- •Поняття проект і сутність управління проектами.
- •Кінцевою метою, основним завданням будь-якого проекту є унікальний продукт, послуга.
- •Сучасні методи управління проектами.
- •Життєвий цикл проекту.
- •Сутність структуризації проекту.
- •Сутність техніко-єкономічного обґрунтування і проектного аналізу.
- •Грошові потоки і їх дисконтування.
- •Розробка бізнес-планів інвестиційних проектів.
- •Показники ризики і інфляція.
Показники ризики і інфляція.
Невизначеність, що пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій та наслідків називається ризиком.
В ринковій економіці ризик є невід'ємним атрибутом господарювання. Невизначеність приводить до того, що уникнути ризику неможливо. Але це не значить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони, як правило, неефективні. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінювати його розміри, планувати заходи щодо його запобігання. Ризик є складною економічно-управлінською категорією, при визначені якої має місце ряд протиріч.
Управління ризиком – це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту.
При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків включає контроль ризиків протягом всього життєвого циклу проекту. Якісний моніторинг ризиків забезпечує управління інформацією, яка допомагає приймати ефективні рішення до настання ризикових подій.
При оцінці проектів найбільш суттєвими є наступні види невизначеності та інвестиційних ризиків:
невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні;
ризик, пов’язаний з нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку;
зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);
неповнота та неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметрах нової техніки та технології;
коливання ринкової кон’юнктури, цін, валютних курсів, невизначеність природно - кліматичних умов, можливість стихійних лих;
виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак тощо);
невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників; неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділові репутації підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкротств, зривів договірних зобов’язань) [13].
За джерелами виникнення ризики класифікуються на:
політичні;
господарські;
форс-мажорні.
Політичні ризики обумовлені:
ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;
нестабільністю політичної влади;
неадекватністю політичних рішень.
Господарські ризики можуть включати:
ризик зміни податкового законодавства;
ринковий ризик (відсутність попиту на товари та послуги);
ризик капітальних вкладень (інфляція);
ризик зміни цін постачальників;
ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;
ризик неадекватного менеджменту тощо.
Форс-мажорні обставини включають:
ризики землетрусу, повені, бурі, урагану, ін. стихійних лих;
ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;
ризик втрати майна при пожежі.
Основними причинами для невизначеності є: інфляція, зміни в технології, хибна одиниця проектної потужності, порушення строків будівництва тощо. Проблема невизначеності посилюється також порушенням часових строків на виконання кожної фази проекту. Тому, вкладаючи свої кошти в інвестиційний проект, інвестор має визначити вплив інфляції на оцінку інвестицій, оцінити результати аналізу чутливості проекту, аналізу беззбитковості та аналізу еквівалента певності та прийняти правильне рішення щодо вкладання коштів.
Рішення про проведення оцінки в умовах невизначеності приймається лише в тому випадку, якщо існують серйозні сумніви щодо життєдіяльності інвестиційного проекту.
Інфляція - це загальне підвищення цін. Коли росте інфляція, реальна вартість сподіваних грошових потоків падає. Якщо інвестор не врахує ризик інфляції, то NPV або IRR можуть бути штучно завищені.
Для визначення оцінки ефективності проекту з урахуванням інфляції необхідно: або скоригувати грошові потоки на середньорічний індекс інфляції, а потім на ставку дисконту; або визначити ставку дисконту, яка б враховувала індекс інфляції, і потім скоригувати грошові потоки за новою ставкою, яка враховує індекс інфляції.
Ставка дисконту з урахуванням інфляції визначається за такою формулою:
,
(6.24)
де ri - ставка дисконту з урахуванням інфляції;
r - ставка дисконту без урахування інфляції;
і - середньорічний індекс інфляції.
