Кількість астероїдів аааа

Станом на 12 листопада 2015, за даними Центра малих планет Міжнародного Астрономічного Союзу (IAU) було виявлено 13368 астероїдів, що зближуються з Землею, 876 з них мають діаметр приблизно 1 кілометр або більше, а 1640 були класифіковані як потенційно небезпечні астероїди . . На рис 1.3 показано зеленим безпечні астероїди, а червоним-потенційно небезпечні астероїди . [7], а в таблиці 1.2 частота і результати зіткнень малих тіл із Землею.

Рис.1.3.Розташування астероїдів у Сонячній системі

Таблиця 1.2

Частота і результати зіткнень малих тіл із Землею

Об'єкт	Розмір D	Частота (1 раз у років)	Розмір кратера(км)	Результат зіткнення із Землею
Пилинка	˂ 0,1см			Згоряє
Метеороїд	0,1см ˂D ˂0.5м			Згоряє
	0,5м ˂ D ˂20-30м			Долітає до Землі з малою швидкістю
	>30м	250	Ні Так	Типа Тунгусського тіла Кратер типа Аризонського- локальна катастрофа
астероїд	>100м	5 тис	>2	Регіональна катастрофа
	>1км	1млн	>20	Глобальна катастрофа
	10км	100млн	200	Кінець цивілізації

В середині 1970-х років фізичні дослідження астероїдів розпочались у США та Європі. В 1977р. було розпочато дослідження астероїдів кафедрою астрономії Харківського державного університету разом Інститутом астрофізики АН Таджикської ССР, які продовжуються до наших часів д.ф.-м.н. Д.Ф.Лупішко, д.ф.-м.н.І.М.Бєльською та д.ф.-м.н. Н,Н, Киселевим. А крива блиску 433Ерос, яку отримав Ю.М.Круглий, була використана для калібровки результатів вимірювань з борту місії NEAR-SHOEMAKER до Еросу. В наш час вчені кафедри астрономії ХДУ працюють в рамках Європейської програми EUNEASO. Див.[7].

Співробітники університету штату Арізона (США) розробили програму розрахунку наслідків зіткнень Землі з кометами і астероїдами, яка називається Earth Impact Effects Program. Програмою може скористатися будь-хто, зайшовши на сайт http:/www.lpl.arizona.edu/impacteffects/.

У серпні 1991 р. XXI Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу (МАС), що проходила в Буенос-Айресі, прийняла спеціальну резолюцію в підтримку дослідження астероїдної небезпеки і організувала Робочу групу по об'єктах, які наближаються з Землею, з представників ряду комісій МАС.

У 1994 р. НАСА отримало нову директиву Конгресу США по здійсненню можливо більш повної каталогізації небезпечних астероїдів і комет розмірами понад 1 км Нова директива націлювала НАСА на виконання цього завдання спільно з Міністерством оборони США і космічними агентствами інших країн у найбільш стислі терміни. Для розробки нового плану була утворена Робоча група під керівництвом Ю. Шумейкера. Їх доповідь в кінці червня 1995 р. було представлено Конгресу [Shoemaker et al., 1995]. Проект спостереження «Космічна варта» (Spaceguard Survey) стартував під егідою НАСА в 1998 р.[4 ]

У 2007 році Російська академія наук спільно з Роскосмосом, Міністерством оборони РФ та іншими зацікавленими відомствами підготувала проект Федеральної цільової програми "Попередження астероїдної небезпеки". Ця національна програма покликана організувати в країні системний моніторинг потенційно небезпечних космічних об'єктів і передбачає створення національної системи раннього попередження ймовірної астероїдної загрози і розробку засобів захисту від можливої загибелі цивілізації.[5]