30. Загальні відомості про народи Кавказу. Антропологічний склад і мовна характеристика

На території Кавказу живуть багато народів. Найбільше – азербайджанці, грузини вірмени.

Населення відноситься до європеоїдної раси, тільки ногайці мають риси монголоїдів. Жителі мають темну пігментацію. Світле волосся і очі зустрічаються тільки в зх.. Грузії і в горах.

Найпоширеніші мови – кавказька та іберо-кавказька. Кавказькі мови об’єднюються в три групи – південна(картвельська) – в більшості грузини,

• пн..-зх (абхазо-адигейська) – абхази, абазини, адигейці, черкеси

• пн.-сх. (нахсько-дагистанська) – чеченці і інгуші, народи Дагистана – дарганці, лакі, лезгіни.

Поширене і тюрська мова алтайської мовної сім’ї – азербайджанці.

Кумики говорять на тюркській мові кипчаської групи.

Тюркомовними є і ногайці, які живуть в північному Кавказі.

Поширені народи, які говорять на іранських мовах індоєвропейської мовної сім’ї – осетини, які живть в Грузії, талиші (проживають в Айзербайджані), тати ( сповідують іудаїзм і живуть в Дагистані), курди.

На Кавказі живуть греки, які говорять по новогрецькій мові і частково по турецькій. Є і айсори мова яких відноситься до семіто-хамітської мовної сім’ї.

Живуть тут і цигани, євреї, росіяни.

В 4 ст н. е. вірменський просвітитель Месроп Маштоц створив вірменський алфавіт. З 7 ст. тут почала поширюватись арабська писемність.

31.Етногенез і етнічна історія народів Кавказу.

Є знахідки ранньопалеолітичного періоду . в епоху бронзи тут вже були певні культурні центри, які мали спільні риси. З 2 тис. до н. е. народи Кавказу згадуються в писемних джерелах.

Грузини (картвели) – ділились на зх. і сх. в кінці 2 тис до н.е. в пд.-зх. областях грузинських територій сформувались племінні союзи Діаохи і Колха. В 1 тис. до. Н.е. грузинські племена об’єднались під іменем сапери. В 6 ст. до н. е. в Зх. Грузії виникло Колхідське царство. На Сх Грузії існувало Іберійська держава.

Абхази – вкінці 1 тис. до н. е. тут сформувалось два племінні союзи – абази і апсиди. Вони відчували грецький вплив. І феодальний період складається абхазька народність

Адигеї – жили в нижній течії р. Кубані, вздовж Побережжя Чорного моря. Мали впливи античного світу. В 13-14 ст вони прсунулись на сх.. і посилились в Кавказі.

Чеченці і інгуша – пн.-сх. частина Каквказького хребта

В Дагистані проживає близько 30 народів. Найбільші – аварці ( мали Аварське ханство), кумики, ногайці ( нащадки населення золотоординського улусу, яке виникло в 13 ст і було засновано Ногаєм. Після розпаду Золотої Орди частина ногайців в всередині 16 ст. прийняла російське підданство).

Осетини – пн. Кавказ – походять від аборигенських кавказьких племен, які змішались з іраеномовними аланами. В 19 ст. формується їхня народність. Пізніше увійшли до складу Грузії.

Азербайджанці - в 6 ст. до н. е південні райони Айзербайджана входили до Мідійської держави. В 4 ст. до н. е. тут сформувалась своя держава – Мала Мідія або Антропотена. В цей час на півночі Айзербайджана виник албанський союз племен, а потім створилась держава Албанія. В 3-4 ст. Атропатена і албанія увійшли до Сасанідського Ірана. В 11 ст. Айзербайджан пережив нашестя турок-сельджуків. Вплив турків був значним і в наступні століття

Вірмени – самоназва хай.

В ІІ тис. до н.е. створився племінний союз на сх.. малої Азії в його основі були племена хай і вірмен. В І тис. до н.е. виникло політичне об’єднання предків вірмен Арме-Шупрія. До І світової війни багато вірмен проживало в Туреччині