Завдання правого виховання

1. Формування правової свідомості, яка є головним фактором, що визначає особливості поведінки особистості.

Процес формування свідомості досить тривалий і складний. Вона формується на основі правових знань, проглядів, уявлень, почуттів, переконань.

2. Вироблення у вихованців вмінь, навичок, звичок поведінки відповідно правових норм.

3. Формування у вихованців активної позиції у правовій сфері, має проявлятись у нетерпимому ставленні до правопорушень, прагненні боротися проти цього явища.

4. Подолання правової свідомості вихованців помилкових поглядів і переконань, які сформувалися ще раніше в негативному середовищі. Це вже сфера діяльності, пов’язана з перевихованням.

5. Формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання єдиних вимог законів.

6. Формування в учнів нетерпимого ставлення до правових порушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам.

Зміст правого виховання визначається особливостями права як регулярного середовища, що охоплює:

• г осподарські;

• адміністративні;

• сімейні; в і д н о с и н и

• природні;

• суспільні.

Провідне місце у положенні якої реалізується в інших законодавчих актах – адміністративного, трудового, цивільного, кримінального, шлюбно-сімейного права.

Шляхи здобуття правового виховання

1. Людина знайомиться і засвоює правові норми у системі сімейного життя.

2. В процесі навчання в школі, професійно-освітніх закладах.

3. У ході професійної діяльності.

Форми правого виховання

1. Бесіди на правові теми.

2. Уроки з правовою тематикою.

3. Правові інформації.

4. Лекції, диспути, конференції, кіно лекторії.

5. Вечори запитань і відповідей.

6. Зустрічі з працівниками правової сфери діяльності.

7. Гурткова робота.

8. Рольові ігри.

Засоби правового виховання

• Конституція України.

• Тести законодавчих актів.

• Підручники, навчальні посібники.

• Кінофільми.

• Матеріали газет і журналів.

Екологічне виховання

„Гадаємо, що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо”.

В.О. Сухомлинський

План

1. Суть та завдання екологічного виховання.

2. Етапи формування екологічного виховання в сучасній ЗОШ.

3. Екологічна культура як результат екологічного виховання.

1.

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.

Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Завдання екологічного виховання

1. Сприяти накопиченню екологічних знань.

2. Виховувати любов до природи, прагнення берегти та примножувати її.

3. Формувати вміння і навички діяльності в природі.

2.

Етапи екологічного виховання (здійснюються на всіх етапах навчання дитини).

І. Перший етап (молодші школярі) – формуються перші уявлення про навколишній світ, або про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.

ІІ. Другий етап (5 – 7 класи) і ІІІ. третій (8 – 9 класи) передбачають накопичення знань про природні об’єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.

ІV. Четвертий етап (10 – 12 класи) – завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні програми запроваджуються інтегровані курси різних природничих дисциплін.

Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства.

„Дітей, що не вміють ще ходити, – писав Г.Ващенко, – треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи ”.