«Міжнародне інвестиційне право»

План семінарського заняття:

1. Поняття, предмет, суб’єкти та функції міжнародного інвестиційного права

2. Розкрити поняття «Інвестиції», «Інвестиційна діяльність». Види інвестицій

3. Міжнародно-правове регулювання інвестицій

4. Правовий статус іноземних інвестицій

5. Міжнародний стандарт режиму інвестицій

6. Основні принципи міжнародного інвестиційного права

7. Норми міжнародного інвестиційного права

8. Захист іноземних інвестицій

9. Гарантії міжнародних інвестицій. БАГІ

10. Вирішення інвестиційних спорів. Інвестиційний арбітраж: МЦВІС, Арбітражний інститут СТП, МКАС

Матеріал на самостійне опрацювання:

1. Роль ТНК в міжнародному інвестиційному праві.

1. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні.

2. Гарантування інвестицій за внутрішнім правом України.

Індивідуальна робота студента: На подані нижче теми зробити реферат/доповідь/презентацію:

1. Проблеми міжнародно-правового регулювання інвестиційної діяльності.

2. Міжнародно-правовий захист іноземних інвестицій.

3. Міжнародний правопорядок на ринку інвестицій.

4. Вплив міжнародного права на внутрішньодержавне щодо регулювання іноземних інвестицій.

5. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні.

Лекція на тему: «Міжнародне інвестиційне право»

План:

1. Загальна характеристика міжнародного інвестиційного права як підгалузі міжнародного економічного права; його джерела

2. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій. Правовий статус іноземних інвестицій

3. Принципи та норми міжнародного інвестиційного права

4. Захист інвестицій та інвестиційні гарантії. Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ): правовий статус, структура, основні функції

5. Вирішення інвестиційних спорів. Інвестиційний арбітраж: мцвіс, Арбітражний інститут стп, мкас

1. Загальна характеристика міжнародного інвестиційного права як підгалузі міжнародного економічного права; його джерела

У системі міжнародних економічних відносин слід виділити особливу групу відносин, пов'язаних з наданням та викорис­танням інвестицій. Значні обсяги іноземних капіталовкладень, нагромаджених у світі на початку XXI ст., та темпи їх збільшення дають підстави для твердження щодо функціонування в сучасному світі міжнаро­дної інвестиційної системи.

Міжнародна інвестиційна система — це сукупність всіх структурних елементів, пов'язаних з міжнарод­ним переміщенням капітальних потоків: інвесторів, інвестицій, ре­гулюючих органів та правової надбудови. Функціонування міжна­родної інвестиційної системи залежить від масштабів транс­кордонного руху капіталів, які, в свою чергу, визначаються:

• ступенем «відкритості» економіки, який закладений у внут­рішньодержавному праві (висота «економічних кордонів»);

• правовим статусом інвесторів у контексті міжнародного права і внутрішнього права (включаючи гарантії інвестицій).

Вищезазначені чинники можуть регулюватись певними міжнаро­дними правовими нормами. Систему міжнародно-правових норм, які регулюють відносини в сфері міжнародного ринку капіталів, назива­ють міжнародним інвестиційним правом.

Інвестиційне право є новою підгалуззю міжнародного економічного права, що вивчає специфіку правового регулювання міжнародної інвестиційної діяльності як різновиду господарської діяльності.

Суб'єктами міжнародно­го інвестиційного права є публічні особи — держави та міжнародні організації. Зазначимо, що основними «дійовими особами» в міжна­родній інвестиційній системі є приватні особи, насамперед — транс­національні корпорації/транснаціональні банки (ТНК/ТНБ) — інвес­тори. Тобто склад суб'єктів міжнародної інвестиційної системи є ширшим за склад суб'єктів міжнародного інвестиційного права.

Міжнародне інвестиційне право становить частину міжнарод­ної інвестиційної системи та її правової надбудови. Ішими час­тинами правової надбудови в міжнародній інвестиційній системі виступають:

• внутрішнє право окремих суверенних країн;

• транснаціональне право.

Предметом інвестиційного права є суспільні відноси­ни, що виникають у процесі інвестиційної діяльності, відносини з приводу дій громадян, юридичних осіб і дер­жави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційне право має такі функції: регулятивну, охоронну, попереджувально-виховну і стимулюючу.

• Регулятивна функція полягає у врегулюванні нормами інвестиційного права інвестиційно-правовідносин.

• Охоронна функція забезпечує захист порушених прав суб'єктів інвестиційної діяльності.

• Попереджувальна-виховна функція тісно пов'язана з охоронною і забезпечується нормами відповідальності за порушення інвестиційного законодавства.

• Стимулююча функція полягає у формуванні необ­хідної ддя держави і суспільства поведінки суб'єктів інвес­тиційної діяльності шляхом створення матеріальних та нематеріальних стимулів.

Суспільні відносини, що виникають в результаті здій­снення інвестування, складні та багатоманітні. Саме це викликає труднощі у визначенні економічного та право­вого змісту поняття «інвестиції».

Інвестиції - це будь-який вид майна, яке можуть передавати юридичні та фізичні особи для відповідного його вкладення (ін­вестування) однією державою в економіку іншої.

Міжнародна інвестиційна діяльність - це відповідні дії держави, фізичної чи юридичної особи, пов'язані з відокремленням частки свого майна і переданням його на територію іншої держави для отри­мання прибутку або досягнення іншого важливого для інвестора результату. Ця діяльність дає змогу інвестору мати прибутки не лише тоді, коли він передав свої інвестиції суб'єкту іншої держави, а й тоді, коли зазначений суб'єкт здійс­нює фінансово-господарську діяльність на місцевому ринку і теж отримує певний прибуток, частина якого знову надходить інвестору.

Майном, яке може вкладатися під виглядом інвестицій, може бути як рухоме, так і нерухоме майно, акції, частка майна або коштів одного суб'єкта в статутному фонді інших, облігації, державні цінні папери, право вимагати стосовно грошових сум, зокрема прибутку, авторське і промислове право; будь-які економічні права, пов'язані з отриманням ліцензії і привілеїв, у тому числі право на розвідку, видобуток природних копалин та експлуатацію природних ресурсів тощо. Якщо спробувати узагальнити ці об'єкти інвестицій, то їх можна згрупувати.

Об’єкти інвестицій:

1) матеріально-майнові (машини, устаткування, товари, об'єкти, що будуються)

2) немайнові (права та інтереси, інтелектуальна власність тощо);

3) грошові.

Залежно від спрямування інвестицій їх можна поділити на реальні, які використовуються з метою підвищення економічного, виробничого, матеріально-технічного потенціалу, та фінансові, характерні для фінансової сфери, коли інвестиції вкладаються в облігації, векселі, акції та інші цінні папери.

Види інвестицій:

• Прямі, що дають змо­гу інвестору брати участь в управлінні об'єктом, що ним інвестується.  

• Непрямі, так званими «портфельних», коли спо­стерігається вкладаня ко­штів до набору «портфеля» всіляких цінних паперів.

Залежно від того, хто інвестує капітал, інвестиції можуть бути:

• Державними (в міжнародних інвестиційних відносинах вагому роль відіграє держава, оскільки може виступати, з одного боку, безпосередньо експортером капіталу, а з ін­шого - гарантом вивезення приватного капіталу).

• Приватними.