Тема. Суспільно-політичний рух у 50–60-ті роки ХІХ ст. на західноукраїнських землях

Мета: формувати в учнів уявлення про стан національно-визвольного руху на західноукраїнських землях після революції 1848–1849 рр., дослідити його причини й особливості, а також охарактеризувати процес формування двох течій українського визвольного руху: «москвофіли» і «народовці» та створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» й літературного імені Т. Шевченка; пояснити особливості польського повстання 1863 – 1864 рр. на території України; розвивати в учнів уміння самостійно аналізувати історичні джерела, робити порівняльну характеристику певних явищ та подій, вміти висловлювати свою точку зору, робити висновки й узагальнення; поглиблювати вміння учнів використовувати різні джерела інформації, працювати зі схемами, таблицями, виступати з повідомленнями; виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини і свого народу, шанобливе ставлення до діячів країнськогонаціонально-визвольного руху

Основні поняття: суспільно-політичний рух, культурно-освітній рух, «москвофіли», народовці, товариство «Просвіта», товариство імені Т. Шевченка.

Обладнання: підручник, історико-етнографічна карта України, навчальний фільм «За нашу і вашу свободу» (реж. Л. Дашенко «Київнаукфільм»), презентації, роздаватковий матеріал з документами, схемами, таблицями, ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічні рамки розгортання суспільно-політичного та національно-визвольного рухів на західноукраїнських землях;

• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

• простежувати зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;

• на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій; вказувати на особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів на західноукраїнських землях.

Структура уроку

І. Організаційний етап ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Основні течії суспільно-політичного руху 50—60-х рр. ХІХ ст. на західноукраїнських землях: 1) москвофіли; 2) народовці. 2. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». 3. Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна. V. Закріплення нових знань і вмінь учнів VІ. Підсумки уроку VІІ. Домашнє завдання

Хід уроку

“Хто не знає свого минулого, той не гідний свого майбутнього”

(М. Т. Рильський)

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

• Діти, перед вами на дошці написана незакінчена тема уроку. Ви бачите , що в кінці її стоїть двокрапка. Отож, на завершальному етапі уроку ви самостійно спробуєте закінчити речення так, щоб воно висвітлило основну ідею уроку.

Завдання

1. Я кі течії визвольного руху в Україні у другій половині ХІХ ст. ви знаєте. Тезисно охарактеризуйте їх.

2. Як вплинула революція 1848—1849 рр. в Європі на національно-визвольний рух на західноукраїнських землях?

3. Які причини зародження українсько-польського протистояння?

4. Які демократичні перетворення були здійснені в Австрійській імперії під впливом революції 1848–1849 рр.? ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Ситуація в суспільно-політичній сфері після революції 1848–49 рр. в Австрійській імперії залишалася складною. Після революції галицьким намісником було призначено А. Голуховського, який проводив відверто пропольську політику — сприяв призначенню поляків на вищі посади цивільної служби краю; сформував у австрійського уряду думку про те, що український рух є винятково «русофільським»; заблокував реалізацію українських планів поділу Галичини на українську та польську частини тощо.

Після серії зовнішньополітичних невдач Австрії та укладення австро-угорського компромісу 1867 р. позиції поляків у Галичині ще більше посилюються — намісник завжди призначався з числа польської аристократії; виборча система зебезпечувала полякам відчутну перевагу в крайовому сеймі (це було надзвичайно важливо, оскільки навіть міністр закордонних справ Австро-Угорщини зазначав: «Наскільки русини мають існувати, вирішить галицький сейм»); діловодство та освітня сфера активно полонізувалися на догоду польській правлячій верстві.

За цих обставин соціальне напруження, українсько-польське протистояння в західноукраїнських землях наростали. Соціальні та національні суперечності сплелися в один нероз’язаний вузол. Один із польських дослідників писав: «Те, що селянин став синонімом русина, а поляк — синонімом пана, стало фатальним для нас».

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота зі схемою

Загальна характеристика суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях в 50-60-хх рр.. ХІХ ст

Негативні тенденції:

• Послаблення українського руху внаслідок поразки революції 1848 – 1849 рр. та імперської реакції.

• Не задоволені національні вимоги народів імперії , збережений імперський режим.

• Використання владою українсько – польського протистояння: відмова поділити Галичину на Західну Східну, спроба перевести українську мову на латинську абетку, ліквідованоГоловну руську раду.

Позитивні тенденції:

• 1867 р. – проголошення міжнародної рівноправності у школах, державних установах і судах; вільна діяльність українських просвітницьких об’єднань та видавництв.

• Українці отримали змогу обирати та бути обраними до австрійського та угорського парламентів, галицького й буковинського сеймів.

Завдання

1. Пригадайте, за яких умов розвивався суспільно-політичний рух на українських землях у складі Російської імперії. Порівняйте з умовами розвитку такого руху на західноукраїнських землях.