на вираження та захист власних інтересів. Громадські організації утворюють фундамент т.зв. « третього сектора», який поряд з фінансовим та державним складають одне ціле-суспільство. Важко б було б казати про Україну як правову державу при відсутності такого потужного сектора яким громадська організації. Треба відзначити що сьогодні не всі з офіційно зареєстрованих в Україні 4-х тисяч громадських об'єднань діють в повному обсязі. З них дитячих або молодіжних, за даними НДІ Молоді тільки 12%. В харківський області в 1239 зареєстрованих громадських організацій 21 дитяча та 52 молодіжні об'єднання покликані вирішувати їхні проблеми /тобто 5%/ процес розвитку молодіжного руху продовжується незважаючи на політичну ситуацію, тяжке економічне становище, труднощі періоду становлення української державності.
Ідеї українського педагога А.С. Макаренко и вихованні особистості в колективі і через колектив є постулатом, покладеним в фундамент цієї роботи. Ця теза, яка була виказана у перше десятиліття становлення молодої радянської держави, актуальне і сьогодні в Україні котра майже десять років тому прийняла Акт незалежності. Деяка частина суспільства сприймає незалежність України як незалежність від нагальних проблем. Однією з них є створення умов для повноцінного розвитку дитину, а також підтримки її діяльності у будь-який сфері. Дитячі та юнацькі організації потребують більшої уваги з боку державних і громадських інститутів ніж діяльність офіційних структур освіти та виховання. Ми усі повинні підтримувати діяльність різноманітних дитячо-юначих об'єднань, направлену на пошук нових соціальних технологій, вирішення проблем духовної культури, забезпечити духовно-моральний розвиток культурно - просвітницької діяльності, сприяти створення воєнно-патріотичних клубів, молодіжних центрів творчості, шляхом пропаганди кращих здобутків національної, культурної, духовної спадщини, проведення фестивалів і конкурсів.
Йде відродження традиційно дитячого молодіжного руху через відновлення українського «Пласту», створення об'єднання «Джура»; Союзу української молоді, «Сокола», які належать до невід’ємного компонента українського національного виховання з врахування історії, традицій, культури нашого народ, «його менталітету та генези».
Теоретичні основи діяльності дитячих громадських організацій основи діяльності дитячих громадських організацій закладені своєю сутністю та педагогікою, соціологією, психологією та іншими науками. На перший план виходить гуманістичний напрямок застосування теорії на практиці і ми приділяли увагу тим теоретичним розробкам педагогів вчених, практиків, які враховують зміни в нашому суспільстві, соціальні здвиги, політичний, медико-екологічний стан нації, враховуючи накопичений досвід і міркування видатних педагогів ХХ століття Ш.О. Амонашвілі, В.О. Сухомлинського, А.С. Макаренко.
Розібратись в організаційній структурі дитячого та юнацького руху нам допомогло вивчення законодавчої бази, статусів діючих об'єднань праці відомих вчених М. Головатого, Я. Коломинського, О. Либаря та інших.
Вивчення історичного матеріалу дало змогу прослідкувати етапи становлення, тенденції розвитку, основні аспекти діяльності дитячих організацій, але на нашу думку період з середини ХІХ- початку ХХ століть за цією темою маловивчений. Це компенсується дослідженнями піонерської організації ім. В.І. Леніна, які також треба враховувати. Суттєвими виявилися дослідження діяльності національних та національно-патріотичних молодіжних організацій України проведених за кордоном Українською Академією США, Канадською громадо. Українців та іншими. Також ми порівняли роботу українських громадських об'єднань з діяльністю аналогічних зарубіжних організацій, черпаючи інформацію не тільки з часописів та досліджень окремих авторів, але й з газет та журналів : Слобода», «Панорама», «Молодь України» «Розбудова держави».
Не залишились поза уваги питання загального стану держави, життєві умови її громадян, сімейно-шлюбні проблеми, етико-психологічні аспекти побутові й соціальні фактори що існують в молодіжному суспільстві. Це дозволило нам зробити об'єктивну оцінку внеску громадських об'єднань у розбудову держави і укріплення незалежності.
Спроба практиці застосувати педагогічну майстерність, теоретичні основи виховання в роботі х громадськими організаціями шляхом створення клуба за інтересом викладено з врахуванням нашого переконання тому що клубна або гурткова творчість дітей являє собою підвалини для подальшого перетворення інтересів і прагнень, умінь і професійних навичок юнацтва в громадсько-корисну діяльність на благо держави її самих.
Зниження ролі педагога /його рейтингу серед учнів/, неадекватна реакція батьків на участь дитини в колективній діяльності поза школою не сприяє розвитку громадського молодіжного руху, тому ми порушуємо питання взаємовідносин сім'я-школа-дозвілля в багатомірному соціальному середовищі де важливе місце займає вертикаль особистості-колектив-суспільство.
Наслідуючи висловлюванню В.О. Сухомлинського про те що багатства суспільства складається з розмаїття складових його індивідів, тому що «ваша ціль виховання - сама людина» ми визначаємо наважливість особистість, як первинну одиницю побудови будь-якого колективу чи громадської організації до того ж покликаної давати дітям духовну свободу,доступ до безперечних цінностей мирової культури, позитивним національним цінностям та традиціям, створити слушні економічні та політичні умови самовизначення.
Об'єкт досліджень - діяльність дитячих та юнацьких громадських організацій.
Предмет дослідження - психолого-педагогічні основи організації та діяльність дитячих та юнацьких об'єднань.
Мета - виявлення сучасних тенденцій розвитку громадського дитячого руху, в тому числі євроклубів.
Завдання:
1.На основі аналізу історико-педагогічних джерел прослідкувати процес становлення і розвитку дитячих організацій
2.Вивчення та узагальнення досвіду роботи різноманітних об'єднань
3.Прослідкувати основний напрямок діяльності та сучасну специфіку розвитку дитячих та юнацьких організацій
Методи: аналіз історичних, педагогічних джерел, вивчення правової, методичної бази.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ ДГО
