3.2. Методи і форми підвищення фінансового потенціалу території.

Бюджетно-податкові інструменти як основні інструменти впливу на фінансові ресурси території, в результаті дії на різних рівнях можуть впливати на рівень фінансового потенціалу території.

Оскільки податкові платежі є основним джерелом доходів бюджету, їх розподіл за рівнями бюджетної системи більшою мірою визначає і фінансовий потенціал території. Окрім того, податкові інструменти прямо чи опосередковано впливають на фінансові ресурси населення та фінансові ресурси підприємств, які є складовими елементами фінансового потенціалу території. В цьому аспекті існує достатньо проблем, які, власне, і обмежують можливість нарощування фінансового потенціалу території.

Бюджетні інструменти створюють фундамент для формування фінансового потенціалу території, а податкові інструменти впливають на реалізацію можливостей, закладених бюджетом. Тому від якості застосування податкових інструментів залежатиме не тільки формування дохідної частини бюджетну в певний період, але і динаміка ділової активності суб’єктів у декілька наступних періодів, що так чи інакше позначиться на результативності формування дохідної частини бюджету.

Найдієвіший серед усіх податкових інструментів – є зміна податкового навантаження та застосування податкових пільг. Дію першого можна відчути в довгостроковій перспективі, а застосування другого інструменту може відразу дати очікуваний ефект, проте породити загрози у довгостроковій перспективі.

Приймаючи рішення про застосування певного інструменту, в умовах фінансової нестабільності, необхідно враховувати не тільки максимально можливий позитивний ефект, але і можливі ризики, пов’язані з його використанням.

Так, якщо фінансовий потенціал регулюють за допомогою зміни податкового навантаження, збільшення останнього може призвести до посилення інфляційних процесів у економіці. Причиною цих інфляційних процесів буде різка зміна економічних умов діяльності підприємств, що неодмінно впливають на витрати виробництва товарів, внаслідок чого зростатимуть ціни на продукцію. Це призведе до зсуву кривої сукупної пропозиції та слугуватиме основою для одночасного спаду рівня виробництва і зростання цін або стагфляції. Отже, застосовуючи податкові інструменти, необхідно уникати різких змін податкового навантаження, оскільки фінансовий потенціал є своєрідною мірою спроможності територіальної економічної системи без порушення економічних пропорцій, без зниження рівня попиту, споживання та інвестування забезпечити нарощування фінансового потенціалу і, як наслідок, покращить соціально-економічне становище території.

Як зазначено вище, важливим чинником формування фінансового потенціалу території є рівень розвитку реального сектору економіки. Тому, податкові пільги повинні бути спрямовані передусім на стимулювання ділової активності підприємств та галузей реальної економіки. Принциповим є також те, що податкова пільга не повинна збільшувати прибутку підприємств, а лише стимулювати його власника ефективно провадити діяльність та ефективно вкладати отриманий прибуток у розвиток підприємства, в покращення його конкурентного становища на ринку, інакше кажучи, стимулювати розширення підприємства. У підсумку це приведе до зростання податкових надходжень до бюджету, а значить, збільшиться фінансовий потенціал території.

Досліджуючи зарубіжний досвід застосування податкових інструментів формування фінансового потенціалу території, ми виявили, що у зарубіжній практиці активно використовуються податкові пільги інвестиційного характеру. Зокрема, йдеться про інвестиційний податковий кредит, інвестиційну податкову знижку. Проте ситуація, яка склалась в Україні, засвідчує, що використання цих інструментів податкового регулювання без зміни самої концепції надання податкових пільг призведе лише до негативних наслідків.

Збільшення податкових надходжень до бюджету можливе з двох причин. По-перше, у разі підвищення ставок оподаткування на доходи і споживання. Доволі непопулярний крок, як правило, короткотермінового характеру, а в умовах фінансової нестабільності в довгостроковій перспективі реалізація цих заходів призведе до зниження ділової активності підприємств, сприятиме розвитку тіньового сектору економіки і, як наслідок, спричинить зниження фінансового потенціалу території. По-друге, збільшити податкові надходження можна розширивши податкову базу території.

Розширити податкову базу території можна стимулюючи ділову активність підприємств регіону, або створенням нових підприємств на його теренах. Своєю чергою стимулювання ділової активності забезпечує цілий комплекс позитивних змін – збільшення кількості зайнятих, завдяки чому зменшується соціальна напруга та підвищується рівень попиту в регіоні, що загалом позитивно впливатиме на рівень фінансового потенціалу території.

Передумовами для розширення ділової активності в регіоні є активізація інвестиційних процесів. Проте в сучасних умовах, розраховувати на надходження тільки іноземних інвестицій не можна.

Рис. 3.1. Взаємозв’язок сплаченого податку на прибуток та інвестицій в основний капітал.

Передусім необхідно активізувати внутрішнє інвестування, створивши умови, які спонукатимуть суб’єктів господарювання вкладати тимчасово вільні або накопичені фінансові ресурси в розвиток власного виробництва або виробництва інших підприємств області.

Проаналізуємо залежності обсягу інвестицій в основний капітал (за рахунок власних коштів) від обсягів оподаткування підприємств податком на прибуток.

З рис. 3.1 видно, що обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок власних коштів підприємства на 73,39 % визначається рівнем оподаткування прибутку підприємств. Функція, що характеризує описану залежність, немонотонна, тому потребує глибшого дослідження факторів, які її визначають (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Динаміка оподаткування прибутку інвестиційної активності підприємств області

Показники	2010	2011	2012	2013	2014
Податок на прибуток підприємств, млн грн.	141,12	189,81	149,65	137,74	145,26
Інвестиції в основний капітал за рахунок власних коштів, млн грн.	1065,8	982,5	840,4	627,9	860,7
Фінансовий результат підприємств, які отримали прибуток, млн грн.	284,2	141,6	322,0	416,0	655,87
Частка інвестицій у загальній сумі прибутку, %	375,02	693,86	260,99	150,94	131,23
Частка податку на прибуток у фінансовому результаті підприємств, які отримали прибуток, %	49,66	134,04	46,48	33,11	22,15

З розрахунків видно, що частка інвестицій в основний капітал у прибутку підприємств, має нестабільний характер і, починаючи з 2011 р. цьому показнику властива спадна динаміка. Щодо самих значень показників, варто зауважити, що цей показник тільки умовно відображає прибуток підприємств, оскільки за основу для розрахунку взято фінансовий результат діяльності до оподаткування підприємств, які отримали прибуток. Водночас, чистий прибуток за досліджуваний період вони одержували лише в 2014, 2011 та 2010 роках. Низхідна динаміка свідчить про те, що у підприємств немає стимулів до вкладення коштів у основний капітал, а самі значення, що перевищують 100 % тільки підтверджують, що велика кількість інвестицій потрапляє у підприємства тіньового сектору або підприємства, які працюють збитково.

Тому, щоб активізувати інвестиційну активність підприємств території, пропонується запровадити прирістну інвестиційну знижку для підприємств, які здійснюють інвестиції в основний капітал протягом трьох років підряд. В європейських країнах така практика інвестиційної податкової знижки застосовується як важіль стимулювання інвестиційних процесів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Напрями застосування у країнах ЄС інвестиційної податкової знижки

Країна	Напрям застосування
Іспанія	Інвестиції капітального характеру
Португалія	Інвестиції у створення нових робочих місць на відповідних територіях
Бельгія	Інвестиції у капітальні активи, у малі та середні підприємства, витрати на НДДКР
Данія	Витрати на НДДКР
Італія	Інвестиції у капітальні активи на відповідних територіях
Нідерланди	Інвестиції у капітальні активи, у підготовку кадрів
Великобританія	Витрати на НДДКР

З табл. 3.3. видно, що серед сфер використання інвестиційної податкової знижки переважає стимулювання витрат на капітальні інвестиції, науково-дослідні роботи та енергозбереження, а також стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу. Практично всі вказані напрями стимулювання забезпечують позитивний вплив на процес формування фінансового потенціалу території та його рівень, тому застосування інвестиційної податкової знижки – дієвий інструмент, що сприятиме нарощенню фінансового потенціалу території.

Експерти різних країн, де була застосована практика введення податкових пільг, позитивно оцінюють ефект від їхнього впровадження. Отже, зарубіжний досвід свідчить на користь застосування інвестиційної податкової знижки щодо витрат підприємства на капітальні вкладення.

Р езультати аналізу впливу бюджетних інструментів на формування фінансового потенціалу території, виконаного у другому розділі, дали змогу виявити вузькі місця у застосуванні бюджетних інструментів, які гальмують формування і нарощування фінансового потенціалу держави (рис. 3.2).

Рис.3.2. Бюджетні важелі впливу на формування фінансового потенціалу території

Як видно з рис. 3.2, основною проблемою у сфері застосування бюджетних важелів активізації фінансового потенціалу території є зменшення капітальних видатків бюджету. Це призводить до того, що сьогодні фінансування капітальних видатків істотно не впливає на формування фінансового потенціалу території. Вчені-економісти, досліджуючи ефекти бюджетних видатків, виявили взаємозв’язок бюджетних інвестицій зі зростанням окремих напрямів економічної діяльності.

Іншим важелем, що негативно впливає на формування фінансового потенціалу території, є міжбюджетні трансферти. З одного боку, Чернівецька область без трансфертів обійтись не може оскільки не володіє значним економічним потенціалом, і їх раціональне використання дає змогу підвищувати рівень добробуту громадян. З іншого боку, нераціональне використання трансфертів призводить до втрати бюджетних коштів, які можна б було спрямувати в інноваційну сферу щоб створити нову додану вартість, або за допомогою цих коштів профінансувати капітальні вкладення на оновлення активів підприємств, що також сприяло б покращенню економічної ситуації в області. Тому в такому випадку оптимальним вирішенням цієї дилеми є розвиток фінансового потенціалу кожної адміністративно-територіальної одиниці, що в кінцевому результаті приведе до нарощування фінансового потенціалу держави. Фінансовий потенціал території можна розширити якраз за допомогою активізації інвестиційних процесів у кожному регіоні, а також стимулюванням розвитку малого та середнього бізнесу.

Згадані вище інструменти бюджетно-податкового впливу на формування фінансового потенціалу території є тільки незначною частиною усіх відомих важелів. Перелік бюджетно-податкових інструментів доволі великий, більшість із них використовують в Україні. Проаналізуємо, як можуть вплинути бюджетно-податкові інструменти на формування фінансового потенціалу держави (додаток А).

Досліджуючи вплив бюджетно-податкових інструментів на формування фінансового потенціалу території, доцільно відокремлювати короткостроковий і довгостроковий періоди, оскільки ефекти впливу можуть бути різними. Ефекти впливу бюджетно-податкових інструментів на формування фінансового потенціалу території, які описано в роботі, відображені за так званих "ідеальних" умов – коли фінансові ресурси використовуються лише ефективно або втрати від неефективного використання незначні.