22. Розчини з однаковим осмотичним тиском називають ізотонічними. Якщо осмотичний тиск одного розчину більший, ніж іншого, то перший розчин є гіпертонічним, а коли навпаки - то гіпотонічним.

Ізотонічними є розчини, осмотичний тиск яких дорівнює осмотичному тиску плазми крові. Це розчини з масовою часткою натрій хлориду 0,85-0,9 % або глюкози - 4,5-5,0 %.

Гіпертонічні розчини глюкози (з масовою часткою20 %, 40 %), гіпертонічний розчин натрій хлориду (5-10 %)

Явище руйнування оболонки еритроцитів при введенні у плазму крові гіпотонічних розчинів, що супроводжується виходом гемоглобіну в плазму, називають гемолізом (набрякає, збільшується в об’ємі і руйнується)

Явище зморщування еритроцитів при введенні у плазму крові гіпертонічних розчинів називають плазмолізом.

Мембрана, що оточує нормальну клітину крові, проникна лише для молекул води, кисню, деяких розчинених у крові поживних речовин і продуктів; для великих білкових молекул, що знаходяться в розчиненому стані всередині клітини, вона непроникна. Тому білки, такі важливі для біологічних процесів, залишаються всередині клітини.

Прикладом осмотичного приладу є нирки ссавців.

23. Електроліти – це речовини, водні розчини яких проводять електричний струм, що пов’язано з їх здатністю розпадатися на іони при розчинення і воді.

Закон розведення Оствальда показує, що зі зростанням концентрації С електроліту, ступінь дисоціації α зменшується.

24. 1. Електроліти під час розчинення у воді розпадаються (дисоціюють) на іони – позитивні і негативні.

NaCl Na + Cl

H2SO4 H + HSO4

HSO4 H + SO4

H2SO4 2H +SO4

Ba(OH)2 Ba + 2OH

2. Під дією електричного струму іони набувають напрямленого руху: позитивно заряджені іони переміщуються до катода, негативно заряджені – до анода.. Тому перші називаються катіонами, а другі – аніонами.

3. Дисоціація – оборотний процес: паралельно з розщепленням молекул на іони (дисоціація) відбувається процес сполучення іонів (асоціація).