Органи чуттів.

Шкіра містить чутливі рецептори різних типів, і поділяються відповідно до характеру подразнень, які вони сприймають (вібрація, температура, біль). Больові рецептори є повсюди у шкірі та сприймають різноманітні подразнення (високу температуру, кислоти, надмірну механічну вібрацію тощо). Решта рецепторів шкіри є термочутливими, які сприймають незначні зміни температур.

Язик є органом, яки поряд з іншими своїми функціями сприймає смак. Всього людина сприймає п’ять смаків: кисле ,солодке, гірке, солоне, пекуче. Язик має ділянки, чутливі до певних смаків, кінчик язика найчутливіший до солодкого, бічні його поверхні — до кислого і солоного, основа — до гіркого. Смакові цибулини розміщені навколо сосочків язика.

Відчуття запаху набагато складніше за відчуття смаку. Ділянка носа, яка чутлива до запаху сприймає хімічні речовини, які вдихаються, вступають в контакт із слизовою оболонкою та надходять до нюхових клітин. Відчуття запаху передається нюховими нервами (нервус ольфакторіус) крізь дірчасту пластинку решітчастої кістки до головного мозку.

Органи зорового відчуття є рогівка яка є найбільш зовнішньою структурою ока та забезпечує світлову рефракцію в оці (заломлення світлових променів). На її периферії починається склера, яка підтримує форму ока. Простір позаду рогівки зветься передньою порожниною ока, а позаду від останньої розміщений кришталик. Разом з рогівкою та склистим тілом він є основним світлозаломлювальним середовищем ока, забезпечує фокусування на об’єктах. За кришталиком знаходиться задня порожнина ока, заповнена желеподібним склистим тілом. Світло проходить крізь нього до задньої поверхні ока, вистеленої сітківкою. Сітківка – це світлосприймальна оболонка ока, яка перетворює світлову енергію в нервові імпульси. Вона займає простір очного дна та має складну будову, так як складається з десяти шарів, дев’ять з яких (крім пігментного шару) утворені нейронами. Фоторецепторні клітини сітківки бувають двох типів – палички (близько 130 млн.) та колбочки (6-7 млн.). Паличкові клітини є апаратом чорно-білого зору в сутінках, а колбочкові клітини – апаратом кольорового денного зору. Кольоросприйняття забезпечується присутністю у сітківці ока колбочок трьох типів, чутливих до червоного, зеленого та синьо-фіолетового частин спектра сонячного світла

Вухо є органом слуху та рівноваги, складається з трьох головних частин – зовнішнього вуха, середнього вуха та внутрішнього вуха. Зовнішнє вухо складається з вушної раковини, зовнішнього слухового ходу та барабанної перетинки. Середнє вухо складається з барабанної порожнини, слухових кісточок (молоточок, наковальня, стремінце) та слухової (Євстахіє- вої) труби. Внутрішнє вухо розташоване в піраміді скроневої кістки і тому зветься лабіринтом кортіїворган, який утворенийдекількомашарами епітеліальнихклітин, серед яких знаходяться чутливі слухові клітини з волосками. Саме ці волосковіклітини і є рецепторамизвуковихколивань, звідки берутьсвій початок волокна VIII пари черепно-мозкових нервів