Оцінювання впливу бюджетних механізмів на фінансовий потенціал території.
Сучасне функціонування, раціональність взаємодії та перспективи розвитку економіки регіону загалом та фінансового клімату території зокрема великою мірою залежать від стану та здатності адміністративно-територіальної одиниці самостійно фінансувати свою життєдіяльність. Головне місце в системі фінансового забезпечення займає рівень розвитку бюджетної системи на місцевому рівні, рівень ефективності управління фінансовими потоками в межах регіону, який можна визначити як бюджетний потенціал території. Відповідно до зазначеного бюджетні механізми впливу на фінансовий потенціал території відіграють неабияку роль у процесі формування та нарощування фінансового потенціалу. Розподіл через бюджетний механізм доходів за принципами, покладеними в основу теорії суспільного добробуту, передбачає здійснення комплексу заходів щодо стабілізації середнього рівня життя населення, скорочення масштабів бідності, зменшення розриву рівня життя між різними категоріями населення. У роботі з використанням принципу системності, розглянуто основні методи, що дають змогу забезпечити підвищення суспільного добробуту. Для цього необхідно оптимізувати розподіл фінансових ресурсів, використовуючи важелі й методи бюджетного механізму, що одночасно сприятиме ефективному і раціональному розподілу ресурсів для задоволення потреб суспільства.
Оцінку впливу бюджетних механізмів на формування фінансового потенціалу території розпочнемо з аналізу динаміки та структури видатків місцевих бюджетів Чернівецької області (табл.2.11).
Таблиця 2.11
Динаміка видатків місцевих бюджетів Чернівецької області у 2010–2014 рр.
тис.грн.
Найменування видатків |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
Державне управління |
79529,10 |
112967,80 |
119524,20 |
133683,90 |
134255,00 |
Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави |
1719,40 |
2359,40 |
2962,30 |
4356,50 |
4917,60 |
Освіта |
566760,00 |
774757,00 |
857621,10 |
1038554,60 |
1199147,50 |
Охорона здоров’я |
355510,80 |
477160,30 |
526787,50 |
661151,40 |
697651,80 |
Соціальний захист та соціальне забезпечення |
339208,80 |
432891,20 |
531159,90 |
715796,30 |
894856,00 |
Житлово-комунальне господарство |
33419,70 |
41466,20 |
54925,30 |
56856,60 |
8261,90 |
Культура і мистецтво |
61359,50 |
92185,90 |
103592,40 |
126522,00 |
135057,90 |
Засоби масової інформації |
3152,80 |
4526,50 |
4353,80 |
4568,00 |
4631,20 |
Фізична культура і спорт |
14792,00 |
19652,10 |
23105,40 |
29258,30 |
27513,40 |
Будівництво |
184636,20 |
154569,40 |
54616,10 |
123937,90 |
123899,50 |
Сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство |
572,60 |
926,80 |
426,90 |
1537,50 |
1390,90 |
Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика |
41015,30 |
44356,70 |
42429,00 |
50642,40 |
87865,00 |
Інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю |
1354,00 |
1183,40 |
656,70 |
588,20 |
1302,90 |
Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека |
3355,60 |
5402,20 |
5276,80 |
5158,90 |
1060,30 |
Цільові фонди |
48317,30 |
55884,00 |
62399,70 |
40071,60 |
22524,60 |
Видатки, не віднесені до основних груп |
11935,70 |
18273,20 |
16086,00 |
60799,60 |
33642,60 |
Разом видатків |
1747487,40 |
2900240,00 |
2434098,00 |
3096071,10 |
3461942,10 |
Джерело: Сформовано на основі даних Головного фінансового управління Чернівецької ОДА
Як видно з табл. 2.11, обсяги видатків за основними статтями функціональної класифікації у період з 2010 до 2014 рр. зростали, і тільки за окремими статями незначно змінилась динаміка в 2011–2012 рр., що є наслідком фінансово-економічної кризи. Загальна сума видатків зведеного бюджету області в 2010–2014 рр. збільшилась у 1,98 раз, або на 1714454,7 тис. грн.
Таблиця 2.12
Динаміка структури видатків місцевих бюджетів Чернівецької області у 2010–2014 рр.
%
Найменування видатків |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
Державне управління |
4,55 |
3,90 |
4,91 |
4,32 |
3,88 |
Освіта |
32,43 |
26,71 |
35,23 |
33,54 |
34,64 |
Охорона здоров’я |
20,34 |
16,45 |
21,64 |
21,35 |
20,15 |
Соціальний захист та соціальне забезпечення |
19,41 |
14,93 |
21,82 |
23,12 |
25,85 |
Житлово-комунальне господарство |
1,91 |
1,43 |
2,26 |
1,84 |
0,24 |
Культура і мистецтво |
3,51 |
3,18 |
4,26 |
4,09 |
3,90 |
Будівництво |
10,57 |
5,33 |
2,24 |
4,00 |
3,58 |
Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика |
2,35 |
1,53 |
1,74 |
1,64 |
2,54 |
Цільові фонди |
2,76 |
1,93 |
2,56 |
1,29 |
0,65 |
Видатки, не віднесені до основних груп |
0,68 |
0,63 |
0,66 |
1,96 |
0,97 |
Джерело: Сформовано на основі даних Головного фінансового управління Чернівецької ОДА
Оцінюючи структуру видатків бюджету, зазначимо що найбільшою є частка видатків на освіту, яка коливається від 26 % до 35 %. Наступними за величиною частки в структурі видатків є виФатки на охорону здоров’я і видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. У середньому частка цих видатків становиЂь 14–25 % від загального обсягу всіх видатків зведеного бюджету Чернівецької області.
Окрім того, варто відзначити низьку частку видатків у галузі, що безпосередньо впливають на економіку області. Зокрема, це видатки на будівництво (усереднена частка становить 3 %), видатки на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатику (усереднена частка становить 2 %) та видатки на сільське господарство, рибне господарство та мисливство (середня частка цих видатків коливається в межах 1 %). Все це свідчить про те, що органи державної влади не перерозподіляють частину ВРП області в сферу реальної економіки, де це ж ВРП і формується. З часом це може призвести до виснаження економіки області й фактичного зменшення її ВРП. Також вважаємо, що доцільно нарощувати обсяги фінансування видатків транспортногЮ та дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій та інформатики, оскільки саме ці сфери господарства пов’язані з інноваційними технологіями, а це означає, що збільшення видатків у ці галузі сприятиме створенню інноваційних продуктів у межах області, які, як відомо, завжди мають додаткоТу вартість порівняно зі звичайними Яродуктами, а отже, і ВРП області зростатиме прискореними темпами.
Конкретизувати отримані результати можна, проаналізувавши вплив бюджетних інвестицій на формування фінансового потенціалу території (табл.2.13).
Таблиця 2.13
Динаміка часток поточних та капітальних видатків зведеного бюджету Чернівецької області за 2010–2014 рр.
%
Найменування видатків |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
Частка поточних видатків у ВРП |
22,83 |
26,87 |
28,15 |
28,21 |
33,44 |
Частка капітальних видатків у ВРП |
7,07 |
9,01 |
3,23 |
3,63 |
2,99 |
Дані табл.2.13 чітко демонструють відносну стабільність поточних видатків, а у 2014 р. частка поточних видатків у ВРП навіть дещо зросла порівняно з 2013 р. Щодо частки капітальних видатків у ВРП, то її динаміку можна охарактеризувати як нестабільно спадну, що знову ж таки підтверджує думку, що органи влади не зацікавлені в фінансуванні реальних секторів економіки області.
Аналізуючи вплив капітальних видатків на формування фінансового потенціалу території, висвітлимо взаємозв’язок обсягу фінансування капітальних видатків з темпом зростання фінансових ресурсів підприємств, адже більшість капітальних видатків за економічною природою спрямовуються саме в цей сектор економіки. Окрім того, спробуємо промоніторити взаємозв’язок з обсягом зростання фінансових ресурсів зведеного бюджету області, оскільки кошти нга капітальне фінансування в майбутньому повертаються до державної скарбниці у вигляді збільшення податкових платежів (рис. 2.9).
Роки
%
%
Рис.2.9. Частка капітальних видатків у ВРП і темпи зростання фінансових ресурсів підприємств та зведеного бюджету області.
Не простежується тісного звязку також між темпом зростання ВРП та часткою капітальних видатків у ВРП за досліджуваний період (рис. 2.10).
На графіках (рис. 2.10) простежується нечітка пряма залежність між темпом зростання реального ВРП і часткою капітальних видатків зведеного бюджету області у ВРП у період з 2011 до 2013 року. У 2014 р. зменшення частки капітальних видатків бюджету у ВРП не призвело до сповільнення темпів росту ВРП. Подібна ситуація спостерігалась і в 2010–2011 рр. коли зростала частка капітальних видатків бюджету в ВРП, проте темп росту реального ВРП зменшився. Такий незбіг може свідчити або про зменшення ефективності вкладення коштів, або про вкладення коштів у неперспективні для росту напрями.
Роки
%
%
Рис. 2.10 Темп зростання реального ВРП області та частка капітальних видатків бюджету у ВРП
Обмежуючи фінансування капітальних вкладень, держава може забезпечити формування фінансового потенціалу вкладаючи в економіку кредитні ресурси. Проте зазначимо, що сприяти нарощуванню фінансового потенціалу території можуть тільки довгострокові кредитні ресурси, оскільки саме використання таких ресурсів дає можливість фінансувати розширення виробництва та його оновлення. Як наслідок у разі збільшення обсягів довгострокового кредитування зростають доходи банків та фінансових установ, розширюється їхня база оподаткування, а значить, збільшуються надходження до бюджету.
Суб’єкти господарювання отримують довгострокові кредитні ресурси, вкладають їх в розширення виробництва, тим самим збільшуючи власні доходи, що знову забезпечує розширення бази оподаткування, а отже збільшення доходів бюджету.
Сьогодні зважаючи на недостатні обсяги фінансування капітальних видатків та нестабільність банківської системи, кредитні ресурси не можуть бути повноцінним інструментом формування фінансового потенціалу території.
Економічний розвиток регіонів України характеризується істотними диспропорціями, тому задля вирівнювання ситуації органи державної влади активно користуються такими бюджетними важелями, як міжбюджетні трансферти.
Використання міжбюджетних трансфертів як метод вирівнювання соціально-економічних показників території є інструментом нової моделі формування фінансового потенціалу території. Опираючись на досвід реформування місцевих фінансів та міжбюджетних відносин розвинених країн, зазначимо, що реформування потребує вся система місцевих фінансів, а не тільки її окремі елементи. Мета такого реформування – створити надійну, раціональну систему фінансових відносин між різними рівнями держави. Недостатня ефективність їхнього функціонування може стати фактором, який гальмуватиме соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць.
Значення міжбюджетних трансфертів у процесі формування фінансового потенціалу території зростає разом із перерозподілом функцій центральних органів влади на користь місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування. Децентралізація не лише посилює значущість місцевих органів влади, але і спонукає до пошуку нових підходів до здійснення фінансового вирівнювання, тобто забезпечення місцевих бюджетів фінансовими ресурсами відповідно до видаткових функцій [45, с.141-158 ].
Світовий досвід бюджетного регулювання показує, що за умови чітких й передбачуваних правил отримання трансфертів негативно не впливатиме на економіку регіону. Якщо процедура надання трансфертів чітко регламентована нормативно-правовими актами і не є предметом політичних торгів, то додаткового фінансування місцевих бюджетів у вигляді надання позик та кредитів взагалі не потрібно.
Роки
%
Рис. 2.11. Темпи росту трансфертів та складових фінансового потенціалу території
З рис. 2.11 очевидно, що міжбюджетні трансферти не впливають позитивно на формування фінансового потенціалу території. Коли зростають обсяги офіційних трансфертів, пропорційно збільшується лише доходи зведеного бюджету. Це ще раз підтверджує високий рівень дотаційності Чернівецької області. Незначними темпами зростають і фінансові ресурси населення, що також пояснються тим, що істотна частина трансфертів – це кошти на фінансування різних програм соціального захисту та соціального забезпечення населення. Щодо фінансових ресурсів підприємств, то їх темп зростання зменшується із пришвидшенням темпу росту офіційних трансфертів.
Проаналізуємо структуру міжбюджетних трансфертів, наданих місцевим бюджетам Чернівецької області з державного бюджету України (табл. 2.14).
У структурі міжбюджетних трансфертів переважають дотації вирівнювання, частка субвенцій є меншою. Частка дотацій вирівнювання у структурі офіційних трансфертів у продовж досліджуваного періоду перевищувала 50 % за винятком 2011 р. коли додаткові субвенції обласному бюджету Чернівецької області надано для ліквідації наслідків паводків. Така частка дотацій вирівнювання свідчить про те, що в області не формується необхідна кількість фінансових ресурсів для забезпечення її життєдіяльності і окрім того, органи місцевої влади втратили фінансову автономію, що також не впливає позитивно на процес формування фінансового потенціалу.
Таблиця 2.14
Структура міжбюджетних трансфертів, наданих місцевим бюджетам з
державного бюджету
Показник |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
Дотації |
58,53 |
45,86 |
66,13 |
64,12 |
61,50 |
Дотації вирівнювання |
49,21 |
44,30 |
62,77 |
63,73 |
58,61 |
Додаткові дотації |
9,31 |
1,56 |
3,36 |
0,39 |
2,89 |
Субвенції |
32,94 |
50,83 |
32,39 |
34,50 |
38,50 |
Офіційні трансферти з іншої частини бюджету |
8,53 |
3,31 |
1,48 |
1,38 |
- |
Разом |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Джерело: Сформовано на основі даних Головного фінансового управління Чернівецької ОДА
Структура міжбюджетних трансфертів нині не сприяє формуванню фінансового потенціалу території, оскільки спрямована на безповоротну підтримку населення. Йдеться про різноманітні субвенції, за допомогою яких фінансується виконання державних програм соціального захисту наслення та фінансування видатків з надання житлових субсидій і пільг населенню.
Окремо досліджуючи вплив субвенцій на складові фінансового потенціалу території (рис. 2.12), варто зазначити, що питома вага субвенцій у загальному обсязі міжбюджетних трансфертів на динаміку ВРП не впливає, натомість зменшення питомої ваги субвенцій у 2011–2012 рр. супроводжувалось зменшенням фінансових ресурсів населення.
Нині практика надання трансфертів не впливає позитивно на формування фінансового потенціалу не тільки території, але і держави загалом, оскільки нестворено мотиваційних механізмів для пошуку додаткових джерел фінансового забезпечення місцевих органів влади.
Р
Роки
%
%
Прикладом ефективного надання трансфертів може слугувати механізм надання трансфертів у Австралії. Поряд з бюджетними асигнуваннями федеральний уряд виділяє спеціальні гранти за відповідними програмами.
Система грантів передбачає контроль з боку національного уряду за їх використанням та сувору відповідальність субнаціонального уряду за неефективне використання наданого гранту. Тобто система міжбюджетних трансфертів зарубіжних країн відрізняється самим механізмом їхнього надання.
В арсеналі бюджетних інстурментів, які можуть впливати на процес формування та реалізації фінансового потенціалу території, – бюджетний дефіцит, або нестача обсягів доходів для виконання видаткової частини бюджету. Оскільки поняття бюджетного дефіциту притаманне лише державному бюджету, а місцеві бюджети, відповідно до чинного законодавства, не можна приймати з дефіцитом, нестачу коштів дохідної частини бюджету на виконання видаткової частини місцевих бюджетів, називатимемо бюджетним дефіцитом умовно.
Графіки наведені на рис.2.13, вказують на відсутність взаємозв’язку між складовими фінансового потенціалу та бюджетним дефіцитом. На фоні нестабільної динаміки бюджетного дефіциту складові фінансового потенціалу характеризуються стабільним зростанням.
Роки
млн. грн
млн. грн
млн. грн
Рис. 2.13. Динаміка бюджетного дефіциту та складових фінансового потенціалу території.
Окремо проаналізуємо, як бюджетний дефіцит впливає на динаміку темпу зростання реального ВРП області як показника, що характеризує ступінь реалізації фінансового потенціалу території (рис. 2.14).
Роки
Рис. 2.14. Динаміка реального ВРП області та дефіциту бюджету, млн. грн
Графіки з рис. 2.14 свідчать, що бюджетний дефіцит може як позитивно так і негативно впливати на реалізацію фінансового потенціалу території. Так у 2012 р. зафіксовано найнижчий темп росту реального ВРП, хоча зведений бюджет області було виконано з профіцитом. Найбільший темп зростання реального ВРП спостерігався у 2010 р., коли зведений бюджет також було виконано з профіцитом, а ось в 2011 р., незважаючи на один з найвищих темпів росту реального ВРП області, зведений бюджет області виконано з дефіцитом. Все це свідчить про те, що дефіцитне фінансування економіки виправдане лише тоді, коли кошти, мобілізовані у такий спосіб, спрямовуються у реальні сектори економіки області й тільки в сфери, які мають тенденцію до зростання.
Отож, підводячи підсумки проведеного аналізу, варто зазначити, що кожна зі складових фінансового потенціалу тісно пов’язана із обсягом валового регіонального продукту. Це власне, свідчить про те, що зміна обсягу однієї зі складових фінансового потеціалу відобразиться на зміні обсягу валового регіонального продукту.