18

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1. Суть, поняття та характеристика грошових розрахунків підприємств

Поняття грошових розрахунків з'явилося багато десятків років тому з виникненням товарних відносин між людьми. Вони виникають при купівлі або продажу товарів чи надання послуг. Грошові розрахунки підприємства - це система грошових відносин, що виникають в процесі господарської діяльності підприємства. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот – це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу й обміну суспільного продукту і перерозподілу національного доходу, який здійснюється через обіг готівки та шляхом безготівкових розрахунків. Раніше (у соціалістичній економіці) рух товарних і грошових потоків розглядався через планову організацію процесу відтворення і його складових – виробництва, розподілу, споживання. Важливо зазначити, що ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, капіталу і ресурсів.

Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, торгівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кредитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економічні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства.

На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Збільшення або зменшення грошового обороту відбувається за рахунок зміни трудомісткості продукції. Його обсяг може також змінюватися залежно від стадії виробництва: чим довший виробничий процес, тим більше потрібно виробничих запасів і відповідно відбувається збільшення грошових платежів. Оскільки грошовий оборот присутній на усіх етапах виробництва, можна визначити напрямки, з якими він пов'язаний. Вони проілюстровані на рисунку 1.1.

Напрямки, з якими пов'язаний грошовий оборот на підприємстві

Забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати)

Реалізація продукції ( робіт , послуг ), тобто відшкодування витрат і формування доходів

Сплата податків , обов'язкових відрахувань і зборів;

Забезпечення спільної діяльності підприємств;

Отримання і погашення кредитів , сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Рис. 1.1. Напрямки, з якими пов'язаний грошовий оборот на підприємстві

Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю названих розрахунків , документообігом , видами та методами фінансового і банківського контролю .

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народному господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.

З поняттям грошового обороту тісно пов'язане поняття грошового потоку. Грошовий потік компанії являє собою сукупність розподілених на окремі інтервали певного періоду часу надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю та рух яких пов'язаний з факторами часу, ризику і ліквідності. По суті грошовий потік – це різниця між сумами надходжень і виплат грошових коштів компанії за певний період часу. В якості цього проміжку береться фінансовий рік. При цьому слід відокремити поняття фінансового потоку, яке характеризує рух фінансових ресурсів, оскільки фінансовий потік не завжди призводить до реального руху грошових коштів та їх еквівалентів.

В основі управління грошовими потоками лежить концепція грошового кругообігу. Абсолютні значення грошових потоків не такі важливі, як зміна їх у часі. Саме тому необхідно, як змінюється структура загального грошового потоку компанії. В основі управління грошовими потоками лежить концепція грошового кругообігу. В ній розглядаються такі показники як період обігу товарно-матеріальних запасів(це середня тривалість часу, необхідна для перетворення сировини в готову продукцію та її реалізації), період обертання дебіторської заборгованості(середня кількість днів, необхідне для перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти), період обертання кредиторської заборгованості( середній проміжок часу між купівлею матеріалів і нарахуванням витрат з оплати праці та відповідними платежами). Абсолютні значення грошових потоків не такі важливі, як зміна їх у часі. Саме тому необхідно розуміти, як змінюється структура загального грошового потоку компанії.

Процес формування потоку грошових коштів усередині підприємства зображено на рисунку 1.2.

Виручка від реалізації

Запаси

Оплата праці та матеріалів

Амортизація основних засобів

Кредиторська заборгованість

Дебіторська заборгованість

Основні засоби

Гроші та цінні папери, що легко реалізуються

Інкасовані

Виплата постачальникам та з/п

Випуск акцій

Погашення кредитів

Сплата податків, процентів, виплата дивідендів

Погашення позик

Надання позик

Рис. 1.2. Процес формування потоку грошових коштів усередині підприємства

На рисунку у звичайних прямокутниках вказані статті балансу – активи та зобов’язання, а в округлих – статті звітності про прибутки та збитки.

Всі грошові потоки компанії об'єднуються в три основні групи: потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Тож грошові потоки підприємства можна відобразити за видами діяльності, що ми можемо побачити в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Грошові потоки підприємства за видами діяльності

Вид діяльності	Притоки	Відтоки
Операційна	Виручка від реалізації; аванси від покупців; погашення дебіторської заборгованості.	Оплата рахунків постачальників; виплата з/п; відрахування до позабюджетних фондів; сплата податків; виплата процентів за кредит.
Інвестиційна	Виручка від продажу об'єктів основних фондів, нематеріальних активів і незавершеного будівництва; Виручка від продажів та довгострокових фінансових вкладень; Повернення довгострокових позик; Дивіденди та проценти за довгостроковими фінансовими вкладеннями.	Придбання основних фондів, нематеріальних активів, капіталовкладення у будівництво; Довгострокові фінансові вкладення; Надання короткострокових позик.
Фінансова	Надходження від емісії акцій та облігацій; довгострокові позики та отримані кредити; короткостроко-ві позики та отримані кредити; цільове фінансування.	Погашення облігацій та випуск акцій; Повернення позик та кредитів, виплата дивідендів власникам компаній.

В цілому основу грошового потоку від інвестиційної діяльності можна уявити в якості інвестиційного портфеля, що включає різні форми інвестицій, або різні інвестиційні проекти, професійне комплектування та управління якими призводить до стійких грошовим потоків від даного напрямку. У випадку наявності вільних грошових коштів у компанії її власник, як правило, прагне створити збалансований портфель, при якому досягається бажане поєднання безпеки, прибутковості, зростання капіталу та ліквідності. Управління портфелем потребує зваженого підходу і дає найкращі результати завдяки ретельному аналізу потреб інвестора, а також прийнятних для включення в портфель інвестиційних інструментів. Для найкращого результату підприємець має планувати свої грошові потоки. Як це планування виглядає показано на рисунку 1.3.

Планування на Оперативне планування

деякий проміжок часу

Збір інформаціїпро планові платежі

Бюджетування

Складання платіжного календаря

Перевірка та затвердження платежів

Ковзне планування

Факт Аналіз

Оформлення платіжних документів

План-фактний аналіз

Рис. 1.3. Планування грошових потоків

Ковзне планування – це технологія планування, що передбачає після проходження кожного періоду діяльності змінювати плани на майбутнє, «віддаляючи» їх межу на довжину пройденого періоду. Наприклад, можна щотижня складати план на найближчі 12 тижнів. При цьому детальність планів зменшується пропорційно «віддаленості» відповідного періоду від точки планування. Головна перевага ковзного планування полягає в тому, що при наближенні кінця періоду видно, що робити далі.

На етапі оперативного планування робиться прогноз поточних потреб і надходжень грошових коштів. Кінцевою метою оперативного планування є головним чином платіжний календар, який дозволяє виявити касові розриви більш точно. У платіжному календарі відображаються плановані залишки грошових коштів на початок і кінець періоду по кожному банківському рахунку.

Отже, суб’єкти господарювання вступають у різні розрахунково-грошові відносини з іншими підприємствами, організаціями, ланками фінансово-кредитної системи, фізичними особами. Ці відносини пов’язані з оплатою придбаних товарів, наданих послуг, перерахуванням у різні ланки фінансової системи встановлених податків та платежів, виплатою заробітної плати, пенсій, матеріальної допомоги працівникам тощо.