- •Кафедра технологій будівельних конструкцій, виробів і матеріалів методичні вказівки
- •Макіївка ДонНаба – 2015 р.
- •1. Фізичні властивості будвельних матеріалів
- •1.1. Істинна густина
- •1.2. Середня густина
- •1.2.1. Визначення середньої густини матеріалу на зразках правильної геометричної форми
- •1.2.2. Визначення середньої густини зразків неправильної геометричної форми
- •1.4. Водопоглинання
- •2. Механічні властивості будівельних матеріалів
- •2.1. Міцність при стиску
- •2.2. Міцність при вигині
- •2.3. Міцність при розтягу
- •2.4. Опір удару
- •2.5. Стиранність
- •3.1. Архітектурно-художні властивості
- •3.2. Фізичні властивості (істинна, середня густина, пористість, водопоглинання)
- •3.3. Механічні властивості (міцність при стиску, міцність при розтягу, опір ударові, стиранність)
- •4.1.2. Водопоглинання цегли
- •4.1.3. Визначення марки цегли
- •4.2. Плитки керамічні для підлоги
- •4.2.1. Зовнішній вигляд, форма і розміри
- •4.2.2. Стиранність
- •5.2. Середня густина
- •5.3. Світлопроникність (коефіцієнт загальної світлопроникності)
- •Світлопроникність деяких видів скла і скловиробів
- •Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів для випробуваного матеріалу з вимогами держстандарту.
- •6.1.2. Вміст непогашених зерен
- •6.2.2. Стандартна консистенція (нормальна густота) гіпсового тіста
- •6.2.3. Строки (початок і кінець) тужавіння гіпсового тіста
- •Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів для випробуваного матеріалу з вимогами стандарту.
- •6.2.4. Границя міцності при вигині і стиску (визначення марки гіпсу)
- •6.3. Портландцемент Випробування виконуються згідно з дсту б в.2.7-46:2010 «Цементи загального призначення. Технічні умови».
- •6.3.1. Тонкість помелу
- •Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів для випробуваного матеріалу з вимогами стандарту.
- •6.3.2. Водопотреба цементу
- •Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів для випробуваного матеріалу з вимогами стандарту.
- •6.3.3. Визначення рівномірності зміни об’єму цементу
- •6.3.5. Границя міцності при вигині та стиску (марка)
- •Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів для випробуваного матеріалу з вимогами стандарту.
- •Методичні вказівки
Світлопроникність деяких видів скла і скловиробів
Види виробів |
Коефіцієнт світлопроникності |
Скло віконне завтовшки 2-6 мм |
0,87...0…0,84 |
Скло профільне (неармоване, армоване, гладка і рифлена поверхня) |
0,65...0…0,50 |
Склопакети (із повітряним шаром 15-20 мм) з двох стекол з трьох стекол |
0,7 0,6 |
Склоблоки з внутрішньою поверхнею гладкою і рифленою |
0,55...0…0,33 |
Скло листове армоване (поверхня гладка, одна візерункова, зварна сітка з чарунками 25-12,5 мм) |
0,75...0…0,55 |
Скло візерункове завтовшки 3-6 мм (із візерунком на одній або на обох сторонах), в т.ч. скло «Метелиця» і «Мороз» |
0,8...0…0,7 |
Скло теплозахисне (незалежно від товщини) |
0,7...0…0,3 |
При наявності викривлення під кутом 35 скло не відповідає за смугастістю вимогам стандарту. Основні вимоги до скла наведені в табл. 5.6.
Таблиця 5.6.
Основні вимоги до скла віконного листового.
Товщина, мм |
Ширина і довжина листів, мм |
Відхилення розмірів, мм |
Коефіцієнт загального світлопропускання, не менше |
Різнотовщинність, мм |
||
найменша |
найбільша |
по товщині |
по довжині і ширині |
|||
2 |
400×500 |
750×1300 |
+0,2; -0,1 |
+2; -2 |
0,84 |
0,2 |
2,5 |
400×500 |
750×1550 |
+0,2; -0,1 |
+2; -2 |
0,84 |
0,2 |
3 |
400×600 |
1200×1800 |
+0,2; -0,2 |
+2; -2 |
0,82 |
0,2 |
4 |
400×600 |
1300×2200 |
+0,2; -0,3 |
+2; -3 |
0,82 |
0,3 |
5 |
400×600 |
1600×2200 |
+0,2; -0,3 |
+2; -3 |
0,80 |
0,4 |
6 |
400×600 |
1600×2200 |
+0,4; -0,3 |
+2; -3 |
0,80 |
0,4 |
Таблиця 5.5.
Номенклатура виробів зі скла
Найменування виробу |
Тип виробу, рисунок |
Форма |
Розміри |
Колір |
Характеристика поверхні |
Міцність |
Опір удару |
Коефіцієнт світлопроникності |
Галузь застосування |
|
внутрішня |
зовнішня |
|||||||||
|
БК 194/98
|
квадратний |
довжина-194 мм, ширина-194 мм, товщина 98 мм |
безбарвний |
гладка (або з рельєфним візерунком) - лицьові стінки, торцеві - гладкі |
плоскі, гладкі - лицьові стінки; торцеві стінки - рифлені. |
при стиску, не менше 1,5 МПа |
не менше 0,8 Дж |
не менше 0,30 для рифленої поверхні, 0,50 для гладкої поверхні |
призначені для заповнення вертикальних світлових прорізів і улаштування самотримальних зовнішніх і внутрішніх огороджень будівель і споруд |
|
швелерне ШП-300
|
швеллерн. |
довжина 3600 мм, ширина 294 мм, висота 40 мм, товщина 5,5 мм (6,0 мм) |
безбарвний (із жовтуватим, блакитнуватим або зеленуватим відтінком) |
гладка поверхня |
на вигин, витримує короткочасну напругу не менше 1,2 кПа |
- |
0,65 |
для улаштуванняю світопрозорих огороджувальних конструкцій у будинках і спорудах різноманітного призначення |
|
Примітка: кожний студент описує індивідуально 4-5 видів скловиробів за своїм вибором або за завданням викладача.
6. МІНЕРАЛЬНІ В'ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ
Мета роботи: вивчити основні властивості мінеральних в’яжучих речовин. Навчитися визначати якість в’яжучих згідно вимогам нормативних документів.
6.1. Вапно будівельне повітряне
Випробування виконуються згідно з ДСТУ Б В.2.7.-90-99 «Вапно будівельне. Технічні умови».
6.1.1. Час гашення
Обладнання і матеріали. Побутовий термос місткістю 500мл із пробкою і щільно вставленим в неї термометром (градуювання до 100С), дерев’яна відполірована паличка, мірний циліндр місткістю 50100 мл, фарфорова ступка з пестиком, секундомір, ваги технічні з гирками, міліметровий папір, негашене (грудкове) вапно.
Методи випробування. Пробу грудкового вапна подрібнюють у ступці. Потім беруть наважку 15г, кладуть її у колбу термоса, доливають 25мл води з температурою +20С і швидко перемішують дерев’яною відполірованою паличкою. Колбу термоса закривають пробкою із вставленим термометром (рис. 6.1) і залишають у спокої. При цьому ртутна кулька термометра має бути повністю занурена в суміш. Відлік температури суміші здійснюють через кожну хвилину, починаючи з моменту додавання води. Визначення вважається закінченим, якщо протягом чотирьох хвилин температура не підвищується більш ніж на 1С.
За час гашення приймають час від моменту додавання води до початку періоду, коли зростання температури не буде перевищувати 0,25С/хв. За отриманими даними будують на міліметровому папері графік змінювання температури у часі.
Рис. 6.1.
Прилад для визначення часу гашення
вапна:
1 - ізоляційний
матеріал; 2 - вапно, 3 - термостат, 4 –
пробка, 5 - термометр.
Показання термометра заносять у табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Час гашення вапна
№ п.п. |
Температура, °С |
Час, хв |
||||||||||
0 |
1,0 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
7,0 |
8,0 |
9,0 |
10,0 |
||
1 |
t1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
t2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|

Блок
скляний пустотілий
Скло
будівельне профільне