- •Препарат №1. Шкіра пальця людини Забарвлення: гематоксилін-еозин.
- •Препарат2. Шкіра з волоссям Забарвлення: гематоксилін-еозин
- •Препарат №3. Язик людини : листоподібні сосочки Забарвлення: гематоксилін-еозин
- •Препарат №4. Язик людини : ниткоподібні та грибоподібні сосочки Забарвлення: гематоксилін-еозин
- •Препарат №5. Розвиток зуба: емалевий орган Забарвлення: гематоксилін-еозин.
- •Препарат №6. Розвиток зуба: утворення дентину та емалі Забарвлення: гематоксилін-еозин.
- •Препарат № 7. Стравохід Забарвлення: гематоксилін-еозин
- •Препарат № 8. Перехід стравоходу в шлунок Забарвлення: гематоксилін-еозин
- •Препарат №9. Дно шлунка Забарвлення: гематоксилін-еозин
- •Препарат №16. Підшлункова залоза Забарвлення: гематоксилін-еозин.
- •Препарат №17. Печінка людини Забарвлення: гематоксилін-еозин
Препарат №9. Дно шлунка Забарвлення: гематоксилін-еозин
При малому збільшенні мікроскопа розглянути 4 оболонки: слизову, підслизову, м’язову, серозну.
Потім при великому збільшенні звернути увагу на те, що епітелій слизової оболонки одношаровий циліндричний. Під епітелієм лежить власна пластинка слизової оболонки, в якій розташовуються трубчастої форми залози, зрізані в поздовжньому і поперечному напрямках. Залози щільно прилягають одна до одної, складаються із базофільних клітин (головні і додаткові) і великих розмірів клітин округлої чи овальної форми з ацидофільною цитоплазмою, які прилягають до залоз зовні. Це парієнтальні клітини.
В м’язовій пластинці слизової оболонки видно 3 шари: зовнішній і внутрішній циркулярний і середній поздовжній.
Під слизовою оболонкою – підслизова основа, яка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною.
В м’язовій оболонці розглянути пучки гладких м’язових клітин, розташованих в три шари: поздовжній (зовнішній), циркулярний (середній), косий (внутрішній).
В серозній оболонці розглянути два шари: внутрішній, який складається з сполучної тканини імезотелій.
ПРЕПАРАТ № 10. ПІЛОРИЧНА ЧАСТИНА ШЛУНКА Забарвлення: гематоксилін-еозин
При малому збільшенні видно, що цей відділ шлунку складається з 4 оболонок, проте шлункові ямки більш глибокі і їх дуже багато. Рельєф слизової оболонки бухтоподібний, вона дещо тонша, ніж у фундальній частині шлунку.
При великому збільшенні розглянути власну пластинку слизової оболонки, де розміщені пілоричні залози. Кінцеві відділи видно в поперечному розрізі, вони утворені, в основному, слизовими клітинами.
Інші оболонки за будовою подібні дотаких в стінці дна шлунка.
ПРЕПАРАТ №11. ДВАНАДЦЯТИПАЛА КИШКА Забарвлення: гематоксилін-еозин
При малому збільшенні мікроскопа видно, що стінка дванадцятипалої кишки складається, як і шлунок з 4 оболонок: 1)слизової; 2)підслизової; 3)м’язової; 4)серозної.
На відміну від шлунку на всій поверхні слизової розташовані ворсинки – вирости слизової оболонки та крипти – вп’ячування епітелію епітелію у власну пластину слизової оболонки.
При великому збільшенні чітко видно, що ворсинки вкриті одношаровим високим призматичним епітелієм, який складається з двох видів клітин: - перші з них мають на апікальній поверхні щіточкову облямівку, яка являє собою комплекс цитоплазматичних виростів цих клітин-мікроворсинок, другі – це келихоподібні клітини. Власний шар слизової оболонки являє собою пухку волокнисту сполучну тканину з кровоносними та лімфатичними капілярами та окремими гладком’язовими клітинами. Крипти – фактично прості трубчасті нерозгалужені залози, в основі яких знаходяться клітини Панета (при особливому способі фарбування в апікальній частині їх виявляється ацидофільна зернистість), в епітеліальній вистилці дванадцятипалої кишки є також аргірофільні клітини, які в основному зосереджені в криптах. М’язова пластинка слизової оболонки утворена 2 шарами м’язів.
Підслизова оболонка дванадцятипалої кишки представлена пухкою неоформленою сполучноютканиною, всю товщу якої займають дуоденальні залози (складні трубчасті розгалужені, слизові), такожрозміщується нервове сплетіння.
М’язова оболонка утворена двома шарами м’язової тканини (внутрішній циркулярний та зовнішній поздовжній). Між цими шарами локалізується нервове сплетіння. Серозна оболонка має звичайну будову.
ПРЕПАРАТ № 12. ТОНКА (ГОЛОДНА) КИШКА Забарвлення: гематоксилін-еозин
Основна відміна тонкої кишки від дванадцятипалої полягає в тому, що ворсинки тонкої кишки більшвисокі та вузькі. В підслизовій оболонці немає залоз. В епітеліальній вистилці значно більше келихоподібних клітин. Більш глибокі крипти. У власній пластинці слизової оболонки зустрічаються поодинокі лімфатичні фолікули.
ПРЕПАРАТ №13. ТОВСТА КИШКА Забарвлення: гематоксилін-еозин.
При малому збільшенні мікроскопа можна побачити, що основні відмінності від інших відділів травної трубки стосуються будови слизової оболонки, яка утворює складки та глибокі крипти. В епітелії велика кількість келихоподібних клітин. У власній пластинці слизової оболонки в значній кількості присутня лімфоїдна тканина у вигляді агригатів Пейєрових бляшок які досягають м’язової оболонки. М’язова пластинка слизової оболонки товстіша, ніж в тонкій кишці. У м’язовій оболонці зовнішній шар на відміну від тонкої кишки не суцільний, а у вигляді трьох стрічок.
ПРЕПАРАТ №14. ПРИВУШНА СЛИННА ЗАЛОЗА
Забарвлення: гематоксилін-еозином
За малого збільшення мікроскопа звертає на себе увагу часточкова будова залози. Зовні залоза вкрита сполучнотканинною капсулою. У міжчасточковій сполучній тканині спостерігаються кровоносні судини різного калібру, вивідні протоки та нерви. Чітко візуалізується те, що кожна часточка складається з білкових кінцевих секреторних відділів та мають округлу форму.
За великого збільшення чітко видно, що ці відділи утворені темними конусоподібними клітинами, які оточують щілиноподібний просвіт. Ядра клітин локалізуються ближче до центру. Навколо секреторних клітин відмічається щільні, темні та видовженої форми ядра міоепітеліальних клітин. Ці клітини маютькошикоподібну форму та своїми відростками охоплюють секреторні відділи. Між кінцевими відділами диференціюються різні відділи системи вивідних проток: вставні протококи – вузькі, вистелені плоскими епітеліальними клітинами, що переходять в темні клітини кубічної форми; посмуговані (слинні трубки) вистелені високими клітинами призматичної форми з оксифільною цитоплазмою, на базальній поверхніяких відмічається посмугованість; міжчасточкові вивідні протоки формує однорядний епітелій – дрібні протоки та багаторядний призматичний епітелій – великі вивідні протоки; стінку загальної вивідної протоки утворює багатошаровий кубічний або призматичний епітелій, що переходить в багатошаровий плоский.
