3.3. Розробка оптимізованої системи управління фінансовим потенціалом території.

Однією з обов’язкових умов покращення фінансового забезпечення території є оптимізація її ресурсної бази. Згідно з одним з підходів до формування фінансового потенціалу території, його розглядають як суму усіх фінансових ресурсів, які акумулюються в межах територіальної одиниці. Отже, фінансовий потенціал є категорією, що характеризує можливість нарощення фінансових ресурсів території.

Термін "оптимальність" характеризує якість прийнятих рішень (оптимальний розв’язок задачі, оптимальний план), стан системи або її поведінку (оптимальна траєкторія, оптимальний розподіл ресурсів). Це неабсолютні поняття: не можна вести мову про оптимальність без будь-яких умов і без точного визначення критерії в оптимальності. Рішення, найкраще за одних умов і відповідно до одних критеріїв, може виявитись далеко не найкращим за інших умов і за інших критеріїв оцінювання. Окрім того, варто зазначити, що в реальній економіці, оскільки вона має не детермінантний характер, оптимальне рішення не обов’язково є найкращим. Доводиться враховувати фактор стійкості рішень.

Оптимізація – це процес приведення системи в найкращий (оптимальний) стан.

Процес оптимізації означає забезпечення покращення одних показників за умови, що інші не погіршаться. Враховуючи це, поняття оптимальності повинно визначатись декількома критеріями.

Як свідчить аналіз складових фінансового потенціалу території, у межах території відзначається обмеженість і дефіцитність ресурсної бази, що, своєю чергою, ускладнює реалізацію багатьох пріоритетних напрямів, які в результаті впливають на фінансовий потенціал. Сучасний стан розвитку економіки в Україні характеризується перевищенням потреби в ресурсах над їх наявністю. У зв’язку з цим органам місцевого самоврядування доводиться постійно вирішувати проблеми ефективного розподілу наявних ресурсів між задоволенням суспільних потреб та забезпечення перспективних програм розвитку, які у майбутньому сприятимуть нарощуванню фінансового потенціалу території.

Що стосується фінансового потенціалу території, то його оптимізація полягає не тільки у визначенні величини фінансового потенціалу, який можна задіяти, але і у встановлені факторів впливу складових фінансового потенціалу і факторів, що можуть впливати на самі ж складові фінансового потенціалу, так звані важелі активізації. Концептуальна модель оптимізації складу фінансового потенціалу території охоплює декілька послідовних етапів та наведена на (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Етапи оптимізації фінансового потенціалу території

Перший етап. Діагностику фінансового стану території здійснюють за складовими елементів фінансового потенціалу, проте враховують, що здатність акумулювання коштів та додаткового залучення фінансових ресурсів залежить від "пропускної" здатності територіальної фінансової системи, а оцінювати фінансовий стан території доцільно через призму бюджетної та податкової складових.

Другий етап. У результаті оцінки фінансового стану території визначають фінансовий потенціал території, який вже використовується, або наявний фінансовий потенціал, а також визначають, так званий невикористаний фінансовий потенціал.

Рис. 3.4. Критерії здійснення оцінки фінансового потенціалу

Невикористаний фінансовий потенціал – це такий фінансовий потенціал, який існує і який піддається оцінці, але який в з певних обставин на цей час незадіяний і може бути залучений за умови використання певних інструментів та важелів активізації. Критерії та напрями оцінки наведено на рис. 3.4.

Третій етап. Виявлення та систематизація сукупності факторів, які можуть впливати на рівень фінансового потенціалу території, а також визначення фактичної структури фінансового потенціалу.

На цьому етапі рекомендується розділити процес визначення структури фінансового потенціалу території, як наявного, так і невикористаного, а також окремо здійснювати оцінку факторів впливу та важелів активізації. Причому фактори впливу та важелі активізації варто оцінювати в одному блоці, оскільки в деяких випадках фактор впливу може бути важелем активізації. Наприклад, розглянемо такий інструмент, як податкова пільга. Під час оцінювання наявного фінансового потенціалу, визначаючи наявний та якісний склад платників, податків можна виокремити певну кількість платників податків яким надаються податкові пільги. У такій ситуації податкова пільга є фактором (важелем) впливу.

Під час оцінювання невикористаного фінансового потенціалу, знову здійснюючи оцінку платників податків, можна виокремити таких платників податків, які працюють у перспективних галузях і мають прихований потенціал до зростання. Так, якщо надати податкову пільгу цим платникам податків, у них з’являться додаткові фінансові ресурси, які вони зможуть використати на розширення чи покращення власної діяльності, що безперечно, покращить кінцеві фінансові результати. В такій ситуації податкова пільга виступає важелем активізації.

А загалом фактори впливу (важелі активізації) на рівень фінансового потенціалу можна розділити на декілька груп:

Перша група – фактори та важелі, що характеризують вплив податкових та неподаткових ресурсів і відображають здатність до самостійного формування ресурсної бази.

Друга група факторів характеризує вплив інвестиційних ресурсів і відображає ступінь привабливості регіону для залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

Третя група факторів характеризує вплив кредитних ресурсів і відображає ефективність функціонування регіональної кредитної системи та рівень наявності вільних ресурсів у населення та підприємств.

Четвертий етап. Оптимізація складу (структури) фінансового потенціалу. Оптимізація складу фінансового потенціалу зводиться до мінімізації втрат ресурсів кожною складовою фінансового потенціалу території з використанням відповідного інструментарію під час дії випадкових факторів.

П’ятий етап. Виявлення проблемних місць. Суть цього етапу полягає в тому, щоб здійснити оцінку оптимальної структури наявного та невикористаного фінансових потенціалів у процесі дії на них різних факторів та важелів.

Шостий етап. Розроблення організаційних заходів, спрямованих на посилення фінансового потенціалу території.

Метою оптимізації фінансового потенціалу території виступає:

• необхідність чіткого розподілу ресурсів щодо джерел та рівнів управління;

• обґрунтування кількості ресурсів, необхідної для життєдіяльності території;

• вибір методів управління з огляду на сформований рівень ресурсозабезпеченості фінансового потенціалу.

Висвітлений вище процес оптимізації фінансового потенціалу, а також методологія визначення ефективності процесу оптимізації складу фінансового потенціалу території – складовий елемент загальної концепції системи управління фінансовим потенціалом території, розробленої для визначення якісної компоненти управління процесом оцінювання, формування та використання фінансового потенціалу території.

Найбільша складність процесу управління фінансовим потенціалом території полягає у потребі дослідження всіх компонентів потенціалу у взаємозв’язку та динаміці, щоб якомога точніше спрогнозувати ефект від процесу управління.

Для того щоб отримати кількісну характеристику факторів впливу або важелів активізації на рівень фінансового потенціалу досліджено багатофакторну модель:

Y=b₀+b₁X₁+b₂X₂+b₃X₃, (3.1.)

де Y – індекс фінансового потенціалу території;

X₁ – індекс активності та масштабів економічної діяльності підприємств території;

X₂ – індекс активності населення території;

X₃ – індекс податкової бази території;

b₀, b₁, b₂, b₃ – параметри моделі.

Для отримання матриці спостереження незалежних змінних використано схему трьох блоків показників, що характеризують активність та вплив складових фінансового потенціалу на його рівень. І блок – показники, що відображають активність діяльності підприємств території, регіону; ІІ блок – показники, що відображають рівень активності населення території; ІІІ блок – показники, які характеризують розмір податкової бази території (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Групування основних показників для визначення впливу складових фінансового потенціалу території на його рівень

І блок	ІІ блок	ІІІ блок
Продукція промисловості	Обсяг грошових доходів громадян у розрахунку на душу населення	Кількість зайнятого населення
Продукція сільського господарства		Валова додана вартість
Інвестиції в основний капітал	Індекс споживчих цін	Виробництво підакцизних товарів
Роздрібний товарооборот		Кількість транспортних засобів, що знаходяться у власності громадян
Платні послуги	Середньомісячна заробітна плата	Грошові доходи громадян
Обсяг експорту		Фінансовий результат діяльності підприємств
Пасажирські перевезення	Загальна кількість зайнятого населення
Вантажні перевезення

Детально не розглядатимемо лише бюджетні фактори впливу так як вважаємо, що дія того чи іншого фактора впливу, який належить до бюджетної складової, може вплинути на вже зазначені показники.

Для кожного з блоків визначено індивідуальні індекси за всіма показниками, а також для кожного з блоків розраховано узагальнений індекс, що є середнім арифметичним складових індексів.

Отже, маємо значення незалежних змінних Х₁, Х₂, Х₃, а саме індивідуальних індексів, що відображають активність та масштаби економічної діяльності підприємств території (ІЕД); рівень активності населення (ІАН), індекс податкової бази (ІПБ) (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Індивідуальні індекси, розраховані за показниками І–ІІІ блоків

Показник	2010	2011	2012	2013	2014	Середнє значення індексу
1	2	3	4	5	6	7
Продукція промисловості	1,213	1,040	0,746	1,119	0,888	1,0012
Продукція сільського господарства	1,054	1,009	1,032	1,031	0,880	1,0012
Інвестиції в основний капітал	1,321	1,255	0,624	0,672	1,049	0,9842
1	2	3	4	5	6	7
Роздрібний товарооборот	1,404	1,155	0,856	1,036	1,065	1,1032
Платні послуги	1,164	1,061	0,881	0,946	1,110	1,0324
Обсяг експорту	1,411	1,055	0,744	0,879	1,314	1,0806
Пасажирські перевезення	1,087	1,092	0,993	1,040	1,169	1,0762
Вантажні перевезення	0,904	1,106	0,965	0,834	1,036	0,969
ІЕД	1,19475	1,096625	0,855125	0,944625	1,063875	1,031
ІІ блок
Обсяг грошових доходів громадян у розрахунку на душу населення	1,141	1,023	0,908	1,250	1,092	1,0828
Індекс споживчих цін	1,173	1,190	1,101	1,082	0,946	1,0984
Загальна кількість зайнятого населення	1,035	1,013	0,987	1,016	1,008	1,0118
Середньомісячна заробітна плата	1,080	1,035	0,988	1,097	1,089	1,0578
ІАН	1,10725	1,06525	0,996	1,11125	1,03375	1,063
ІІІ блок
Кількість зайнятих у господарстві	1,035	1,013	0,987	1,016	1,008	1,0118
Валова додана вартість	1,093	1,050	0,903	1,011	0,946	1,0006
Виробництво підакцизних товарів	1,678	1,524	1,180	0,059	0,181	0,9244
Фінансовий результат діяльності підприємств	2,517	0,174	-	-	0,023	0,9047
Кількість транспортних засобів, що знаходяться у власності громадян	1,014	1,029	1,056	1,040	1,103	1,0484
Грошові доходи громадян	1,309	1,331	1,033	1,277	1,128	1,2156
ІПБ	1,441	1,0201667	1,0318	0,8806	0,7315	1,021

Тепер можемо визначити індекс фінансового потенціалу території (ІФПТ), який розраховують як середнє арифметичне індексів складових фінансового потенціалу ІФПТ = 1,038.

На основі визначення індексів за кожним показником та в результаті встановлення середнього значення цих індексів обчислено індекс фінансового потенціалу території.

Визначення індексу фінансового потенціалу подано в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Показники, що характеризують індекс фінансового потенціалу території

	2010	2011	2012	2013	2014	Середнє значення показника	Рекомендований ваговий коефіцієнт
Інвестиції в основний капітал	1,3210	1,2550	0,6240	0,6720	1,0490	0,9842	0,2
Кількість економічно активного населення області	1,0260	1,0110	0,9980	1,0080	1,0040	1,0094	0,25
Кількість інноваційно-активних підприємств промисловості	1,0870	0,9520	1,0170	0,9340	1,0090	0,9998	0,02
Кількість суб’єктів господ.	1,0810	1,0550	1,0350	1,0470	1,0290	1,0494	0,25
Обсяг виконаних будівельних робіт	1,0850	1,0840	0,6000	0,5960	0,9820	0,8694	0,05
Обсяг витрат та заощаджень населення	1,3090	1,3310	1,0330	1,2610	1,1430	1,2154	0,05
Обсяг грошових доходів громадян у розрахунку на душу населення	1,1410	1,0230	0,9080	1,2500	1,0920	1,0828	0,2
Обсяг депозитних ресурсів	1,2310	1,3970	0,9890	1,1950	1,1110	1,1846	0,1
Обсяг експорту	1,4110	1,0550	0,7440	0,8790	1,3140	1,0806	0,08
Обсяг капітальних інвестицій	1,6130	1,7150	0,6780	0,7270	1,1250	1,1716	0,25
Обсяг кредитних ресурсів	1,0630	1,0970	1,4260	0,8770	0,9550	1,0836	0,08
Обсяг міжбюджетних трансфертів	1,3210	1,7190	0,8190	1,2490	1,1370	1,2490	0,1
Продукція промисловості	1,2130	1,0400	0,7460	1,1190	0,8880	1,0012	0,2
Продукція сільського господарства	1,0540	1,0090	1,0320	1,0310	0,8880	1,0028	0,2
Роздрібний товарооборот	1,4040	1,1550	0,8560	1,0360	1,0650	1,1032	0,15
Середньомісячна заробітна плата	1,0800	1,0350	0,9880	1,0970	1,0890	1,0578	0,2
Індекс фінансового потенціалу території	1,2150	1,1833	0,9058	0,9986	1,0550	1,0716	-

Основою вибору критеріїв формування індексу фінансового потенціалу території була тіснота зв’язку встановленого індексу з індексом валового регіонального продукту. Ми припустили, що взаємозв’язок між індексом ВРП та індексом фінансового потенціалу території повинен бути сильним (R² = 0,65-0,89).

Значення коефіцієнта детермінації індексу ВРП та новоутвореного індексу фінансового потенціалу території становило R² = 0,871, що свідчить про об’єктивність та правильність показників, підібраних для визначення індексу фінансового потенціалу території.

Окрім того, проведемо регресійний аналіз взаємозв’язку індексу фінансового потенціалу (який визначається середнім значенням ряду показників) та індивідуальними індексами, які використано в першій методиці формування індексу фінансового потенціалу території.

Значення коефіцієнта множинної кореляції R = 0,9671 показує, що між трьома змінними та індексом фінансового потенціалу території існує досить тісний зв'язок.

Значення коефіцієнта детермінації R² = 0,935 свідчить про те, що варіація на 93,5 % визначається групами факторів, уведеними в регресійну модель. Це показує, що вибрані фактори (показники), покладені в основу формування індивідуальних індексів, впливають на залежну змінну, і мінливість досліджуваних змінних пояснюється багатофакторною регресійною моделлю.

Таблиця 3.7

Значення сукупних індексів фінансового потенціалу та індексу валового регіонального продукту

Показник	ІВРП	ІФПТ1	ІФПТ2	ІФПТ3
2010 рік	1,083	1,248	1,088	1,215
2011 рік	1,054	1,061	1,040	1,183
2012 рік	0,886	0,961	0,887	0,906
2013 рік	0,994	0,979	0,995	0,999
2014 рік	1,033	0,943	1,021	1,055
Середнє значення показників	1,010	1,038	1,006	1,072

ІВРП – індекс валового регіонального продукту;

ІФПТ1 – індекс фінансового потенціалу території, розрахований як середнє арифметичне складових елементів фінансового потенціалу;

ІФПТ2 – індекс фінансового потенціалу території знайдений за формулою багатофакторної регресійної моделі складових елементів фінансового потенціалу території;

ІФПТ3 – індекс фінансового потенціалу території, розрахований як середнє арифметичне значення показників фінансового потенціалу території.

Визначивши індекси фінансового потенціалу території, розрахуємо прогнозні значення цих показників на три періоди вперед за допомогою середнього темпу приросту. Як видно з табл. 3.8, прогнозні значення досліджуваних показників мають низхідну тенденцію. А отже, без побудови ефективної системи управління процесом формування та використання фінансового потенціалу сподіватись на покращення значення його показників та соціально-економічного становища в області не доводиться.

Таблиця 3.8

Значення сукупних індексів фінансового потенціалу та індексу валового регіонального продукту

Показник	ІВРП	ІФПТ1	ІФПТ2	ІФПТ3
2010 рік	1,083	1,248	1,088	1,215
2011 рік	1,054	1,061	1,040	1,183
2012 рік	0,886	0,961	0,887	0,906
2013 рік	0,994	0,979	0,995	0,999
2014 рік	1,033	0,943	1,021	1,055
2015 прогнозний рік	1,027	0,881	1,009	1,028
2016 прогнозний рік	1,020	0,823	0,999	1,002
2017 прогнозний рік	1,014	0,769	0,988	0,977

Для того щоб визначити ступінь ефективності використання фінансового потенціалу території, доцільно є розрахувати коефіцієнт використання фінансового потенціалу або так званий коефіцієнт ефективності використання фінансових можливостей території. Коефіцієнт використання фінансового потенціалу знайдемо за формулою:

К_фпт = ІВРП/ІФПТ, (3.3.)

Значення, якого набуватиме коефіцієнт фінансового потенціалу, характеризувати ступінь використання фінансового потенціалу території.

К_фпт = 1 – у межах території її фінансовий потенціал використовується в повному обсязі;

К_фпт ≤ 1 – використовується фінансовий потенціал частково. Різниця 1 та К_фпт характеризуватиме частку невикористання наявного потенціалу території.

К_фпт ≥ 1 – якщо коефіцієнт перевищує одиницю, це свідчить про повне використання наявного фінансового потенціалу. Різниця 1 та К_фпт, відображатиме частку прихованого фінансового потенціалу який частково використовується у межах цієї території.

Як випливає з табл.. 3.9, за весь досліджуваний період у межах Чернівецької області не використано навіть той фінансовий потенціал, який вона мала, що свідчить про низьку ефективність управлінських рішень, які приймають органи місцевої влади в напрямі соціально-економічного розвитку.

Таблиця 3.9

Розрахунок коефіцієнта фінансового потенціалу

Показник	Кфпт1	Кфпт2	Кфпт3
2010 рік	0,8678	0,9954	0,8914
2011 рік	0,9934	1,0135	0,8910
2012 рік	0,9220	0,9989	0,9779
2013 рік	1,0153	0,9990	0,9950
2014 рік	1,0954	1,0118	0,9791
2015 прогнозний рік	1,1657	1,0178	0,9990
2016 прогнозний рік	1,2394	1,0210	1,0180
2017 прогнозний рік	1,3186	1,0263	1,0379

Розглядаючи динаміку цього показника відповідно до різних методик визначення індексу фінансового потенціалу, можна зробити певні висновки. К_фпт1 у досліджуваний період характеризується динамікою, що плавно зростає і, починаючи з 2013 р. значення цього коефіцієнта свідчить про процес залучення прихованої (невикористаної) частки фінансового потенціалу. Враховуючи загальні тенденції соціально-економічного розвитку області, варто відзначити що це коефіцієнт не відображає об’єктивно процесу формування та використання фінансового потенціалу.

Для розрахунку К_фпт2, використано багатофакторну регресійну модель розрахунку індексу фінансового потенціалу території. Зауважимо, що невикористану частину фінансового потенціалу території використовували лише у двох періодах, – у 2011 та 2014 роках. У всіх інших періодах спостерігається незначне невикористання наявного фінансового потенціалу території.

Щодо останнього коефіцієнта використання фінансового потенціалу, то, як показує його розрахункове значення упродовж всього досліджуваного періоду в області не використовувались її потенційні фінансові можливості.

Рис. 3.5. Динаміка коефіцієнтів використання фінансового потенціалу

На основі рис. 3.5 спробуємо спрогнозувати міру, ступінь використання фінансового потенціалу території в майбутніх періодах, виконавши трендовий аналіз.

Як видно з рис. 3.5, прогнозні значення за будь-яким з коефіцієнтів демонструють висхідну динаміку. Це свідчить про те, що в майбутньому в межах області активно використовуватиметься прихована (невикористана) складова фінансового потенціалу. Однак варто зауважити, що розраховані прогнозні значення коефіцієнта використання фінансового потенціалу на основі трендового аналізу об’єктивні лише для першого та третього показників, оскільки коефіцієнт детермінації у них становить R² = 0,7414 в першого коефіцієнта та R² = 0,7423 у третього. Щодо прогнозних значень другого показника, то існує висока ймовірність хибного визначення прогнозних значень за цією методикою, оскільки коефіцієнт детермінації для цього показника становить R² = 0,1215, що свідчить про низький рівень зв’язку прогнозованих значень з реальними.

Трендовий аналіз не дає змоги достовірно відобразити прогнозні значення коефіцієнтів використання фінансового потенціалу, а отже, складно визначити, яка методика розрахунку індексу фінансового потенціалу є найбільш достовірною, тому додатково знайдемо прогнозні значення коефіцієнтів за допомогою середнього темпу приросту. Як випливає з наведених результатів, ефективність використання фінансового потенціалу території з кожним роком зростає.

На підставі виконаного вище розрахунку індексу фінансового потенціалу за різними методиками, зазначимо, що найоб’єктивніше у відображає реальний стан фінансового потенціалу території методика розрахунку за допомогою багатофакторної регресійної моделі (ІФПТ2).

Розрахунки свідчать, що за умови запровадження запропонованих заходів у 2014 р. істотно покращиться формування фінансового потенціалу держави практично за всіма оціночними показниками, у 2012 р. фінансовий потенціал зростатиме завдяки активізації ділової активності. Так, вітчизняні вчені вважають, що оптимальний період дії, наприклад, податкових преференцій, не повинен бути меншим за п’ять років [72, 75], оскільки саме за цей період можна досягти очікуванЮго позитивного ефекту. Отже, у найближчий постпрогнозний рік можливо наростити фінансовий потенціал території за умови Тідповідної зміни напрямів впливу бюджетно-податкових інструментів на формування фінансового потенціалу території.