Дослідження впливу податкових інструментів на фінансовий потенціал території та їх оцінка.
Податки є одним з інструментів державного регулювання, особливо в умовах економічної нестабільності. Відповідно, і в процесі формування фінансового потенціалу території податки та податкові інструменти відіграють важливу роль.
Отож, оцінюючи фінансовий потенціал території через призму податків, ми повинні визначити оптимальний рівень податкового навантаження, за якого економічна активність платників податків не зменшуватиметься, тому насамперед проаналізуємо темпи зростання реального ВРП Чернівецької області та податкове навантаження на економіку області (рис. 2.2).
Рис. 2.2 Темп зростання ВРП та податкового навантаження на економіку Чернівецької області
На графіках зображених на рис.2.2 спостерігається відсутність значного впливу податкового навантаження на динаміку реального ВРП, що свідчить про повне використання можливостей податкової системи держави як "вбудованого механізму гнучкості". Відповідно до логіки відображеного у разі збільшення податкового навантаження на економіку темп зростання реального ВРП повинен уповільнитись. В нашому випадку зміна податкового навантаження призвела до дзеркальної зміни темпів зростання ВРП Чернівецької області лише у 2012 та 2013 роках, в інші періоди такої залежності не простежується. Це можна пояснити зниженням ділової активності платників податків у 2012–2013 рр., через які платоспроможність платників податків різко знизилась, обсяги оборотних коштів зменшились. Відповідно, суб’єкти господарювання стали вразливіші до будь-яких змін у податковому законодавстві.
Більшою залежністю характеризується взаємозв’язок податкового навантаження з темпом зростання податкових надходжень до зведеного бюджету області (рис. 2.3).
Роки
%
%
Рис. 2.3. Податкове навантаження на економіку області та темп приросту податкових надходжень до зведеного бюджету області
Як видно з рис. 2.3, у нашій країні ще не створено оптимальних механізмів оподаткування. Так у 2010–2011 рр. зменилось податкове навантаження, однва знизився і темп зростання податкових надходжень до зведеного бюджету області. В 2012 р. збільшення податкового навантаження призвело до ще більшого сповільнення темпів зростання податкових надходжень. У 2013 р. обсяг податкових надходжень до зведеного бюджету області зріс на 10 %, що можна трактувати як наслідок зменшення податкового навантаження майже на 1 %. 2014 р. ознаменувався зворотним процесом. Так, попри збільшення податкового навантаження, темп зростання податкових надходжень до зведеного бюджету області зменшився на 6 %.
З огляду на зазначене вище наступним логічним кроком є визначення найвпливовіших для економіки області податків за допомогою аналізування структури податкових надходжень у ВРП та у доходах зведеного бюджету області (табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Структура податкових надходжень у ВРП та доходах зведеного бюджету Чернівецької області
Показники |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
Податок на прибуток підприємств, тис.грн. |
141122,2 |
189810,6 |
149648,9 |
137743,6 |
145259,3 |
% у доходах зведеного бюджету |
15,26 |
16,20 |
12,76 |
10,65 |
10,76 |
% у ВРП |
2,12 |
2,15 |
1,76 |
1,39 |
1,45 |
Податок на доходи фізичних осіб, тис.грн. |
327078,1 |
439786,2 |
443129 |
503036,5 |
571027,1 |
% у доходах зведеного бюджету |
35,38 |
37,53 |
37,78 |
38,91 |
42,30 |
% у ВРП |
4,90 |
4,98 |
5,22 |
5,09 |
5,68 |
Податок на додану вартість, тис.грн. |
207660,4 |
222056,9 |
236680,3 |
292372,6 |
272681,3 |
% у доходах зведеного бюджету |
22,46 |
18,95 |
20,18 |
22,61 |
20,20 |
% у ВРП |
3,11 |
2,51 |
2,79 |
2,96 |
2,71 |
Акцизний податок (Акцизний збір), тис.грн. |
11017,6 |
16801,5 |
19840 |
1176,4 |
212,8 |
% у доходах зведеного бюджету |
1,19 |
1,43 |
1,69 |
0,09 |
0,02 |
% у ВРП |
0,17 |
0,19 |
0,23 |
0,01 |
0,00 |
Плата за землю, тис.грн. |
35341,8 |
63749,4 |
99119,6 |
106039,2 |
114659,2 |
Продовження табл.2.9
% у доходах зведеного бюджету |
3,82 |
5,44 |
8,45 |
8,20 |
8,49 |
% у ВРП |
0,53 |
0,72 |
1,17 |
1,07 |
1,14 |
Збір за першу реєстрацію транспортних засобів, тис.грн. |
24796,4 |
27804,2 |
24670,3 |
46241,5 |
39087,2 |
% у доходах зведеного бюджету |
2,68 |
2,37 |
2,10 |
3,58 |
2,90 |
% у ВРП |
0,37 |
0,31 |
0,29 |
0,47 |
0,39 |
Місцеві податки і збори, тис.грн. |
18705,2 |
18926,7 |
26441,2 |
29831,8 |
1501,6 |
% у доходах зведеного бюджету |
2,02 |
1,62 |
2,25 |
2,31 |
0,11 |
% у ВРП |
0,28 |
0,21 |
0,31 |
0,30 |
0,01 |
Єдиний податок, тис.грн. |
29356,3 |
34677,4 |
33176,8 |
36036,1 |
36445,6 |
% у доходах зведеного бюджету |
3,18 |
2,96 |
2,83 |
2,79 |
2,70 |
% у ВРП |
0,44 |
0,39 |
0,39 |
0,36 |
0,36 |
Джерело: Сформовано на основі даних Головного фінансового управління Чернівецької ОДА
Як видно з даних табл. 2.9, найбільшою у доходах бюджету та ВРП області є питома вага таких податків: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість. Інші податки та збори, які справляються в межах області, суттєво невпливають на зміну валового регіонального продукту і не є основними джерелами формування дохідної частини бюджету (рис.2.3).
Тому надалі під час здійснення оцінки впливу податкових механізмів на формування фінансового потенціалу території візьмемо за основу вказані три податки.
Одним зі складових елементів фінансового потенціалу території є фінансові ресурси населення. На формування фінансових ресурсів населення найсильніший прямий вплив справляє прибутковий податок з громадян, а податок на прибуток підприємств та ПДВ впливають опосередковано, здебільшого через вплив на кінцевий результат діяльності підприємства.
Як видно з табл. 2.9, прибутковий податок з громадян становить найбільшу частку в ВРП області та доходах зведеного бюджету. Окрім того, у досліджуваний період простежується динаміка нарощування частки податку у ВРП та доходах бюджету. Середній приріст питомої ваги за аналізований період за цим видом обов’язкового платежу в частині доходів зведеного бюджету області досяг 6,92 %, у грошовому вираженні за досліджуваний період надходження зросли на 243 949 тис. грн., або 74,6 %, тоді як збільшення доходів населення за досліджуваний період становила 98,07 %, а заробітна плата населення області зросла на 65,6 % в 2014 р. порівняно з 2010 р. (табл. 2.9).
Рис. 2.4. Структура податків та зборів зведеного бюджету Чернівецької області в 2014 р.
Податок на прибуток і ПДВ є бюджетоутворювальними податками, а це, своєю чергою, свідчить про їх значний вплив на формування фінансового потенціалу території у реальному секторі економіки. Фінансовий потенціал території формується не тільки за рахунок збільшення доходів населення, але і за рахунок зростання обсягів податкових надходжень (у разі розширення масштабів виробництва).
Таблиця 2.10
Динаміка податкового навантаження на заробітну плату громадян
млн.грн.
Показники |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
Податок з доходів фізичних осіб |
327,07 |
439,79 |
443,13 |
503,03 |
571,03 |
Доходи населення |
9178 |
12214 |
12619 |
16114 |
18179 |
Заробітна плата |
3066 |
3936 |
3899 |
4794 |
5076 |
Частка податку в доходах населення, % |
3,56 |
3,60 |
3,51 |
3,12 |
3,14 |
Частка податку в заробітній платі, % |
10,67 |
11,17 |
11,37 |
10,49 |
11,25 |
На рис. 2.5 відображено залежність темпів зростання обсягів фінансових ресурсів підприємств від податкового навантаження.
Рис. 2.5 Залежність темпів зростання обсягів фінансових ресурсів підприємств області від податкового навантаження.
Графіки, наведені на рис. 2.5, відображають відсутність тісної залежності темпів зростання фінансових ресурсів підприємств від податкового навантаження.
Нинішня система оподаткування підприємств характеризується незначним необгрунтованим відривом об’єкта оподаткування податком на прибуток від дійсного фінансового результату діяльності підприємств та випадками штучної збитковості та малоприбутковості підприємства. Тобто, оскільки будь-яке підприємство в процесі своєї діяльності прагне отримати якомога більше прибутку, одним з варіантів досягнення бажаного є зменшення витрат підприємства. Доволі часто сутність зменшення витрат підприємства полягає у зменшенні сум податків, які воно повинно сплатити, а чинна система оподаткування дає змогу підприємствам істотно мінімізувати обсяги податків, які необхідно сплатити до бюджету. Саме це явище і характеризує відсутність тісної залежності податкового навантаження та темпів зростання фінансових ресурсів підприємств, хоча і рівень залежності на високому рівні R2=0,7498.
Проте, на нашу думку, однозначно негативно таку ситуацію оцінити не можна. Ефективне використання коштів, зекономлених на легальному уникненні оподаткування, сприятиме нарощуванню фінансового потенціалу території, проте лише за умови спрямування заощаджених коштів на розширення виробництва.
Проаналізуємо, як чинна система оподаткування прибутку підприємств впливає на формування фінансового потенціалу території та сприяє його використанню. Для цього необхідно скористатись такими показниками, як темп зростання реального ВРП та питома вага податку на прибуток у ВРП (рис.2.6).
Роки
%
%
%
Рис. 2.6. Вплив податку на прибуток та ПДВ на формування і реалізацію фінансового потенціалу території
З рис. 2.6 видно, що між питомою вагою податку на прибуток у ВРП та темпом зростання реального ВРП існує хоча і не тісний, але все ж зв'язок.
Результат аналізу засвідчив, що зі збільшенням питомої ваги податку на прибуток у ВРП темп росту реального ВРП зменшується. Винятком став 2011 р. коли корективи внесла фінансово-економічна криза. Такий взаємозв’язок свідчить, що збільшення частки податку на прибуток у ВРП зменшує потенційні можливості формування фінансових ресурсів у регіоні, тобто зменшує фінансовий потенціал території.
Неоднозначне ставлення склалось і до ПДВ, який також є одним з бюджетоутворювальних податків та істотно впливє на формування фінансового потенціалу території. Проте, як бачимо з рис. 2.6, питома вага ПДВ у ВРП менше взаємозв’язана з темпом зростання ВРП, аніж податок на прибуток.
Податки відіграють вкажливу роль в інвестиційній діяльності підприємств, що позначається відтак і на фінансовому потенціалі реципієнтів інвестицій та держави. Однією зі слабких ланок реальної економіки Чернівецької області та всієї економіки країни загалом є використання застарілих основних фондів, на оновлення яких потрібні значні фінансові ресурси, а їх сьогодні не вистачає вітчизняним підприємствам. Однак, разом з тим, без постійного та системного оновлення виробництва українська продукція втрачатиме конкурентні позиції, що, своєю чергою негативно відіб’ється на прибутковості підприємств. Саме тому в перехідний період, щоб стимулювати економічний розвиткок підприємств забезпечити достатній рівень фінансових ресурсів у межах окремих адміністративно-територіальних одиниць, необхідно використовувати податкові інструменти стимулювання інвестицій в основний капітал підприємств.
Проаналізуємо вплив оподаткування на обсяг інвестицій в основний капітал (рис. 2.7).
Рис. 2.7. Залежність темпів зростання інвестицій в основний капітал підприємств області від податкового навантаження
Як видно з графіків на рис. 2.7, обсяг інвестицій в основний капітал підприємств Чернівецької області на 72,21 % залежить від рівня податкового навантаження. Сьогодні у підприємств області немає стимулів до збільшення обсягів інвестицій у основний капітал або фінансування інновацій, прийнята система амортизації також не сприяє нарощуванню обсягів оновлення основних фондів підприємств. Тому держава, використовуючи податкові інструменти та важелі, може позитивно вплинути на процес інвестування.
Чималий потенціал щодо оновлення основних фондів мають іноземні інвестиції. Однак лише факту залучення іноземних інвестицій недостатньо для формування фінансового потенціалу території. Необхідно відстежувати напрями, в які інвестуються зарубіжні кошти, задля того щоб додаткові фінансові ресурси отримали ті підприємства і ті галузі економіки, в яких є потенційні можливості до покращення виробництва продукції або постійно відбувається інноваційне оновлення виробничого циклу. Надання інвестицій таким підприємствам та галузям народного господарства сприятиме стабільному зростанню реального ВРП області і допоможе вітчизняним підприємствам здобути додаткові конкурентні переваги на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Рис. 2.8. Залежність темпів зростання прямих інвестицій від податкового навантаження
На рис. 2.8 відображено взаємозв’язок податкового навантаження на економіку та динаміку обсягів іноземних інвестицій. Результати кореляційно-регресійного аналізу показли, що прямого звз’язку між досліджуваними величинами неіснує, наявність поліноміального зв’язку другого ступеня не дає змоги оцінити ступінь впливу загального податкового навантаження на динаміку іноземних інвестицій.