1.4. Водопоглинання

Обладнання і матеріали. Шафа сушильна; терези технічні з гирками; посудина з водою, що обладнана решіткою для забезпечення вільної циркуляції води між зразками і її дном; нагрівальні прилади; зразки матеріалу.

Методи випробування. Готують зразки матеріалу (для гірських порід) або штучні вироби (цегла, плитки та ін.).

Підготовлені зразки висушують до постійної маси при 105-110°С, охолоджують до кімнатної температури, очищають поверхню від пилуватих часток і зважують (m).

Маркіровані зразки занурюють у посудину з водою кімнатної температури так, щоб рівень води в ній був вище верху зразків не менш як на 20 мм, і витримують у воді 48 годин.

По черзі виймають кожний зразок, витирають м'якою, вологою тканиною і зважують (m₁). При цьому маса води, що витікає з пор зразків, покладених на шальку терезів повинна включатися до маси зразків.

Водопоглинання в процентах (за масою або за об’ємом) обчислюють за формулами 1.5; 1.6 відповідно:

, (1.5 ), (1.6)

де m - маса сухого зразка, г; m₁ - маса зразка, насиченого водою, г; V – об’єм зразка, см³, _води – густина води, г/см³.

Результати випробування заносять до табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Результати визначення водопоглинання

№ п.п.	Маса сухого зразка, m, г	Маса водонасиченого зразка, m1, г	Водопоглинання, %
			Wmi	m
1
2
3

Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів з вимогами стандартів для випробуваного матеріалу.

2. Механічні властивості будівельних матеріалів

Мета роботи: ознайомлення з механічними властивостями будівельних матеріалів, вивчення і практичне опанування методів їх визначення, надбання навичків роботи в лабораторії та вміння оцінювати якість будівельних матеріалів за показниками їх механічних властивостей.

Випробування проводяться згідно ДСТУ

2.1. Міцність при стиску

Обладнання і матеріали. Прес з тарувальною таблицею до нього, лінійки масштабні, совок і щітка для видалення уламків зразка після випробування, лопатка для вирівнювання гіпсового тіста, гіпсове в'яжуче, випробовувані зразки правильної геометричної форми (куб, циліндр, призма).

Методи випробування. Підготовлені зразки маркірують, висушують, вимірюють довжину (а) і ширину (b) робочої поверхні, зразки встановлюють по черзі на нижню плиту гідравлічного преса точно посередині, користуючись при цьому квадратними розмітками на поверхні плити. Плита повинна бути попередньо старанно очищена (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема випробування зразка при стиску

Верхню плиту підводять до поверхні зразка. Установлюють вимірювач тиску на нульову позначку і вмикають електродвигун насосу. Масло подають з таким розрахунком, щоб тиск підвищувався в межах 0,6-±0,2 МПа за секунду. Записують показання манометра зусилля, при якому зразок зруйнувався. Міцність при стиску визначають за формулою (2.1.):

(2.1.)

де - F - руйнівна сила, Н (кгс); S - площа зразка, см².

Результати випробувань записують до табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Результати визначення міцності при стиску

№ п.п.	Розміри зразка, см		Площа робочого перерізу, S, см2	Руйнівна сила, F, кгс	Міцність при стиску
	а	b			Rсті, кгс/см2	, МПа
1
2
3

Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів з вимогами стандартів для випробуваного матеріалу.