36

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Біологічний факультет

Кафедра лісового та садово-паркового господарства

Курсовий проект

на тему: „Організаційно-господарський план постійного деревного декоративного розсадника”

Упорядкував студент 3 курсу 3 групи

Веремко Дмитро

Керівник Кичилюк О. В.

Проект представлено до захисту __________

Луцьк – 2015

ЗМІСТ

4.1 Особливості вирощування сіянців 33

4.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріал 33

Соснові насіння дозрівають до вересня-жовтня наступного за запиленням року. При цьому протягом зими насіння залишаються в шишках, які починають розкриватися лише у квітні з досягненням температури до +10°С. Однак на розкриття шишок діє не стільки температура повітря, скільки рівень вологості. Тому в окремих регіонах при однаковій температурі навколишнього повітря шишки можуть почати розкриватися раніше.Насіння сосни звичайної дозріває в різному віці. Залежить це від умов, в яких росте дерево. Наприклад, окремо стоять сосонки можуть принести насіння вже в 10-річному віці. А дерева, які ростуть у густих насадженнях з щільною зімкнутістю крон пізніше - в 25-30 років. Кількість шишок, так само, як їх розташування, залежить від «підлоги» сосни.Шишка - видозмінений пагін. Чоловічі шишки зібрані в колосовидні суцвіття, кожне з яких складається з окремо сидять шишечок. Нижня сторона їх лусочок має 2 пилкових мішка, необхідні для дозрівання галоидной пилку. Пыльцевое зерно овальної форми. В його оболонці є повітряні бульбашки, завдяки чому пилок може легко переноситися на досить великі відстані. На лусочках жіночих шишок є сім'ябруньки (семязачатки). 33

Репродуктивні органи сосни звичайної теплолюбні. І з пониженням температури навколишнього повітря при підвищенні висоти місцевості якість насіння істотно погіршується. Запилення відбувається в кінці травня. В цей час сосновий пилок, разносимая вітром, потрапляє на насіннєві луски, внаслідок чого вони склеюються смолою. З розростанням лусочки шишки дерев'яніють. Після запліднення пилкові зерна, зване мікроспорії, проростають і утворюють чоловічі гаметофиты. Їх вегетативні клітини утворюють пилкові трубки, а генеративні - спермії. Макроспоры утворюються з семяпочек (макроспорангий) і в результаті клітинного поділу утворюються жіночі гаметофиты, в яких формується ендосперм і яйцеклітина. Зигота, яка утворилася після злиття статевих клітин, дає зародок, а семязачаток - насіння. Майбутні шишки мають зелений колір, а згодом стають коричневими. У світі зародку є стеблинка, корінець, нирки і кілька сім'ядолей. Потрапляючи в сприятливі умови, насіння сосни звичайної проростають і дають початок спорофиту - листостебельному рослині. 33

В середньому щорічно сосна звичайна дає 500-700 тисяч насінин на 1 га, що менше, порівняно з ялиною, в 2 рази, а з модриною - у кілька разів. 34

Розрахунок кількості та вартості насіння 34

Вид роботи 35

Вступ

Головним компонентом зелених насаджень є різноманітні види і форми дерев та кущів, тому в наш час дедалі більше уваги приділяється декоративному озелененню територій. Оскільки часто трапляються випадки реалізації посадкового матеріалу, вирощеного в "тепличних" умовах із застосуванням великої кількості добрив і стимуляторів росту, який при впровадженні у зелені насадження відкритого ґрунту втрачає свої декоративні якості або повністю відмирає, то першочерговим завданням у цій галузі ми бачимо вирощування та інтродукцію високо декоративного і стійкого до місцевих умов садивного матеріалу.

Щоб запобігти таким малоефективним способам озеленення, рекомендують використовувати садивний матеріал, вирощений в умовах регіону, в якому він буде використаний. Такий матеріал, вирощений у відкритому ґрунті, упродовж свого формування стає стійким до кліматичних умов, до пошкодження шкідниками та хворобами і легше переносить процес транспортування та приживлюваності.

Основними завданнями при роботі на розсаднику є:

• розмноження рослин місцевої та світової флори через проведення науково-дослідних робіт з інтродукції, акліматизації та селекції;

• збереження, вивчення, відтворення та поповнення в штучних умовах генофонду деревно-чагарникових і трав'янистих рослин природної, культурної та інтродукованої флори, особливо популярних, рідкісних та екзотичних;

• проведення освітньовиховної роботи з питань селекції, рослинництва, декоративного садівництва тощо;

• отримання якісного насіннєвого та вегетативного матеріалу, пристосованого до місцевих екологічних умов та кліматичних особливостей заходу України;

• проведення практичної підготовки студентів із цілого ряду навчальних дисциплін: ботаніки, дендрології, лісових культур, основи землеробства тощо.

Забезпечення стабільного лісовирощування можливе при:

• наявності якісного місцевого садивного матеріалу;

• забезпеченні потрібним асортиментом лісових деревних порід;

• суворому дотриманні районування деревних і чагарникових порід.

За сучасною термінологією розсадником називають підприємство або його спеціалізовану частину, призначену для вирощування садивного матеріалу деревних та чагарникових порід, який в подальшому використовують для озеленення та садово-паркового будівництва, лісорозведення і штучного лісовідновлення, створення лісомеліоративних насаджень та закладання плодових садів.

Характерними рисами декоративного розсадництва є:

• значне розширення асортименту вирощуваних порід і видів продукції;

• активне опанування сучасних технологій вирощування нових видів садивного матеріалу;

• певна стихійність формування окремих елементів розсадництва внаслідок розрізненості виробників, відсутності консолідуючого центру та науково - обґрунтованої концепції його розвитку;

• не завжди достатня увага і допомога виробникам квітково-декоративної продукції з боку держави тощо.

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Загальні відомості про розсадник

Назва та приналежність: «Зелений сад» – приватний декоративний розсадник.

Місцезнаходження: Волинська область, Любомильський р-н.

Загальна площа: га.

Поштова адреса:

Відстань:

До обласного центру – 123 км.

до районного центру – 3 км.

до найближчого населеного пункту –3 км.

до найближчого джерела водопостачання – поблизу (100 м) ставок.

1.2 Природні умови

Клімат Любомля помірно-континентальний, із м'якою зимою і теплим літом, затяжною весною та осінню. Середньорічна кількість опадів — 595–605 мм. У теплий період року випадає до 70 % опадів. Переважають західні вітри. Середня температура січня −4,4 °C, липня +18,6-18,8 °C. Спостереження за погодою веде метеостанція в селі Світязь Шацького району

Тривалість вегетаційного періоду 120-130 днів.

Час останніх весняних заморозків - початок квітня, перших осінніх заморозків - жовтень.

Сніговий покрив: утворюється кінець листопаду - початок грудня, середня товщина 6,4 см, сходить у лютому.

Висновок про вплив кліматичних умов на вирощування садивного матеріалу.

Місто Любомль розташоване в центрі Любомльського району, який розміщений в північно-західній частиніВолинської області на північному заході України. Площа міста 11,986 км². Воно знаходиться на відстані близько 17 км від кордону з Польщею і приблизно за 52 км від кордону з Білоруссю^[8]. Рельєф Любомля сформувався на Поліській низовині, висота над рівнем моря — 187 м. У місті представлені малородючі ґрунти.

Фізико-географічне районування. Любомль розміщений на території фізико-географічного краю «Волинське Полісся» в мішанолісовій хвойно-широколистій фізико-географічній зоні, яку також називають Українським Поліссям чи Поліським краєм, і яка є вологою та помірно теплою^.

1.3 Економіка району розташування розсадника

Розсадник буде розміщено у м. Любомиль, Волинської області. Розсадник розташований за 123 км до обласного центру – Луцька і 3 км до районного – Любомиль.

Маневицький район утворений в 1940 році, займає площу 2,2 тис.км2, що складає 10,9% від території Волинської області. Населення - 56.7 тис. чол.. Центр - смт Маневичі. Розташований на північній частині Волині, межує з Любешівським, Камінь-Каширським, Рожищанським, Ківерцівським, Ковельким районами Волинської області, Костопільським - Рівненської області. Район вигідно розташований на перетині залізничних і автомобільних шляхів державного значення Київ-Ковель-Варшава (найкоротший автомобільний шлях від Варшави до Києва) та Луцьк-Пінськ, а районний центр за 130 км від митного переходу «Ягодин» на кордоні з Республікою Польща та 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь. Відстань між районним центром та обласним – 77 км шосейними дорогами та 146 км залізницею. За адміністративно-територіальним устроєм Маневиччина поділяється на 71 населений пункт, із них 69 сіл та 2 селища міського типу – Маневичі та Колки.

Це - край змішаних лісів, різнотравних луків, боліт, ярів та мальовничих озер. Із заходу на схід протягом 47 км протікає р. Стир, на півночі - Стохід. Є багата флора і фауна, з метою її збереження створений Черемський природний заповідник.

Ресурсний потенціал району представлений головним чином лісопродукцією. Площа лісів становить 160 гектарів, або 66% усієї тереторії. Наявність власної сировинної бази дає можливість активно працювати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Основні види продукції: меблі, паркет, консервні вироби, пиломатеріали.

Серед господарського комплексу належне місце займає сільгоспвиробництво. В районі діє 27 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності , 3 фермерських господарства, 14,3 тис. од. господарств населення. Площа сільськогосподарських угідь становить 73,14 тис. га. На території працюють 4 промислових підприємства, зареєстровано 98 малих підприємств та 939 підприємців-фізичних осіб. Найвідоміші підприємства району: Маневицьке підприємсво «Родючість», Маневицька меблева фабрика, ДП «Колківське лісове господарство» .

Районний центр - селище міського типу Маневичі. Знаходиться за 77 км від Луцька.

В районі широко розвинута соціальна сфера. Охорону здоров'я забезпечують центральна районна лікарня, Колківська районна лікарня, фельдшерсько-акушерські пункти та амбулаторії. Працює територіальний центр з обслуговування одиноких престарілих громадян та інвалідів. Освіту здійснюють 56 шкіл та 2 вищих професійно-технічних училищ (Маневицьке і Колківське). В Маневичах та Колках працюють районна гімназія та школа ліцей відповідно. Дитячо-юнацькі спортивні школи працюють у Колках, Маневичах, Старому Чорторирську. Для задоволення культурних потреб населення є будинки культури, сільські клуби, 3 районні та сільські бібліотеки, 3 дитячі музичні школи, 2 історико-краєзнавчих музеї, музейні кімнати. Виходить районна газета "Нова Доба".

В селищах Колки, Маневичі, та в багатьох селах функціонують стадіони. Вагомі здобутки мають спортсмени - вихідці з району.

Маневицький район належить до цікавих історичних сторінок Волині. В районі нараховується 274 об'єкти культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних – 80, історії та монументально мистецтва – 122, архітектури і містобудування – 24. П'ять об'єктів містобудування занесені до Державного реєстру: Доменіканський костел (1639р.), нині діючий Хресто-Воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир – село Старий Чорторийськ; Свято-Михалівський храм (1639р.) – село Карасин; Свято-Преображенський храм (1600р.) – село Четвертня; Дзвіниця Свято-Преображенського храму села Четвертня; Дзвіниця храму Різдва села Троянівка.

. 1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадника

ДП „Колківське лісове господарство” безпосередньо виробляє сік фруктовий та овочевий, овочі консервовані в оцті; пиломатеріали, оброблені під з'єднання в шип, стругані чи не стругані, шліфовані чи не шліфовані; плоди приготовані чи консервовані. Види економічної діяльності: лісництво та лісозаготівля, виробництво фруктових і овочевих соків, просочування деревини, виробництво дерев'яних та будівельних конструкцій. Компанія експортує товари в Німеччину, Нідерланди, Угорщину, Італію, Польщу, Туреччину, та імпортує з Польщі.