Змістовий модуль 2. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій

Самостійне заняття 5. Об’єктові системи оповіщення. Інформування у сфері цивільного захисту – 2 год.

Мета вивчення: Ознайомитись з організацією оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту.

Література: [2, 14, 15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

Вивчити, що оповіщення про загрозу або виникнення НС полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління ЦЗ, сил ЦЗ, суб’єктів господарювання та населення.

Оповіщення про загрозу або виникнення НС забезпечується шляхом функціонування об’єктових систем оповіщення, функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань ЦЗ.

Знати, що встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.

Порядок організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту визначається керівником об’єкту.

Органи управління ЦЗ зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію, а також про свою діяльність, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі.

Інформація має містити дані про суб’єкт, який її надає, та сферу його діяльності, про природу можливого ризику під час аварій, включаючи вплив на людей та навколишнє природне середовище, про спосіб інформування населення у разі загрози або виникнення аварії та поведінку, якої слід дотримуватися.

Самостійне заняття 6. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту. Характеристика захисних споруд – 2 год.

Мета вивчення: З’ясувати порядок укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту.

Література: [2, 14, 15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

До засобів колективного захисту відносяться захисні споруди цивільного захисту: сховища, протирадіаційні укриття, швидкоспоруджувані захисні споруди, а також споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Необхідно розглянути призначення, класифікацію, захисні властивості, планування та обладнання захисних споруд.

З’ясувати, як створюється фонд захисних споруд, хто їх утримує. які категорії населення і в яких захисних спорудах підлягають укриттю.

Самостійне заняття 7. Індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри – 4 год.

Мета вивчення: Оволодіти знаннями щодо характеристик засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри, правилами їх використання.

Література: [15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

До засобів індивідуального захисту відносяться засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри.

Розглянути призначення, класифікацію, захисні властивості та порядок застосування засобів індивідуального захисту органів дихання – респіраторів, протигазів.

Розглянути фільтруючі, ізолюючі й шлангові протигази. У фільтруючих протигазах повітря з навколишнього середовища надходить у фільтр для очищення, а потім - у легені людини. Існують:

• загальновійськові (РШ-4; ПМГ; ПБФ);

• цивільні (ГП-5; ГП-5М; ГП-7; ГП-79; ГП-7У);

• дитячі: ДП-6 (для старшого віку); ПДФ-Д (1,5...7 років); ПДФ-Ш (7...17 років); ПДФ-7 (1,5...14 років);

• камери захисні дитячі: КЗД-4, КЗД (до 1,5 року);

• додаткові патрони ДПГ-1 і ДПГ-3. Застосовуються для захисту від ОР і СДЯР;

– промислові (для захисту від СДЯР).

Вивчити і знати порядок використання цивільного протигазу ГП-7.

Розглянути властивості фільтруючих та ізолюючих засобів захисту шкіри:

• Л-1 – легкий захисний костюм;

• ЗЗК – загальновійськовий захисний комплект;

• ЗФО – захисний фільтруючий одяг.

Вивчити і знати порядок використання Л-1, ЗЗК.

Самостійне заняття 8. Медичні засоби індивідуального захисту – 2 год.

Мета вивчення: Оволодіти знаннями щодо правил використання медичних засобів.

Література: [15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

Вивчити, що для профілактики ураження сильно діючими отруйними речовинами і надання першої медичної допомоги використовуються табельні засоби – індивідуальна аптечка АІ-2 і індивідуальний протихімічний пакет ІПП.

Знати, що індивідуальна аптечка АІ-2 має засоби профілактики і першої допомоги при радіаційному, хімічному і бактеріальному ураженні, а також при їх комбінаціях з травмами. Маса укомплектованої аптечки складає 130 г.

Аптечки до видачі їх на руки повинні зберігатися в сухому опалюваному приміщенні при температурі 14-18 °С і на відстані не менше 1 м від джерела тепла. Термін придатності аптечок АІ-2 складає 4 роки.

Розібратися із порядком використання засобів. Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 має в своєму складі рідинну рецептуру для дегазації, яка готова для використання і набір марлевих салфеток для оброблення часток поверхні шкіри і прилягаючого до них одягу.

При обробленні шкіри обличчя за допомогою ІПП необхідно виключати попадання дегазатору в очі.

Пакет перев`язувальний медичний (ІПП) випускається 3 типів: індивідуальний, звичайний, першої допомоги з однією подушечкою і першої допомоги з двома подушечками. Пакет складається з бинту, двох ватно-марлевих подушечок, чохла і шпильки.

Самостійне заняття 9. Радіаційний і хімічний захист населення і територій. Медичний захист населення – 4 год.

Мета вивчення: З’ясувати порядок заходів з радіаційного, хімічного і медичного захисту.

Література: [2, 15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

Ознайомитись з основними заходами радіаційного і хімічного захисту населення. Повторити порядок виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки; організації та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, використання засобів колективного захисту, використання засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю.

Вивчити порядок розроблення та впровадження типових режимів радіаційного захисту, з’ясувати порядок проведення йодної профілактики рятувальників та населення, яке проживає в зонах можливого забруднення, радіоактивними ізотопами йоду з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози.

Знати порядок проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.

Знати чим забезпечується радіаційний і хімічний захист населення і територій.

Знати, що медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, проведення їх медико-психологічної реабілітації, планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності; своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів тощо.

Вивчити, що медична допомога населенню забезпечується службою медицини катастроф, керівництво якою здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Здійснення заходів медичного захисту населення покладається на суб’єктів забезпечення цивільного захисту.

Самостійне заняття 10. Біологічний захист населення, тварин і рослин. Психологічний захист населення – 2 год.

Мета вивчення: З’ясувати порядок заходів з біологічного та психологічного захисту.

Література: [2, 15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

Ознайомитись з основними заходами біологічного захисту населення, тварин і рослин: своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію; прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів; проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення тощо.

Розглянути заходи психологічного захисту населення: планування діяльності, пов’язаної з психологічним захистом; своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість; виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості; використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення.

Самостійне заняття 11. Організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – 2 год.

Мета вивчення: З’ясувати порядок організації робіт з ліквідації наслідків НС.

Література: [2, 15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

Розглянути заходи державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання з питань ЦЗ: моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій; державна стандартизація і експертиза у сфері ЦЗ; сертифікація засобів ЦЗ; державний нагляд (контроль) з питань ЦЗ; атестація аварійно-рятувальних служб та рятувальників; страхування у сфері ЦЗ.

Знати порядок координації органів управління та робіт з ліквідації наслідків НС: використання пунктів управління та центрів управління в НС; утворення спеціальних комісій з ліквідації наслідків НС; призначення керівників робіт з ліквідації наслідків; утворення штабів з ліквідації наслідків НС; визначення потреб у силах ЦЗ; залучення сили ЦЗ до ліквідації наслідків НС.

З’ясувати завдання та обов’язки керівника робіт з ліквідації наслідків НС.

Самостійне заняття 12. Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт – 2 год.

Мета вивчення: З’ясувати порядок проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Література: [2, 15, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

Розглянути заходи забезпечення техногенної безпеки. Знати джерела небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Знати заходи щодо забезпечення пожежної безпеки; види, призначення і завдання пожежної охорони; порядок організації, способи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Вивчити порядок проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРНР): організація та управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами; розвідка районів, зон, ділянок, об’єктів проведення робіт з ліквідації наслідків НС; визначення та локалізація зони НС; виявлення та позначення районів радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження (крім районів бойових дій); прогнозування зони можливого поширення НС та масштабів можливих наслідків; ліквідація або мінімізація впливу небезпечних чинників; пошук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги і транспортування до закладів охорони здоров’я; евакуацію або відселення постраждалих; виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів; санітарна обробка населення та спеціальна обробка одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження; надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в районі виникнення НС та місцях тимчасового розміщення постраждалих; запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину; надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим, проведення їх медико-психологічної реабілітації; забезпечення громадського порядку в зоні НС; проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв’язку; здійснення заходів соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.

Самостійне заняття 13. Порядок розробки та структура Плану реагування на надзвичайні ситуації установи і організації – 2 год.

Мета вивчення: З’ясувати розробки основних плануючих документів з питань цивільного захисту, що розробляються на суб’єктах господарювання.

Література: [1-5, 9–12, 14, 16, 17, 19, 21, 25].

Завдання:

Розглянути призначення, форми організації, порядок комплектування і використання органів управління та сил цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності, їх основні функції.

З’ясувати перелік розпорядчих документів суб’єктів господарювання, що виконуються для організації і призначення працівників до органів управління і сил цивільного захисту на них.

Розглянути документи, що виконуються посадовою особою з питань цивільного захисту об’єкту разом з начальником цивільного захисту:

наказ про організацію ЦЗ на об’єкту;

наказ про організацію навчання з питань ЦЗ на рік;

перелік навчальних груп і керівників занять на навчальний рік;

наказ про підсумки підготовки з питань ЦЗ за рік та завдання на наступний рік;

план реагування (дій) на надзвичайні ситуації;

план створення та удосконалення навчально-матеріальної бази ЦЗ;

план підготовки формувань ЦЗ, працівників та проведення спеціальних об'єктових навчань, тренувань на рік;

календарний план основних заходів ЦЗ;

схема організації зв’язку та оповіщення;

план забезпечення засобами РХЗ формувань ЦЗ та працівників об’єкту.