3. Сутність фінансового посередництва.

Фінансові посередники, як правило, це великі фінансові структури (фінансові установи). До них належать: банківська система, небанківські кредитні інститути, контрактні фінансові інститути. Фінансові посередники практично створюють нові фінансові активи. Вони мають можливість отримувати прибуток за рахунок економії, що обумовлена зростанням масштабу операцій, здійснюючи аналіз кредитоспроможності потенційних кредиторів, розробку порядку надання позик і розрахунків за них, рівномірно розподіляючи ризики. Вони таким чином допомагають приватним особам, що мають заощадження, диверсифікувати їх (вкласти капітал у різні підприємства), тобто "не складати всі яйця до одного кошика". Крім того, система спеціалізованих фінансових посередників може надати тим, хто має заощадження, більші вигоди, ніж просто можливість одержувати відсотки.

1. Безпосереднє переміщення грошей та цінних паперів, як показано у верхній частині діаграми, відбувається, коли компанія передає свої акції або облігації безпосередньо власникам грошових коштів без посередництва будь-яких фінансових інститутів.

Компанія продає свої акції та облігації інвестиційному банку, який, у свою чергу, продає ці ж цінні папери компаніям і особам, що мають заощадження. Банк бере на себе ризик, тому що може бути неспроможним перепродати їх тим, хто має заощадження, за ту суму, за яку цінні папери були придбані. Тому що нові цінні папери розміщені, і компанія одержує свій дохід від їх продажу, це є операцією на первинному ринку. Хоча цінні папери продаються два рази, реально цей процес є однією операцією на первинному ринку цінних паперів з інвестиційним банкіром у ролі брокера, який допомагає руху (трансферу) капіталу від тих, хто має заощадження до підприємств. Інвестиційний банкірський дім: об'єднання, яке гарантує розміщення цінних паперів і розподіляє нові цінні папери, що рекомендуються для інвестицій, а також сприяє фінансуванню компаній (підприємств).

Переміщення (трансфер) капіталу також може здійснюватись за допомогою "фінансового посередника". Спочатку посередник купує грошові кошти у тих, хто має заощадження, в обмін на свої власні цінні папери, а потім використовує ці грошові кошти для придбання і збереження цінних паперів компанії. Наприклад, той, хто має заощадження, може дати банку певну суму в доларах, одержуючи замість того від нього депозитний сертифікат, а потім банк зміг би позичити гроші якій-небудь малій компанії у вигляді позики під нерухомість. Отже, фінансові посередники засновують нові форми капіталу в даному випадку депозитні сертифікати, які й надійніші, й ліквідніші за заставні (іпотеки). Тому вони і є більш якісними цінними паперами, що зберігаються більшістю осіб із заощадженнями. Наявність фінансових посередників значно збільшує ефективність ринків короткотермінового і довготермінового позикового капіталу.

4. Суть та структура банківських послуг

Банки надають клієнтам різноманітні послуги, їх об'єднують у певні групи за відповідними ознаками і критеріями. Найбільш поширеною є класифікація банківських послуг, в якій виділяють такі групи послуг: ліцензовані, неліцензовані, чисті, сурогатні, комісійні, гонорарні, спредові, балансові, позабалансові тощо .

До ліцензованих банківських послуг належать такі, надання яких потребує ліцензії Національного банку України. Це, зокрема: касове обслуговування клієнтів; інкасація та перевезення грошових цінностей; ведення рахунків клієнтів у національній та іноземній валюті; залучення депозитів юридичних і фізичних осіб; видача гарантій і поручительств; управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів тощо.

Чистими називаються послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок. Наприклад, здійснення розрахунків за власні кошти клієнтів, інкасові послуги, інкасація готівки, касове обслуговування та ін. Сурогатними називаються послуги, кінцевий результат від здійснення яких може вплинути на активи банку, хоч на момент надання послуги такого впливу не відбувається. Наприклад, гарантії, підтверджені акредитиви, непокриті чеки, аваль і акцепт векселів тощо.

До комісійних належать послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні. Це збереження цінностей у власному депозитарії, ведення реєстрів власників цінних паперів, розміщення цінних паперів, емітованих клієнтами за їх дорученням тощо.

Гонорарними називаються послуги, за надання яких банк отримує від клієнтів обумовлену наперед плату. Це лізинг, трастові, консультаційні та деякі інші послуги.

До спредових відносять послуги, чисті доходи від яких формуються як різниця між комісією, отриманою від клієнта, та комісією, сплаченою при організації даної послуги. Прикладом такої послуги є видача клієнтам готівки за рахунок купленої в інших банків або в установі НБУ. Спред виникає лише тоді, коли банк використовує сторонніх (третіх) осіб при наданні послуг клієнтам.

До балансових належать послуги, що обліковуються на балансових рахунках (кредитні, інвестиційні, валютні операції). Ці послуги, у свою чергу, можуть бути активними та пасивними. Послуги, що не обліковуються на балансових рахунках, відносять до позабалансових (гарантії, поручительства, консультації), їх надання не супроводжується вкладенням або залученням коштів.

Ринок банківських послуг в Україні перебуває на стадії формування. Найбільшим попитом користуються послуги розрахунково-касового характеру, депозитні та кредитні послуги. Проте з розвитком ринкових відносин з'являється попит і на такі послуги, як фінансовий лізинг, факторинг, гарантії, трастові послуги.

Швидко розвивається попит на послуги банків у сфері обігу цінних паперів: купівля-продаж цінних паперів за заявками клієнтів, розміщення емісії цінних паперів тощо. Банки, виконуючи функції трасту (довірчі операції), можуть: обслуговувати облігаційні послуги; здійснювати тимчасове управління справами компаній на випадок їх реорганізації чи ліквідації; надавати послуги депозитарію (зберігання акцій, за якими акціонери передали право голосу уповноваженим представникам); здійснювати розпорядження активами; інвестувати кошти клієнта у визначені ним види активів; управляти коштами благодійних фондів та ін.

Банківську послугу з однієї сторони можна охарактеризувати як форму задоволення потреб клієнта, а з погляду організації банківської діяльності як певний порядок взаємопов'язаних організаційних, інформаційних, фінансових та юридичних заходів, прив'язаних до місця та часу виконання і об'єднаних в єдину технологію [69, c. 28].

Банківські послуги можна охарактеризувати такими показниками [40, c. 23]:

. Якість банківських послуг (зручність, безпека і надійність, вартість послуги, оперативність в поданні і т.д.).

. Ширина продуктового ряду (базовий асортимент банківських послуг) це кількість основних видів послуг, які банк може запропонувати клієнтам.

. Глибина асортименту послуг це число варіантів і модифікацій певного виду послуг, які орієнтовані на конкретні запити окремих груп банківських клієнтів. Зазначений параметр продуктового ряду банку дозволяє достатньо чітко ідентифікувати продукти кожного банку.

Послуги, що надаються банками, умовно поділяються на чотири типи : стратегічні, поточні, оперативні, спеціальні.

Стратегічні Дозволяють клієнту банку розробити та досягти істотних стратегічних перетворень у характері, напрямках і масштабах діяльності або способі життя Грошова політика та емісія; забезпечення ресурсів для фінансування наукових досліджень і розвитку стратегічно важливих галузей; підтримка купівельної спроможності та валютного курсу національної грошової одиниці, надання й анулювання банківських ліцензій; оголошення банкрутстваІнвестиційні кредити, розміщення позик, пластикові картки, синдиковані позики, злиття та поглинання банків, заставні операції, ощадні рахунки; формування промислово-фінансових груп

2. Поточні Дозволяють клієнту банку оптимальним чином досягти цілей, поставлених у річному планіБанківський нагляд; контроль за дотриманням нормативів; облік векселів; інформування уряду; грошовий обіг; валютні резервиСпоживчий кредит; незабезпечений кредит; операції на грошовому ринку; депозитні рахунки; бюджетні рахунки; чековий кліринг

3. Оперативні Дозволяють клієнту банку підготуватися та швидко вирішити незаплановані проблемиНадання кредитів банківським установам; підтримка валюти; дії з забезпечення нагляду; переговори з МВФ про надання кредитівДепонування, застава цінностей; забезпечені кредити; страхування життя; страхування кредитів; факторинг; лізинг

4. Спеціальні Дозволяють клієнту с одержати професійну допомогу в непередбачених кризових ситуаціяхГарантії заощаджень клієнтів; гарантії по банкнотах; підтримка банку; підбір керівних кадрівРефінансування; вторинні застави; обсяг страхової відповідальності; продаж послуг

Спрямованість на задоволення потреб клієнта є важливим критерієм. Банківські послуги за цим класифікатором поділяються на три рівні. Перший рівень це основні банківські послуги, які в дійсності і купує клієнт. Другий її рівень це банківські послуги в реальному виконанні, тобто поточний асортимент банку. Третій рівень це розширені банківські послуги, спрямовані на формування

Згідно з наведеною класифікацію банківські продукти групуються з точки зору функціонального призначення банків, а саме: платіжно-розрахункові продукти, ощадно-капіталотворчі продукти, кредитно-інвестиційні продукти.

Платіжно-розрахункові банківські продукти це сукупність банківських послуг посередництва при платежах і розрахунках.

Ощадно-капіталотворчі банківські продукти це сукупність банківських послуг з мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворення їх у реальний позиковий капітал.

Кредитно-інвестиційні банківські продукти це сукупність банківських послуг щодо створення кредитних засобів.

Ознакою групування послуг для платіжно-розрахункових банківських продуктів є посередництво при платежах і розрахунках, для ощадно-капіталотворчих банківських продуктів мобілізація грошових доходів і заощаджень та перетворення їх у реальний позиковий капітал, для кредитно-інвестиційних банківських продуктів створення кредитних засобів. Наведені ознаки групування дають можливість визначити відповідні банківські послуги.