Засоби формування екологічної свідомості.

1. Система предметів природничо-географічного циклу.

Біологія і географія розкривають дітям світ рослин, тварин, середовище, що оточує. Фізика і хімія дають комплекс політехнічних знань, наукові засади і принципи сучасного виробництва. Історія, правознавство показують неприпустимість варварського ставлення до природи.

2. Система предметів естетичного циклу розкривають естетичну сутність природи, її неповторну красу, вплив на людину.

3. Залучення учнів до природоохоронної діяльності: шкільні лісництва, садівництво, робота в мисливських господарствах та ін.; робота санітарних загонів захисту довкілля, загонів боротьби з браконьєрами (діють при лісництвах і рибгоспах); групи швидкої допомоги звірам і птахам у зимовий період; кутки природи в школах, будинках школярів.

4. Туристично-краєзнавча робота спрямована на прищеплення школярам навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, в лісах і на річках.

3.

Результат екологічного виховання – сформована екологічна культура людини, що характеризується:

1. різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне);

2. наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи;

3. екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров’я;

4. набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому локальному рівнях);

5. безпосередньою участю у природоохоронній роботі;

6. передбаченням можливостей негативних віддалених наслідків природо-перетворювальної діяльності.