5.2. Середня густина

Обладнання і матеріали. Терези технічні з гирками, терези для гідростатичного зважування, лінійка металева, зразки скла.

Методи випробування. Середню густину зразків скла правильної геометричної форми визначають за методикою, описаною в розд. 1.2.1.

Якщо зразки скла мають неправильну геометричну форму, то визначення середньої густини роблять методом гідростатичного зважування. Для цього зразки зважують на повітрі, а потім у воді. Середню густину, кг/м³ (г/см³), обчислюють за формулою(5.1.):

, (5.1.)

де m - маса зразка, кг (г); m₁ - маса зразка у воді, кг (г).

Результати визначень заносять до табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Результати визначення середньої густини

№ п.п.	Розміри, см			Об’єм зразка, V, см3	m, г	m1, г	Середня густина, кг/м3
	а	b	с				і
1
2
3

Середню густину зразків обчислюють як середнє арифметичне результатів трьох визначень. Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів із табличними даними для листового скла.

5.3. Світлопроникність (коефіцієнт загальної світлопроникності)

Обладнання і матеріали. Люксметр або фотометр, зразки скла.

Методи випробування. Вимірювач люксметра встановлюють у горизонтальному положенні. Перевіряють, чи знаходиться стрілка приладу на нульовій позначці шкали, для чого фотоелемент від’єднують від вимірювача люксметра. У разі потреби за допомогою коректора встановлюють стрілку приладу на нульову рису.

Фотоелемент, приєднаний до вимірювача люксметра, розташовується горизонтально на робочому місці. Користуючись однією з еталонних насадок, установлюють найбільше показання за вимірювачем (його приймають за 100%-ную світлопроникність). Насадку знімають, на фотоелемент установлюють зразок скла і записують показник мікроамперметра n₁. Коефіцієнт світлопроникності кожного зразка N визначають за формулою (5.2):

(5.2)

де n₁ - показання мікроамперметру, що відповідає розміру світлового потоку, який пройшов крізь зразок скла; n_е - показання мікроамперметру, що відповідає розміру світлового потоку, який пройшов крізь насадку (еталон).

За показник коефіцієнта загальної світлопроникності партії скла приймають середнє арифметичне значення результатів випробування трьох зразків.

Результати заносять до табл. 5.3.

Таблиця 5.3.

Результати визначення світлопроникності різних видів скловиробів

Найменування скловиробів	Номер зразка	Показання амперметра		Коефіцієнт світлопроникності
		еталон, nе	випробовуваний зразок, n1
1
2
3

Висновок формулюється на підставі порівняння отриманих результатів із табличними даними для листового скла.

Таблиця 5.4.