3.2. Фізичні властивості (істинна, середня густина, пористість, водопоглинання)

Обладнання і матеріали. Колекція мінералів і гірських порід, штангенциркуль, шафа сушильна, пікнометр або об’ємомір, терези технічні з гирками, ступка фарфорова або агатова з пестиком, сито з сіткою №0.14 і №063, чашка для зважування, ложка, вода дистильована або інша рідина, що є інертною стосовно випробовуваного матеріалу, фільтрувальний папір, випробуваний матеріал.

Методи випробування. Фізичні властивості природних кам’яних матеріалів визначають згідно з п.1.1-1.4.

3.3. Механічні властивості (міцність при стиску, міцність при розтягу, опір ударові, стиранність)

Обладнання і матеріали. Прес з тарувальною таблицею до нього, лінійки масштабні, совок і щітка для видалення уламків зразка після випробування, випробовувані зразки правильної геометричної форми (куб, циліндр, призма).

Методи випробування. Механічні властивості визначають на зразках, виготовлених із випробуваної гірської породи, кубоподібної і частіше циліндричної форми (див. п.2.1., 2.2, 2.4, 2.5).

4. КЕРАМІЧНІ МАТЕРІАЛИ

Мета роботи: Ознайомитись з різними видами керамічної цегли і плитки для підлог, для внутрішнього і зовнішнього облицювання. Навчитися визначати характерні показники якості та оцінювати їх в порівнянні з нормативними даними.

4.1. Цегла керамічна

Випробування виконуються згідно з ДСТУ Б В.2.7-61-97 «Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. Технічні умови».

4.1.1. Зовнішній вигляд, форма і розміри, ступінь випалу

Обладнання і матеріали. Еталон нормально випаленої цегли, лінійка металева, кутник металевий, молоток, зразки цегли.

Методи випробування. Зразки цегли ретельно оглядають, встановлюють при цьому ступінь випалювання, наявність або відсутність тріщин, відбитості кутів та перераховують усі дефекти, які підлягають оцінці. Потім перевіряють відхилення форми і розмірів цегли від допустимих стандартом.

Ступінь випалювання встановлюють, порівнюючи колір і водопоглинання відібраних зразків з еталоном нормально випаленої цегли. Недопал і перепал цегли є браком. Якщо відсутній еталон, ступінь випалювання можна визначити (умовно) за звуком при ударі молотком. Якщо звук дзвінкий (металевий), то скоріше має місце «перепал», якщо глухий – «недопал».

Викривлення граней і ребер визначають вимірюванням із точністю до 1 мм найбільшого зазору між гранню або ребром і прикладених до них металевою лінійки чи кутника.

Непрямолінійність ребер і граней цегли має бути не більше: на постелі ±3 мм, на ложку ±4 мм.

Цегла повинна мати форму прямокутного паралелепіпеда з рівними гранями на лицьових поверхнях. Допускається виготовлення цегли із заокругленими кутами з радіусом заокруглення до 15мм.

Відбитості або притупленості ребер і кутів цегли визначають вимірюванням найбільшої довжини їх по ребру з точністю до 1мм. Відбитостей кутів глибиною від 10 до 15мм має бути не більше двох, відбитостей і притупленостей ребер довжиною по ребру від 10 до 15мм також допускається не більше двох. Загальна кількість цегли з відбитостями, що перевищують норму, не повинна бути більше 5%. Допускаються тріщини довжиною по постелі повнотілої цегли до 30 мм, пустотілих виробів не більше як до першого ряду пустот, на ложкових і тичкових гранях – не більш як одна. За наявності тріщини більших розмірів, цеглу відносять до половняку, кількість якого не повинна бути більше 5%.

Розміри цегли визначають із точністю до 1мм при вимірюванні в трьох місцях–по ребрах і посередині грані. За остаточний результат приймають середнє арифметичне трьох розмірів. Залежно від розмірів цеглу поділяють на три види: 250×120×65 мм (цегла рядова), 250×120×88мм (потовщена) і 288×138×63 мм (модульних розмірів). Відхилення від розмірів не повинні перевищувати: за довжиною 5 мм, за шириною 4 мм, за товщиною 3 мм, за умови виготовлення цегли пластичним способом; за довжиною 3 мм, за шириною 2 мм, за товщиною 1 мм, у разі виготовлення цегли методом пресування.

Вапнякові включення (дутики), що визначаються при пропарюванні виробів і спричиняють після випробувань до руйнування виробів або відколів на їх поверхні найбільшим розміром від 5 до 10 мм, кількістю більше трьох, не допускаються.

Результати заносять у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Зовнішній вигляд, форма і розміри цегли

Номер зразка	Розміри цегли, мм	Ступінь випалювання	Викривлення граней і ребер, мм	Відбитості кутів і ребер, кількість, розмір, мм	Наявність тріщин, їх кількість, протяжність, мм	Наявність дутиків, їх кількість і розміри	Інші дефекти
1
2
3

Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів з вимогами стандартів для випробуваного матеріалу.

Якщо в результаті випробувань зразків буде встановлено невідповідність їх хоча б одному з показників, то за цим показником проводять повторне випробування подвійної кількості зразків, відібраних із тієї самої партії. При незадовільних результатах повторних випробувань партія цегли не приймається (бракується).